Рішення № 73362451, 12.04.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5594/17

Провадження № 2/645/818/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Мартинової О.М.,

секретар судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі ПАТ КБ) "Приватбанк" звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідно до укладеного договору №б\н від 27 червня 2012 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_2 кредитних зобовязань та на вимоги ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором в розмірі 11794 грн. 96 коп., з яких: 2178,70 грн. тіло кредиту, 2486,72 грн. нараховано відсотків за користування кредитом, 6091,68 грн. нараховано пені, а також штрафи: 500 грн. (фіксована частина), 537,86 грн. (процентна складова), а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору.

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в останнє судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала. Проте, 20.03.2018 року присутня в судовому засіданні ОСОБА_2 заперечувала проти позовних вимог позивача та просила відмовити у їх задоволенні.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору № б/н від 27 червня 2012 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Встановлено, що в період дії кредитного договору відповідач не дотримувався умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 23 жовтня 2017 року в нього виникла заборгованість перед Банком в розмірі 11794 грн. 96 коп., з яких: 2178,70 грн. – тіло кредиту, 2486,72 грн. нараховано відсотків за користування кредитом, 6091,68 грн. нараховано пені, а також штрафи: 500 грн. (фіксована частина), 537,86 грн. (процентна складова).

Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов’язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, суд знаходить позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту, відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обовязку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року №6-100цс14.

Сума основного боргу складає 2178,70 грн., сума нарахованої пені 6091,68 грн., що значно перевищує розмір збитків.

З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені в порядку ч. 3 ст. 551 ЦК України до розміру основного боргу 2178,70 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафів у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 537,86 грн. (процентна складова), нарахованої позивачем через несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов»язань, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За положенням ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору б/н від 27.06.2012 року передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. У той самий час умовами кредитного договору також передбачена сплата штрафів фіксованої частини та процентної складової.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов»язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15.

Таким чином, вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача штрафів у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 537,86 грн. (процентна складова) задоволенню не підлягають.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12,13,81,141,259,263,279 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, 347) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження (м. Київ, вул.Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованості за кредитним договором № б/н від 27 червня 2012 року, з яких: 2178 грн. 70 коп. тіло кредиту, 2486 грн. 72 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2178 грн. 70 коп. заборгованість за пенею, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп., всього 8 444 (вісім тисяч чотириста сорок чотири) грн. 12 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя -