Ухвала суду № 73363439, 10.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 639/3902/17 Головуючий суддя І інстанції Федюшин М.В.

Провадження № 11-кп/790/837/18 Суддя доповідач Плетньов В.В.

Категорія: Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Плетньова В.В.,

суддів - Люшні А.І. і ОСОБА_1,

секретар - Вакула Н.С.,

за участю: прокурора - Золочевського С.О.,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

її захисника адвоката - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження №639/3902/17 за обвинуваченням ОСОБА_2 в злочині, передбаченому ч.1 ст.320 КК України

за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Жовтневого районного суду міста Харкова від 01 листопада 2017 року,

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 01 листопада 2017 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка сел. Пархомівка, Краснокутського району, Харківської області, українка, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, незаміжня, яка має на утриманні неповнолітню дитину, працюючу завідувачкою аптеки № 10 ПП «Ника+», зареєстровану та проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судиму,

визнано винною і засуджено за ч.1 ст.320 КК України, з призначенням покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнено протягом іспитового строку - 1 (одного) року, якщо вона не скоїть нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч.2 ст.76 КК України, встановлено ОСОБА_2 наступні обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання за ч.1 ст.320 КК України на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави – 1320 гривень 01 коп., в якості судових витрат за проведення експертизи, які перерахувати на р/р 31419544700005, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирішено долю речових доказів.

З цим вироком не погодився заступник прокурора Харківської області Гончаренко А.М., який подав апеляційну скаргу, просить вирок Жовтневого районного суду міста Харкова від 01.11.2017 року стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.320 КК України – скасувати в частині призначеного покарання, у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосуванням закону, який не підлягає застосуванню – ст.75 КК України. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.320 КК України у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, строком на 1 рік. На підставі п «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання. В іншій частині вирок залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді, думки прокурора, обвинуваченої та її захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановив суд першої інстанції, ОСОБА_2, працюючи з листопаду 2009 року відповідно до укладеного трудового договору з ПП «Ника+» на посаді провізора аптеки № 10, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Ново Баварський, 127, за умовами якого на неї покладені обов’язки фармацевта, згідно якому вона повинна здійснювати передпродажну підготовку товару, продаж товару та здачу торгівельної виручки в повному обсязі.

При цьому ОСОБА_2, у зв’язку з виконанням своїх професійних обов’язків, зобов’язана додержуватись правил торгівлі, передбачених вимогами наказу МОЗ України № 360 від 19.07.2005 та постановою Кабінету міністрів України № 1203 від 10.10.2007, згідно яких реалізація комбінованих наркотичних лікарських препаратів, відносно яких допускається виключення деяких мір контролю, в склад яких входить кодеїн - наркотична речовина, яка не повинна перевищувати 0,2 грама (25 таблеток) в одні руки.

Однак ОСОБА_2, 04 січня 2017 року, приблизно о 14 - 55 год., діючи умисно, в порушення встановлених правил торгівлі, передбачених вимогами наказу МОЗ України, а також Постанови КМУ, усвідомлюючи незаконність своїх дій, реалізувала раніше їй не знайомому ОСОБА_4 3 конвалюти (30 таблеток) комбінованого наркотичного лікарського препарату «Кодтерпін ІС» із вмістом в кожній таблетці 0,0080 грама наркотичного засобу - кодеїну.

В подальшому протиправна діяльність ОСОБА_2, пов’язана з порушенням встановлених правил торгівлі наркотичними засобами, була призупинена працівниками Новобаварського відділу поліції ГУНП в Харківській області, які діючи на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.12.2016 в ході проведення 04.01.2017 обшуку в приміщенні аптеки № 10 ПП «Ника+», розташованої по пр. Ново Баварському, 127, виявили та вилучили у ОСОБА_4, придбані ним до обшуку у провізора, 3 конвалюти (30 пігулок) комбінованого наркотичного лікарського препарату «Кодтерпін ІС».

Виявлений та вилучений у ОСОБА_4 лікарський препарат «Кодтерпін ІС» відноситься до наркотичних речовин, оборот яких обмежений і, відносно яких допускається виключення деяких заходів контролю, а вся маса кодеїну в перерахунку на загальну масу таблеток склала 0,2318 грама, що підтверджено висновком експерта № 128 від 09.03.2017р.

Обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.320 КК України визнала повністю, погодилась із кваліфікацією вчиненого нею діяння та пояснила суду, що вона працюючи провізором у аптеці, вдень 14 січня 2017 року, продала нарковмисний медичний препарат «Кодтерпін ІС» незнайомому чоловіку в порушення вимог діючих підзаконних актів України щодо реалізації таких препаратів, за вказаних вище обставин, встановлених в судовому засіданні.

У скоєному щиро кається, так вчинила оскільки пожаліла чоловіка, який потребував медичної допомоги. Просить суд не призначати надто суворе покарання та звільнити від призначеного покарання на підставі ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки вона є одинокою мамою та утримує неповнолітню дитину, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. Судові витрати визнає в повному обсягу.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 та інші учасники процесу не оспорювали обставини справи, судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченої, суд провів розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої ОСОБА_2 та вивченням матеріалів кримінального провадження в частині даних, які характеризують особу обвинуваченої, щодо долі речових доказів і судових витрат, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Кваліфікація її дії за ч.1 ст. 320 КК України, як порушення встановлених правил торгівлі наркотичними засобами, відповідає матеріалам справи і ніким не оспорена.

Згідно вимог чч.1 та 2 ст.65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Призначаючи обвинуваченій покарання та звільняючи від його відування, суд першої інстанції вимог зазначених норм кримінального закону дотримався.

Так, вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_2 встановлено, що вона має вищу освіту, незаміжня, є матір’ю одиначкою, має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, офіційно працевлаштована, працює завідувачем аптеки № 10 ПП «Ника+», не судима, має постійне місце реєстрації та мешкання в м.Харкові, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнав її щире каяття, сприяння правдивими показаннями встановленню істини у справі в ході судового слідства. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, у відповідності зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд також урахував, що нею скоєний злочин середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченої, ступінь суспільної небезпеки злочину, обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченої і вважав необхідним та достатнім призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, щ є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового злочину.

Враховуючи дані про особу обвинуваченої ОСОБА_2, те, що вона повністю визнала свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, з урахуванням обставин, які пом’якшують її покарання, вважав за можливе звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Застосування ст.75,76 КК України є дискрецією суду. Порушень при застосуванні цих норм допущено не було.

Оскільки судом були встановлені обставини для звільнення обвинуваченої ОСОБА_2 від призначеного покарання на підставі акту амністії, суд правильно застосував вимоги п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», згідно якого звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили , не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Посилання апелянта на неможливість звільнення від відбування покарання за двома підставами є помилковим.

Рішення суду є законним та обґрунтованим. Підстав для його скасування або зміни колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області Гончаренка А.М. залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду міста Харкова від 01 листопада 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали.

Головуючий суддя суддя

_______ ___ ______

В.В.ОСОБА_7ОСОБА_8ОСОБА_1