Постанова № 73362298, 13.04.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 609/1619/17Головуючий у 1-й інстанції Ящук Т.М. Провадження № 33/789/95/18 Доповідач - Лекан І.Є.Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2018 р. м.Тернопіль

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Лекан І.Є.

за участю апелянта ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Шумського районного суду від 15 лютого 2018 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Шумського районного суду від 15 лютого 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.

Судом постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн.40 коп..

Згідно з даною постановою, ОСОБА_1 19 листопада 2017 року о 01 год.30 хв. в м.Шумськ Тернопільської області по вул. Українській керував транспортним засобом- мопедом “LETZ”, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, яке було визначено в Шумській районній центральній лікарні, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Шумського районного суду від 15.02.2018 року, провадження у справі закрити, оскільки вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно у зв’язку із неповним та необ’єктивним розглядом судом матеріалів адміністративної справи та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Посилається на те, що судом першої інстанції повністю перекручено його пояснення, так як скутером він не керував, а сидів на ньому, тому своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнає.

Вказує, що суд спотворив показання допитаних у суді свідків, оскільки жоден із них не підтвердив факту керування ним транспортним засобом, крім того суд в постанові зазначив відомості, про які свідки в судовому засіданні не повідомляли.

Посилається на порушення працівниками поліції вимог ст. 256 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки у ньому містяться суперечливі дані щодо часу його складення. Зазначає, що від підпису у протоколі не відмовлявся, а пояснення працівникам поліції він надав усно.

Вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження забезпечення працівниками патрульної поліції проходження ним огляду на стан алкогольного сп’яніння в передбаченому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта ОСОБА_1, його захисника, які підтримали подану апеляцію, просять її задовольнити, пояснення інспекторів поліції ОСОБА_4, ОСОБА_5, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також, з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 19 листопада 2017 року, ОСОБА_1 19 листопада 2017 року о 01 год.30 хв. в м.Шумськ Тернопільської області по вул. Українській керував транспортним засобом- мопедом “LETZ”, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, яке було визначено в Шумській районній центральній лікарні,

З пояснень інспектора поліції ОСОБА_4, які він надав в суді апеляційної інстанції вбачається, що водія ОСОБА_1 він не зупиняв. Вказав, що в цей день патрулював разом з ОСОБА_5 та вони отримали повідомлення про бійку, яка відбулася біля магазину “Смак”. Про вказану подію повідомив гр. ОСОБА_6, який просив приїхати до автостанції м.Шумськ, де він перебував. Прибувши до автостанції, ОСОБА_6 повідомив, що між ним та ОСОБА_1 біля магазину “Смак” відбувся конфлікт, в результаті якого вони побилися та ОСОБА_1 розбив скло в його автомобілі. Після чого ОСОБА_6 від’їхав до автостоянки та викликав поліцію.

Поліцейський ОСОБА_7 зазначив, що поліцейський ОСОБА_5 залишився з ОСОБА_6, а він службовим автомобілем поїхав до магазину “Смак”, де виявив ОСОБА_1, який розмовляв з іншими особами, сидячи на скутері. Оскільки ОСОБА_1 мав тілесні ушкодження та від нього було чути запах алкоголю, він запропонував ОСОБА_1 поїхати в медичний заклад. По дорозі забрали ОСОБА_6 та обох доставили в лікарню, де ОСОБА_1 було оглянуто та виявлено тілесні ушкодження та легке алкогольне сп’яніння.

Аналогічні пояснення суду апеляційної інстанції надав поліцейський ОСОБА_5. Крім того, поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ствердили, що ОСОБА_1 на скутері не втікав та поліцейський ОСОБА_4 його не наздоганяв. Вказали, що суд першої інстанції в цій частині не вірно виклав їх пояснення.

Пояснення поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджуються випискою із медичної картки хворого ОСОБА_1, виданої лікарем медзакладу 19.11.2017 року, постановою про закриття кримінального провадження від 18 грудня 2017 року, згідно з якою 19.11.2017 року близько 00.30 год. поблизу магазину “Смак” в м.Шумськ, ОСОБА_1, через раптово виниклі неприязні відносини спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6. Під час досудового розслідування кримінального провадження за ч.1 ст.125 КК України потерпілий ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою про закриття кримінального провадження.

Водій ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції пояснив, що дійсно в цей день приїхав скутером до магазину “Смак”, де зустрів своїх знайомих, вони випили алкогольні напої, а під час конфлікту з ОСОБА_6 останній наніс йому тілесні ушкодження, тоді він, взявши камінь, побив скло в його автомобілі. Зазначив, коли приїхав поліцейський, ОСОБА_6 вже не було, а він обговорював події, які відбулися зі своїми знайомими, сидячи на скутері біля магазину “Смак”, після чого поїхав з поліцейським у медзаклад.

ОСОБА_1 вказав, що він скутером нікуди не їхав та поліцейський його не зупиняв.

Відповідно до п. 6 розділу 1 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров’я України 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд на стан сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров’я.

Як з’ясовано в суді апеляційної інстанції поліцейський ОСОБА_4 водія ОСОБА_1 не зупиняв, оскільки останній транспортним засобом не керував.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 №042463 від 19 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1 суперечить вимогам закону і не може вважатися доказом, який підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Беручи до уваги, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп’яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, враховуючи те, що в суді апеляційної інстанції не встановлено факту керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, приходжу до висновку, що рішення суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП прийнято на формально досліджених судом першої інстанції доказах та спотворених показаннях поліцейських ОСОБА_4, ОСОБА_5, а тому постанова Шумського районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 293, 294 КпАП України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Шумського районного суду від 15 лютого 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - скасувати, а справу провадженням закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_8