Рішення № 73367077, 06.04.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/2674/18

В справі № 760/28566/17-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дев»ятої Київської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить визначити їй додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіровську Луганської області.

Посилається в позові на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіровську Луганської обл. помер її батько ОСОБА_3

Оскільки батьки проживали на тимчасово окупованій території України, визначеній Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2015 року №254-VIII «Про визначення окремих районів, селищ та сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, її мати отримала документи про смерть батька, видані органами, не підконтрольними Україні, вона не може реалізувати своє право на спадщину.

У зв»язку з цим у жовтні 2017 року вона звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті батька та на підставі рішення суду від 07 листопада 2017 року отримала Свідоцтво про його смерть.

14 грудня 2017 року вона звернулась до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв'язку з пропуском встановленого законом 6-місячного строку для прийняття спадщини.

Зазначає, що пропустила визначений строк з поважних причин, оскільки батько помер на тимчасово окупованій території України, видані документи про його смерть не давали їй можливості оформити спадщину, що змусило її звертатися до суду з заявою про встановлення факту смерті.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, просить розглядати справу в його відсутності.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3, який на момент смерті проживав на тимчасово окупованій території України в м. Кіровську Луганської обл.

Позивачка є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації від 30 серпня 2017 року.

Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року був встановлений факт смерті батька позивачки і на підставі даного рішення їй відділом РАЦС Солом»янського РУЮ у м. Києві було видано Свідоцтво про його смерть.

/а.с. 3 - 4; 6 /

14 грудня 2017 року позивачка звернулася до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Майданника І.В. від 14 грудня 2017 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв»язку з пропуском 6 - місячного терміну для прийняття спадщини.

/ а.с. 5 /

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної норми закону поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов»язані з об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Тобто, правила ч.3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Обов»язок доведення поважності пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи спір про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України при розгляді справи № 6-1486цс15 у постанові від 04.11.2015 року та при розгляді справи № 6-85цс12 від 26.09.2012 року.

Враховуючи викладене вище, обставини, які перешкоджали позивачці у встановлений законом строк звернутися за прийняттям спадщини, суд вважає причини пропуску нею цього строку поважними і такими, що дають їй право для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В той же час, при вирішенні спору суд враховує наступне.

Відповідно до п.24 вище приведеної постанови Пленуму Верховного Суду України особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про

право на спадщину.

За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

При розгляді справи про визначення додаткового строку на прийняття спадщини не потрібно залучати нотаріуса, державну нотаріальну контору в якості третіх осіб, адже вони є учасниками правовідносини із спадкування та заінтересованими особами.

На виконання вимог ст.197 ЦПК України судом було проведено підготовче судове засідання в справі.

Позивачка в судовому засіданні пояснила, що, окрім неї, спадкоємцем першої черги після смерті батька є її мати.

На виконання вимог закону позивачці та її представнику було роз»яснено право заявити клопотання про заміну відповідача в справі, роз»яснені вимоги закону щодо того, хто може відповідати за позовом у такій категорії справ.

Крім того, було роз»яснено необхідність витребування спадкової справи, а також їх право заявити клопотання про це.

Представник позивачки в судовому засіданні, з точкою зору якого погодилася позивачка, заперечували як проти заміни відповідача в справі, так і необхідності витребування спадкової справи, обґрунтовуючи свою позицію тим, що не пройшов встановлений законом строк, необхідний для звернення територіальної громади до суду про визнання спадщини відумерлою.

Крім того, в судовому засіданні представник позивачки зазначив, що існує практика регіональних судів, в яких відповідачами в такій категорії справ залучаються нотаріальні контори, а тому вважає залученого до участі в справі відповідача належним.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивач - це особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин.

Відповідач - це особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.

Позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред'являє вимоги.

З точки зору ч.1 ст.2 ЦПК України завдання та основні засади цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З даного аналізу випливає, що відповідач - це особа, на яку вказує позивач в позовній заяві, як на порушника своїх прав.

Тому саме позивач визначає, до кого пред'явити позов.

Якщо позивач помилиться (неправильно зазначивши сторону) і притягне відповідачем особу, яка його прав не порушила або не заявить клопотання про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, суд у такому позові відмовляє.

Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що діями залученого позивачкою до участі в справі відповідача її права порушені не були, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення її вимог.

Керуючись ст.ст.15,16, 1220, 1222,1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 48, 51, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Дев»ятої Київської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 квітня 2018 року.

Суддя Л.А.Шереметьєва