Ухвала суду № 73363322, 12.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №640/4482/18 Головуючий 1-ї інстанції: Колесник С.А.

Провадження №11-сс/790/571/18 Доповідач: Яковлева В.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Яковлевої В.С.,

суддів - Бездітка В.М. та Чопенка Я.В.,

з секретарем - Ілюхіною К.А.,

за участю прокурора - Сіровицького Д.Л.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляційними скаргами захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1, прокурора Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 24 березня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 24 березня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого Індустріального ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління ДПС України в Харківській області (№27) строком до 21 травня 2018 року, з заставою у розмірі 52 860 гривень.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 24 березня 2018 року та винести нову ухвалу, якою відмовити в застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв’язку з недоведеністю обставин, передбачених п.2 ч.3 ст.199 КПК України. Автор апеляційної скарги вважає необґрунтованою підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та недоведеним існування ризиків, вказаних у клопотанні слідчого. Слідчим суддею не достатньо ретельно проаналізовані матеріали, додані в обгрунтування клопотання слідчого, а також можливість застосування інших запобіжних заходів. Посилаючись на вимоги КПК України, зазначає дані, що характеризують особу підозрюваного, який працює кондитером на АСК «Ідеал», за місцем роботи та проживання характеризується позитивно.

Окремо в судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_1 наголосила, що при ознайомленні з матеріалами судового провадження виявила, відсутність підпису слідчого судді в ухвалі Київського районного суду м.Харкова від 24.03.2018 року.

Прокурор Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 24 березня 2018 року скасувати в частині, виключивши можливість внесення підозрюваним застави, в іншій частині залишити без змін. Апелянт вважає, що ухвала слідчого судді в цій частині є незаконною та необґрунтованою. Автор апеляційної скарги посилається на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Вказує, що слідчим суддею не дотримано вимог ст.178 КПК України та не враховано вагомість доказів про вчинення підозрюваним злочину, репутацію підозрюваного, який молодого віку, мешкає в м.Харкові в орендованому житлі, неодружений, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів та міцних соціальних зв’язків не має, раніше судимий у 2017 році Ленінським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.309 КК України.

Вислухавши доповідь судді, доводи прокурора та захисника на підтримку апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до ч.2 ст.375 КПК України уразі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді.

За правилами ч.1 ст. 412, п. 3 ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Київського районного суду м.Харкова від 24.03.2018 року взагалі не підписана слідчим суддею, що позбавлає можливості перевірити судове рішенняна відповіданість вимогам п.3 ч.1 ст. 415 КПК України.

За наслідками апеляційного розгляду ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.3 ст.407 КПК України, позбавлений можливості призначити новий розгляд у суді першої інстанції, а лише має право скасувати ухвалу і постановити нову.

Згідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Індустріальним ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220530000636 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 України (а.с.7).

23 березня 2018 року в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_2 (а.с.26-29).

23 березня 2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (а.с.30, 31).

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, який на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_5 більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Апеляційний суд встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України;

2.наявність реального ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

3.недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Зокрема, це протокол огляду місця події (а.с.9-10), протокол допиту потерпілої (а.с. 11-12), протокол пред*явлення особи для впізнання (а.с.13-15), протокол допиту свідка (а.с. 16-19), протокол пред*явлення особи для впізнання (а.с. 20-22). Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Доводи апеляційної скарги захисника про невстановлення причин нанесення потерпілій тілесних ушкоджень та, як наслідок, невірна кваліфікація дій підозрюваного підлягають перевірці під час досудового розслідування.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 злочину, який свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, у сукупності із тяжкістю можливого покарання та даними про особу підозрюваного, який неодружений, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів та міцних соціальних зв’язків не має, мешкає не за місцем реєстрації (місце фактичного мешкання не конкретизоване та не підтверджено документально), раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України, спростовують доводи апеляційної скарги захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Апеляційний суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування – забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов’язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м’яких запобіжних заходів до ОСОБА_2 є недостатнім.

З огляду на підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, апеляційний суд при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у відповідності до ч.4, п.2 ч.5 ст.182 КПК України, вважає можливим визначити заставу – 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 52 860 гривень, яку апеляційний суд вважає достатньою та необхідною для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов’язків.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

За таких обставин ухвала слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 24 березня 2018 року підлягає скасуванню і колегія суддів приходить до висновку про необхідність винесення у відповідності до ч.3 ст.407 КПК України нової ухвали.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу прокурора Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 24 березня 2018 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.05.2018 року.

Визначити суму застави в розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 52 860 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок Апеляційного суду Харківської області (одержувач коштів: Апеляційний суд Харківської області, р/р №37318093017215, МФО 820172, ЄДРПОУ 02894131).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити, поклавши обов’язки передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді