Ухвала суду № 73366807, 26.02.2018, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2-п/759/46/18

ун. № 759/2785/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю.

за участю секретаря судових засідань Шелудько В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Святошинського районного суду м.Києва ухваленим у вищезазаначеній справі 12.12.2017 року, позовні вимоги позивача були задоволені: шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований 31 січня 1998 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінградського району м. Києва, актовий запис № 94 розірвано.

09.01.2017 року ОСОБА_2 звертається із заявою про перегляд заочного рішення, просить рішення скасувати та призначити справу до розгляду у загальному порядку посилаючись на факти неявки відповідача у судові засідання із поважних причин - неотримання ним судових повісток. Вважає, що суд не взяв до уваги недоведеність безспірності тверджень позивача , не заслухав думку відповідача. Також відповідач категорично не погоджується із ухвалою суду від 12.12.2017 року про відмову у наданні строку на примирення сторонам.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду заяви повідомлялися належним чином, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

12.11.2017 року Святошинським районним судом м.Києва було ухвалене заочне рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу/а.с.39/.

Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України (за редакцією ЗУ № 2147-УІІІ від 03.10.2017 р., в дії з 15.12.2017 р.), заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з"явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, необхідним є наявність трьох обставин: неявка відповідача у судове засідання і неповідомлення про причини неявки (або неявка відповідача у судове засідання, або не повідомлення про причини неявки); не подача відзиву (заперечень за ЦПК України, що діяв до 15.12.17 р.) з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто таких доказів, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення.

13.06.2017 року, 13.11.2017 року, 12.12. 2017 року ОСОБА_2 подано через канцелярію суду заяви про відкладення розгляду справи про розірвання шлюбу/а.с.16, 30, 35/. Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 було відомо про судові засідання призначені на 15.06. 2017 року, 14.11.2017 року та 12.12.2017 року.

Також відповідно до розписок, ОСОБА_2 27.12.2017 року отримав копію ухвали суду від 12.12.2017 року та копію рішення суду від 12.12.2017 року/а.с.44,45/.

07.12.2017 року позивач подала заяву в якій просила провести заочний розгляд справи 12.12.2017 року та зазначила, що відповідач майже рік зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи/а.с.34/.

Приймаючи рішення про ухвалення заочного рішення, суд керувався як підставами можливості ухвалення такого рішення у відповідності до ч.4 ст.169, ч.1 ст. ст.224 ЦПК України, які не передбачають встановлення або не встановлення судом поважності або неповажності неявки відповідача, так і процесуальними строками для ухвалення рішення.

Тобто визначальним моментом заочного розгляду справи є лише належне повідомлення відповідача.

Судом, який ухвалював рішення, визначено пріоритетним право позивача на захист його інтересів, способом, визначеним ст.4 ЦПК України із застосуванням принципу диспозитивності, визначеним ст.13 ЦПК України, над обставинами не явки відповідача та/або його представника.

Суд вважає, що оскільки відповідач знав про пред»явлення до нього позову, перешкод для надання заперечень у нього не існувало. Таким чином суд вважає, що заперечення не подані відповідачем без поважних причин.

Щодо третьої обов»язкової обставини, яку суд повинен встановити при розгляді заяви про скасування заочного рішення. Відповідач не повідомляє суд і не посилається на будь-який новий доказ, що має суттєве значення для правильного вирішення справи, як того вимагає ст.288 ЦПК України. Одне лише посилання на свої заперечення проти доводів позовної заяви не є тією обов»язковою обставиною, яку суд повинен встановити при розгляді заяви про скасування заочного рішення, а саме доказом, який має істотне значення для правильного вирішення справи.

Слід зазначити, що кожна сторона маючи обсяг прав, розпоряджається ними щодо предмета спору на власний розсуд, а суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі (диспозитивність цивільного судочинства - ст.13 ЦПК України).

Ухвалюючи рішення, суд зважив на наявність доказів в обгрунтування тих вимог, які просив задовольнити позивач, встановив правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин та надав їм відповідну правову оцінку. Інша оцінка таких правовідносин не є метою розгляду заяви про скасування заочного рішення.

З урахуванням відсутності поважності причин неподачі до судового розгляду заперечень на позовну заяву, а також відсутності посилань на такі докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку немає.

Керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,залишити без задоволення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя І.Ю.Миколаєць