Рішення № 73365352, 14.03.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24750/17

Провадження № 2/752/2600/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 березня 2018 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мирошниченко О.В.

за участі секретаря Мархотко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» про стягнення суми страхового відшкодування, -

встановив:

В листопаді 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з ПрАТ «СТ «Іллічівське» на свою користь страхове відшкодування у розмірі 45 719, 40 грн., судовий збір у розмірі 640,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17.05.2016р. о 21 год. 15 хв., сталася дорожньо-транспортна пригода по вул. Урицького в районі перехрестя з вул. Гранітною при повороті ліворуч за участю транспортних засобів «БОГДАН», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, транспортного засобу «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3

Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 06.09.2017 року у справі №263/7304/16-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаної ДТП. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу була застрахована в ПрАТ «СТ «Іллічівське» відповідно до полісу №АЕ/5297989 від 28.08.2015 року. 26.05.2016 року позивач ОСОБА_1 повідомив відповідача про настання страхового випадку та подав заяву про виплату страхового відшкодування. На час звернення до суду з позовом відповідача свого зобов'язання не виконав, суму страхового відшкодування не виплатив. Просив стягнути з відповідача на свою корись 45 719, 40 грн., з яких 30 768,55 грн. сума страхового відшкодування, 1 275 грн. - 3% річних, 5 537,92 грн. - втрати від інфляції, 8 137,93 грн. - пеня.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, з будь-якими клопотаннями до суду не звертались.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 17.05.2016р. о 21 год. 15 хв., сталася дорожньо-транспортна пригода по вул. Урицького в районі перехрестя з вул. Гранітною при повороті ліворуч за участю транспортних засобів «БОГДАН», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, транспортного засобу «BMW», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3

Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 06.09.2017 року водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 6-7).

В силу положень 82 ЦПК наявність вини ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.05.2016 р. є доведеною і не підлягає доказуванню.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов'язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.

Відповідно до полісу № 5297989 від 28.08.2015 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, було забезпечено транспортний засіб «BMW», д.н.з. НОМЕР_2, зі страховим лімітом за шкоду, заподіяну майну у розмірі 50 000,00 грн. (а.с. 9).

Згідно цього ж полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що 26.05.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СТ «Іллічівське» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 3 ст. 34 цього Закону якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Згідно звіту №104 про оцінку матеріального збитку, складеного 10.05.2016 року, матеріальний збиток, завданий власникові Богдан, д.н.з. НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при ДТП складає 30 768,55 грн.(а.с. 14-25).

Станом на день звернення до суду сума страхового відшкодування виплачена не була.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. Відповідно до п. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з моменту отримання заяви про страхове відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування, за період з 05.04.2017 р. по 06.11.2017 р., виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла протягом періоду, за який нараховується пеня, три відсотки річних від простроченої суми за період з 30.06.2016 р. по 16.11.2017 р., 3 % річних за період з 30.06.2016 р. по 16.11.2017 року та втрати від інфляції за весь час прострочення, а саме з 30.06.2016 р. по 16.11.2017 р. - 5 337,92 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми страхового відшкодування, що становить розмір матеріального збитку, визначеного відповідно до висновку 104 від 10.05.2016 року, трьох відсотків річних від простроченої суми, втрат від інфляції, пені, є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

З огляду на висновки суду про задоволення заявлених позивачем позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору, підлягають відшкодуванню ПрАТ «СК «Іллічівська» у порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, 280, 281 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» про стягнення суми страхового відшкодування, - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (вул. Саксаганського, 38-Б, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 25186738) на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 45 719 ( сорок п'ять тисяч сімсот дев'ятнадцять) гривень 40 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (вул. Саксаганського, 38-Б, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 25186738) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя