Рішення № 73362740, 11.04.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 278/1696/17

Провадження № 2-о/643/68/18

11.04.2018 Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді: Сиротникова Р.Є.

за участі секретаря: Новакової Т.С.,

у відкритому судовому засіданні в м. Харкові розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – головне управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, про встановлення факту постійного проживання на території України, суд –

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 10.11.2017 року було прийнято до провадження Московського районного суду м. Харкова вказану цивільну справу.

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту свого постійного проживання на території України до 24 серпня 1991 року, а саме – у період з 7 серпня 1985 р. по 11 липня 1987 р.

Заявник посилається на те, що у період з 7 серпня 1985 року по 10 квітня 1986 року проходив військову службу у військовій частині №62368, яка була дислокована у м. Дубно Рівненської області України, у період з 12 квітня 1986 року по 11 липня 1987 року – у військовій частині №26374 – смт. Озерне, Житомирської області України. Під час несення військової служби постійно проживав у гуртожитку за адресою: Житомирська область, Житомирський район, смт. Озерне, буд. 9.

Встановлення цього факту заявнику необхідно для отримання в подальшому громадянства України.

В судове засідання заявник не з’явився, до його початку надіслав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за своєї відсутності, заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився, до його початку надіслав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за своєї відсутності, прийняти рішення на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно оцінивши наявну докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.6 Закону України «Про громадянство України» громадянство України може бути набуто за територіальним походженням.

Згідно із п.1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» Особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу ІНФОРМАЦІЯ_1, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Згідно п. 25. Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 Для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу ІНФОРМАЦІЯ_1, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

Згідно п.44. Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 У разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу ІНФОРМАЦІЯ_1, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно копії довідки №18/2682 від 02.06.2017 року, виданої Новобаварським районним відділом у м. Харкові головного управління Міграційної служби України в Харківській області Департаменту міграційної служби України ОСОБА_1 не належить до громадянства будь-якої держави.

Отже заявник, будучи особою без громадянства, має право, згідно діючого законодавства України, отримати в подальшому громадянство України при встановленні факту його постійного проживання на території України до 24 серпня 1991 року.

Згідно копії архівної довідки №179/1/3024 від 23.03.2017 року, виданої галузевим державним архівом Міністерства оборони України ОСОБА_1 з 12 квітня 1986 року по 11 липня 1987 року проходив військову службу за місцем дислокації смт. Озерне.

Згідно копії архівної довідки №179-2/614 від 12.04.2017 року, Львівським територіальним архівним відділом галузевого державного архіву Міністерства оборони України ОСОБА_1 з 7 серпня 1985 року по 10 квітня 1986 року проходив військову службу за місцем дислокації м. Дубно Рівненської області України.

Згідно копій заяв, завірених виконавчим комітетом Новогуйківської селищної ради Житомирського району Житомирської області свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які, згідно даних заяв, були повідомлені про надання завідомо неправдивих свідчень, ОСОБА_1 дійсно постійно проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (гуртожиток) з 12 квітня 1986 року по 11 липня 1987 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8 ЗУ «Про громадянство України», п.п. 25, 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, ст. ст. 263-265, 293, 319 ЦПК України, суд –

ВІРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт того, що заявник, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно проживав на території України до 24 серпня 1991 року, а саме – у період з 7 серпня 1985 року по 11 липня 1987 року.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі у 30-ти денний строк з дня складення його повного тексту апеляційної скарги.

Суддя Р. Є. Сиротников