Постанова № 73363024, 12.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року

м. Харків

справа № 629/2164/17

провадження № 22-ц/790/1270/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Коваленко І.П.,

суддів: Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.,

розглянув в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Примаск-Автоексперт» про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_4 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2017 року (в складі судді Харабадзе К.Ш.),

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ТОВ «Примаск-Автоексперт» про поділ майна подружжя, в якому, з урахуванням уточнень, просила стягнути з відповідача вартості 1/2 частини автомобіля DAEWOO, модель ТІ3110, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, шасі-кузов Y6DТ1311070346967, що є спільним сумісним майном подружжя, у розмірі 6475,00 гривень.

В обгрунтування позову вказувала, що з відповідачем по справі вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 03.08.2001 року, який було розірвано рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.2014 року. В період шлюбу подружжям було придбано вищевказаний автомобіль.

Відповідач проти позову заперечував, посилався на те, що позивачем не заявлена вимога про поділ спільного майна автомобіля, позивачем не надано доказів перебування спірного майна у спільній сумісній власності сторін, згідно довідки № 31/20/8-241 від 22.08.2017 року, та довідки № 31/20/8-242 від 22.08.2017 року, виданої територіальним сервісним центром № 6348 регіонального сервісного центру в Харківській області МВСУ України, станом на 22.08.2017 року, автомобіль, який є предметом спору, ні за позивачем, ні за ним не значиться. Відповідач вважав, що автомобіль не перебуває у їх спільній сумісній власності, а тому відсутній спір про право. Позивачем не надано належних та допустимих доказів вартості об’єкту спільної сумісної власності подружжя, яким є висновок субєкта оціночної діяльності щодо проведення ним авто-товарознавчої експертизи щодо визначення ринкової вартості транспортного засобу. Крім цього просив застосувати строк позовної давності, оскільки після розірвання шлюбу минуло більше ніж 3 роки. Відповідач вказував, що позивач згоду на відчуження автомобілю не надавала.

Третя особа ОСОБА_3 та представник третьої особи ТОВ «Приміск-Автоексперт» у судове засідання не з’явилися, справа розглянута у їх відсутності.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість ? частини автомобіля марки і моделі ЗАЗ DAEWOO ТІ3110 СЕДАН-В, рік випуску 2007, номер кузова № Y6DТ1311070346967, в сумі 6475 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 гривень.

Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 – ОСОБА_4 звернувся на це рішення з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що позивач звернулась до суду з позовом про поділ майна подружжя шляхом стягнення грошової компенсації вартості частки майна у розмірі 50000 грн. В оскаржуваному рішенні зазначено, що позов був уточнений. Таким чином, вбачається, що позивач відмовилась від своїх первісних вимог щодо поділу майна подружжя та заявила нові вимоги, тобто заявлено новий позов. Однак, питання щодо заявлення позивачем нових позовних вимог та відмова від первісних судом першої інстанції не вирішувалось, подана позивачем заява щодо нових позовних вимог ані відповідачу, ані його представнику не направлена, чим порушено право відповідача на подання заперечень щодо нових позовних вимог.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2018 року в порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи був призначений в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, цінним майном, а відповідач розпорядився ним на власний розсуд без письмової згоди позивача.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.08.2001 року, який було розірвано рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.2014 року.

26.07.2007 року ОСОБА_2 був отриманий кредит в сумі 32720,00 гривень, у філії Лозівському відділенні ВАТ «Ощадбанк» на придбання нового транспортного засобу автомобіль марки DAEWOO, модель ТІ3110, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2007, тип легковий нотчбек, шасі-кузов Y6DТ1311070346967. Свідоцтво про реєстрацію АХС № 045127 від 25.07.2007 року виданим РЕВ МВ № 10 ОСОБА_5 України в Харківській області, поручитель ОСОБА_6, який для забезпечення виконання зобов’язань того ж дня був прийнято в заставу.

За довідкою, виданою ТВБВ № 10020/5014 філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 22.08.2017 року ОСОБА_2 повністю виконав свої зобов’язання за кредитним договором, будь-яких вимог до позичальника немає.

Згідно довідки ТСЦ № 6348РСЦ МВС в Харківській області згідно інформації в єдиному державному реєстрі МВС транспортний засіб ЗАЗ-DAEWOO ТІ3110, 2007 року випуску, номер кузова Y6DТ1311070346967, номерний знак НОМЕР_1 був перереєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію СХМ478671 від 01.07.2017 року ТСЦ № 6350 на громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає: м. Полтава, вул. Ціолковського, 53, на підставі Договору купівлі-продажу № 6218/17/002145 ТОВ «Примаск-Автоексперт» від 01.07.2017 року.

З договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6218/17/002145 від 01.07.2017 року убачається, що на підставі договору комісії № 6218/17/002145 від 01.07.2017 року, укладеного з власником транспортного засобу, ОСОБА_3 придбав транспортний засіб марки ЗАЗ DAEWOO, модель ТІ3110 СЕДАН-В, 2007 року випуску, колір сірий, номер кузова (шасі, рама) № Y6DТ1311070346967, свідоцтво про реєстрацію АХС № 045127 від 25.07.2007 року. Ціна транспортного засобу склала 12950 гривень.

Як вбачається з довіреності виданої 02.09.2014 року, зареєстрованої в реєстрі за № 41394363, посвідчену приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3, ОСОБА_7 від його імені (продати, обміняти, здавати в оренду, укладати договір позики, заставляти тощо) належний йому на праві Свідоцтва про реєстрацію ТЗ АХС № 045127 виданого РЕВ МВ № 10 ОСОБА_5 України в Харківській області, 25.07.2007 року автомобілем марки і моделі ЗАЗ DAEWOO ТІ3110, рік випуску 2007, номер шасі (кузова, рами) № Y6DТ1311070346967, колір сірий, тип ТЗ легковий нотчбек, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно договору комісії № 6218/17/002145 від 01.07.2017 року укладеного між ТОВ «Примаск-Автоексперт» (коміссіонер) та ОСОБА_2 (комітент), в особі ОСОБА_7, коміссіонер зобов’язався за дорученням комітента здійснити від свого імені продаж транспортного засобу марка, модель ЗАЗ DAEWOO ТІ3110 СЕДАН-В, рік випуску 2007, номер кузова № Y6DТ1311070346967, колір сірий, свідоцтво про реєстрацію АХС № 045127 від 25.07.2007 року. Вартість ТЗ по узгодженню сторін 12950 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Згідно статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. За загальним правилом майно, придбане подружжям у кредит, є спільною власністю чоловіка та дружити.

Відповідно до частини 1 статті 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є у спільній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, що передбачено частиною 2 статті 370 ЦК України.

Відповідно до статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина 4 статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховуються при поділі.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (частина 1 статті 68 СК України).

Статтею 70 СК України передбачено, що в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Посилання апелянта на той факт, що позивач відмовилась від своїх первісних вимог щодо поділу майна подружжя та заявила нові вимоги, судова колегія до уваги не приймає, оскільки при зверненні до суду у червні 2017 року ОСОБА_1 зверталась з позовом про поділ майна подружжя шляхом стягнення компенсації вартості частки майна.

У вказаному позові ОСОБА_1 зазначала, що спірний автомобіль знаходиться у відповідача та вона не має можливості визначити його ринкову вартість, тому у позові визначила вартість автомобіля за ринковою ціною на автомобіль відповідної моделі, року та комплектації згідно оголошень на сайтах про продаж автомобілів.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року клопотання представника позивача – ОСОБА_8 та відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів було задоволено.

З витребуваної копії договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6218/17/002145 від 01.07.2017 року вбачалося, що ціна транспортного засобу склала 12950 гривень, що стало підставою для уточнення позовних вимог ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 12 квітня 2018 року

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

ОСОБА_9