Рішення № 73362398, 12.04.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8681/14-ц

Провадження № 2/645/66/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Іващенко С.О.,

секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

за участю учасників справи:

позивача - ОСОБА_2,

за участю представника позивача - ОСОБА_3,

відповідачів ОСОБА_4М та ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_6,

представників третьої особи Харківської міської ради – ОСОБА_7 та ОСОБА_8,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа Харківська міська рада, про заборону здійснення незаконної підприємницької діяльності та зобов’язання привести земельну ділянку до первісного стану та за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2Є звернулась до суду з позовом, в якому просила суд заборонити ОСОБА_4 здійснювати незаконну діяльність по організації станції з ремонту автомобілів у приватному домоволодінні по вул. Охтинській, 30 у м. Харкові і зобов’язати відповідача привести до первісного стану самовільно захоплену земельну ділянку, яка прилягає до її (позивача) домоволодіння по вул. Немишлянській, 323 у м. Харкові, та виділена під житлову забудову, однак використовується відповідачем для відстою автомобілів.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Фрунзенського районного суду м. Харкова.

У ході нового розгляду цивільної справи виключені треті особи: Харківська міська санітарно – епідеміологічна служба та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Харкові, залучено третю особу Східна об’єднана податкова інспекція м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та третя особа Харківська міська рада заявила самостійні вимоги щодо предмета спору.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник – ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_4 та її представник – ОСОБА_9, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні заперечували проти позову, посилаючись на його необґрунтованість.

Представник Харківської міської ради – ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності, позов ОСОБА_2 підтримав та просив його задовольнити. Крім того, 04.11.2016 року до суду подав позовну заяву про звільнення відповідачем ОСОБА_4 самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0900га по вул. Охтинській, 30 у м. Харкові, яка використовується ОСОБА_4, шляхом демонтажу самовільно розміщеної будівлі, огорожі та воріт з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан. Позов просив задовольнити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 та її представник – ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги Харківської міської ради підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_4 та її представник – ОСОБА_9, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні заперечували проти позову Харківської міської ради, посилаючись на його необґрунтованість.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, прийшов висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а позов третьої особи Харківська міська рада, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Згідно з вимогами статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.10.2016 року, на підставі договору дарування від 08.04.2008 № 1486, дублікату свідоцтва про право на спадщину від 15.04.1986 № 1-831, серія та номер: 6-831 виданий 16.07.2007 року та договору довічного утримання від 13.07.1998 № 5-3869 ОСОБА_4 на праві власності належить житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою та надвірними будівлями, що розташований по вул. Охтинській, 30 у м. Харкові.

Право власності на земельну ділянку по вул. Охтинській, 30 кадастровий номер 6310138500:11:026:0001, площею 0,1га у м. Харкові зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі рішення Харківської міської ради від 28.09.2011 № 433/11.

Рішенням Х сесії V скликання харківської міської ради від 28 вересня 2011 року № 433/11 ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку по вул. Охтинській, 30 в м. Харкові площею 0,1000га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); надано в оренду земельну ділянку по вул. Охтинській, 30 площею 0,0678га за рахунок земель житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд строком до 01.09.2061 року.

На підставі рішення Харківської міської ради від 25.04.2012 року № 707/12 скасовано п. 47 додатку 1 та п. 13 додатку рішення Х сесії V скликання Харківської міської ради від 28 вересня 2011 року № 433/11 «Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок», яки стосувались безпосередньо ОСОБА_4

В своїх поясненнях позивач та представник позивача вказують, що по вул. Охтинській, 30 в м. Харкові мешкає ОСОБА_4, за вищевказаною адресою, було самовільно збудовано нежитлові приміщення та незаконно організовано станцію технічного обслуговування та ремонту автомобілів. Для відстою автомобілів з явними ознаками пошкодження в ДТП використовується самовільно захоплена земельна ділянка, яка прилягає до домоволодіння позивача. Під час здійснення незаконної підприємницької діяльності з ремонту автомобілів та іншої діяльності, відповідач зливають просто на землю відходи технічної та хімічної рідини, що призводить до забруднення природного середовища, постійного диму та неприємного запаху, проводяться різноманітні земельні роботи, що призвело до суттєвого погіршення стану земельної ділянки та порушення водовідведення. На земельній ділянці самовільно збудовані будівлі виробничого призначення, які використовуються для ремонту автомобілів та іншого виробництва, що призводить до задимлення території. Відповідачами самовільно розміщено огорожі та ворота, що перекривають доступ до земельної ділянки. Під час вказаних ремонтних робіт автомобілів позивач, перебуваючи у власному житловому будинку, змушена терпіти скрегіт металу, який ріжуть, шум електрозварювального апарату та болгарки, відчувати сморід фарби. Під час ремонту автомобілів з подвір'я відповідача доноситься галас та ненормативна лексика. Всі роботи проводяться з порушенням протипожежних та санітарних правил, будь-яка іскра може спричинити пожежу. Сморід фарби, особливо влітку, призводить до алергічних реакцій, позивач не може спокійно дихати та відпочивати. Зазначена діяльність на подвір'ї відповідачів унеможливлює відпочинок та спокійне перебування вдома позивачки та членів її сім'ї. На неодноразові прохання позивачки та третіх осіб перенести СТО в інше місце відповідачі не реагують. Якщо території індивідуальної забудови використовуються власником, як підприємство з обслуговування автомобілів із документальним підтвердженням державної реєстрації підприємницької діяльності, на такі гаражі, згідно зі статтями 50, 51 ЦК України, поширюються вимоги як до станцій технічного обслуговування автомобілів. Позивач неодноразово зверталась до різних інстанцій щодо незаконної діяльності відповідачів.

Листом від 23.02.2015 року № 1020-1013 Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області позивача повідомлено, що інформації щодо наявності права на виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку об’єкту будівництва за вказаною адресою в Департаменті відсутня.

Відповідно листа № Л-8-5409/1-15.08-39 Л15/152М/040 від 30.03.2015 року Адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради позивача повідомлено, що під час виїзду на місце спеціалістами Адміністрації району виявлено, що мешканцями домоволодіння № 30 по вул. Охтинській влаштовано під’їзну дорогу та встановлено металеві ворота.

ОСОБА_10 Департаменту Харківської міської ради № 2256/9-15 та Департаменту підприємництва та споживчого ринку № Л-57/03/02-10.15 позивача повідомлено про відсутність реєстрації станції технічного обслуговування по вул. Охтинській, 30 в м. Харкові.

Наявність станції по ремонту автомобілів по вул. Охтинській, 30 підтверджується листом ДПІ у Київському районі м. Харкова від 28.08.2015р. № 125/Л/20-31-07-02-09.

Крім того, позивачем надано фото і відео докази, якими зафіксовано наявність виробничих приміщень в яких ведуться роботи, площадок відстою пошкоджених автомобілів, здійснених земельних робіт (канави, насипи), забруднення земельних ділянок, прилягаючих до домоволодіння позивача.

Представник Харківської міської ради пояснив, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.10.2016 року, на підставі договору дарування від 08.04.2008 № 1486, дублікату свідоцтва про право на спадщину від 15.04.1986 № 1-831, серія та номер: 6-831 виданий 16.07.2007 року та договору довічного утримання від 13.07.1998 № 5-3869 ОСОБА_4 на праві власності належить житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою та надвірними будівлями, що розташований по вул. Охтинській, 30 у м. Харкові.

Право власності на земельну ділянку по вул. Охтинській, 30 кадастровий номер 6310138500:11:026:0001, площею 0,1га у м. Харкові зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі рішення Харківської міської ради від 28.09.2011 № 433/11 (земельна ділянка 1).

Право власності або користування на земельну ділянку площею 0,0900га по вул. Охтинській, 30 в м. Харкові за юридичними та фізичними особами не зареєстровано (земельна ділянка 3).

Рішенням Х сесії V скликання харківської міської ради від 28 вересня 2011 року № 433/11 ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку по вул. Охтинській, 30 в м. Харкові площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка (земельна ділянка 1)); надано в оренду земельну ділянку по вул. Охтинській, 30 площею 0,0678 га за рахунок земель житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд строком до 01.09.2061 року (земельна ділянка 2).

На підставі рішення Харківської міської ради від 25.04.2012 року № 707/12 скасовано п. 47 додатку 1 та п. 13 додатку рішення Х сесії V скликання Харківської міської ради від 28 вересня 2011 року № 433/11 «Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок», яки стосувались безпосередньо ОСОБА_4

Харківська міська рада вважає, що земельна ділянка площею 0,0900га по вул. Охтинській, 30 у м. Харкові (земельна ділянка 3), прохід до якої здійснюється через самовільно встановлені ворота, самовільно зайнята ОСОБА_4, шляхом розміщення на ній самовільно побудованої будівлі, огорожі та воріт.

Право власності або користування на земельну ділянку площею 0,0900га по вул. Охтинській, 30 в м. Харкові за юридичними та фізичними особами не зареєстровано, що свідчить про те, що вказана земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади м.Харкова.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради вжиті заходи самоврядного контролю, передбачені ст. 189 ЗК України щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по вул. Охтинській, 30 у м. Харкові. Обстеженням встановлено, що прохід/проїзд на земельні ділянки 1 та 2 здійснюється через ворота, встановлені на самовільно зайнятій земельній ділянці 3, площею 0,0900га по вул. Охтинській, 30 у м. Харкові.

На земельній ділянці 1 знаходиться двоповерхова будівля, конструктивні елементи якої частково розміщені також на земельній ділянці 3.

Встановити фактичні обставини використання земельної ділянки 2 не вдалося.

На самовільно зайнятій земельній ділянці 3 площею 0,0900га по вул. Охтинській, 30 у м. Харкові знаходиться будівля.

Земельна ділянка 3 площею 0,0900га по вул. Охтинській, 30 у м. Харкові використовується ОСОБА_4 без державної реєстрації прав, передбачених ст.ст. 125, 126 ЗК України.

Самовільне зайняття земельної ділянки та її використання за своїм характером виключає можливість нормального користування земельною ділянкою з боку інших осіб. Окрім того, Земельний кодекс України ставить правомірність використання земельної ділянки від встановлення її меж у натурі (на місцевості) та державної реєстрації правовстановлюючого документу.

Враховуючи те, що на земельну ділянку 3 площею 0,0900га по вул. Охтинській, 30 у м.Харкові будь-яких прав не зареєстровано, рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або користування (оренду) не приймались, що свідчить про те, що вказана земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади м. Харкова, ОСОБА_4 фактично використовує земельну ділянку 3 площею 0,0900га по вул. Охтинській, 30 у м. Харкові шляхом її самовільного зайняття.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів (стаття 57 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК України).

В силу п. 5.28. Наказу МОЗ № 173 від 19.06.96 р. «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» станції технічного обслуговування і ремонту автомобілів, авто - заправочні станції (АЗС) слід розміщувати в промислових і комунально-складських зонах, на магістральних вулицях і дорогах за межами житлового району.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічний стан та природні якості землі.

Відповідно листа Східної об’єднаної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 року по справі № 2-а-13421/11/2070 було припинено діяльність ФО-П ОСОБА_5 та знято з обліку платників податків з 02.03.2015 року.

Згідно листа ОСОБА_10 Департаменту Харківської міської ради № 2256/9-15 та Департаменту підприємництва та споживчого ринку № Л-57/03/02-10.15 встановлено відсутність реєстрації станції технічного обслуговування по вул. Охтинській, 30 в м. Харкові.

Наявність станції по ремонту автомобілів по вул. Охтинській, 30 підтверджується листом ДПІ у Київському районі м. Харкова від 28.08.2015р. № 125/Л/20-31-07-02-09.

Таким чином суд прийшов висновку про здійснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 незаконної підприємницької діяльності по вул. Охтинській, 30 в м. Харкові.

Тому позовні вимоги ОСОБА_2 в частині заборони здійснення незаконної підприємницької діяльності підлягають задоволенню.

Статтею 7 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно ст.ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об’єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної виконавчої влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією і Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст, як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

На підставі ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім ділянок приватної та державної власності.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки – будь-якої дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дії, які відповідно закону є правомірними.

Частиною 1 ст. 125 ЗК України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно ч. 3 ст. 125 ЗК України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом міністрів України. Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючи те, що на земельну ділянку 3 площею 0,0900га по вул. Охтинській, 30 у м. Харкові будь-яких прав не зареєстровано, рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або користування (оренду) не приймались, що свідчить про те, що вказана земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади м. Харкова, ОСОБА_4 фактично використовує земельну ділянку 3 площею 0,0900га по вул. Охтинській, 30 у м. Харкові шляхом її самовільного зайняття.

Таким чином, позовні вимоги Харківської міської ради про звільнення відповідачем ОСОБА_4 самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0900га по вул. Охтинській, 30 у м. Харкові, яка використовується ОСОБА_4, шляхом демонтажу самовільно розміщеної будівлі, огорожі та воріт з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 13, 16, 81, 141, 264 ЦПК України, ст. т. 319, 389 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа Харківська міська рада, про заборону здійснення незаконної підприємницької діяльності та зобов’язання привести земельну ділянку до первісного стану - задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_11 та ОСОБА_5 здійснювати незаконну діяльність по ремонту автомобілів та іншого виробництва на території приватного домоволодіння, розташованому по вул. Охтинській, 30 в м. Харкові.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243 гривень 60 копійок.

Позовну заяву Харківської міської ради до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки – задовольнити повністю.

Зобов’язати ОСОБА_11 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0900 га по вул. Охтинській, 30 у м. Харкові, яка використовується ОСОБА_4, шляхом демонтажу самовільно розміщеної будівлі, огорожі та воріт з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Харківської міської ради судовий збір в розмірі 1378 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії МЕ №441573, виданий Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 20 серпня 2004 року, мешкає за адресою: м.Харків, вул.. Немишлянська, 323.

Відповідач: ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2, паспорт серії МН №189781, виданий Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17.10.2001 року, мешкає за адресо: м.Харків, вулиця Охтирська, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_5, дата та рік народження не відомий, мешкає за адресо: м.Харків, вулиця Охтирська, буд. 30.

Третя особа (Позивач): Харківська міська рада, місцезнаходження: місто Харків, площа Конституції, 7, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04059243.

Повний текст судового рішення складено 13 квітня 2018 року.

Суддя –