Постанова № 73361749, 21.11.2017, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м. Харкова

Номер провадження №1-кп/641/332/2017 Справа №642/1755/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого – судді Маньковської О.О., суддів – Музиченко В.О., Фатєєвої Н.І., захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_3, секретаря – Чкан Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1, продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017220510000149 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017220510000149 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

На обговорення судом поставлено питання щодо продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою та продовження строку запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту.

Прокурор вважав за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_3, зазначивши, що ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені під час застосування запобіжного заходу на даний час не змінились. Крім того, вказав, що ОСОБА_3 скоїла умисний корисливий тяжкий злочин, може переховуватися від суду, знищити сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, може незаконно чинити тиск на потерпілого, свідків та перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Крім того, прокурор зазначив, що ОСОБА_1 раніше судимий, судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та скоїв низку умисних злочинів, в тому числі, корисливих, а також кримінальне правопорушення проти громадської безпеки, не працює, не має постійного джерела доходу, може отримувати дохід за рахунок злочинної діяльності, тому, є ґрунтовані підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, враховуючи тяжкість вчинених ним злочинів, може сховатися від суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, тому, прокурор вважав, що застосування більш м’якого запобіжного заходу неможливе.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат ОСОБА_2 при розв’язанні питання щодо продовження строку запобіжного заходу, покладалися на розсуд суду.

Обвинувачена ОСОБА_3 не заперечувала проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. При вирішенні питання щодо продовження строку ОСОБА_1, покладалася на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ухвалами від 20.01.2017 р., застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в подальшому, строк запобіжного заходу продовжувався, у зв’язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинуваченій ОСОБА_4 змінено на домашній арешт ухвалою суду від 20.04.2017 року строком на два місяці, в подальшому цей строк продовжено на два місяці.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, при розв’язанні даного питання суд враховує, що згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 даної статті.

З правового аналізу вказаних положень кримінального процесуального законодавства, вбачається, що закон не вимагає доказування того, що особа, якщо їй не буде обрано запобіжний захід, ухилятиметься від суду чи від виконання процесуальних рішень. В законі йдеться про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ця особа може порушити процесуальні обов’язки чи проявити неправильну процесуальну поведінку, тобто йдеться про обґрунтовану підозру в цьому.

Враховуючи, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, знищити, сховати, спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обстановки кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, і таким чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв’язків, не працює, має не зняту і не погашену судимість, у встановленому законом порядку, тому, суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

При вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3, суд дійшов наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 181 КПК України Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Враховуючи, що ОСОБА_3 має фактичне місце проживання та реєстрації, стійкі соціальні зв’язки в м. Харкові, на її утриманні знаходяться батьки похилого віку, малолітній син, має ряд захворювань, раніше не судима, за попереднім місцем роботи характеризується позитивно. Крім того, в ході досудового слідства дії ОСОБА_3 з п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 263 КК України були перекваліфіковні на ч. 3 ст. 185 КК України, що належить до категорії тяжких злочинів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, покласти обов’язки, передбачені положеннями ст. 194 КПК України.

Вимогами ч. 6 ст. 194 КПК України, передбачено, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Керуючись ст. 29 Конституції України ст.ст. 49, 54, 177, 178, 183, 181,194,197, 199, 376, 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зобов’язавши ОСОБА_3 прибувати до Комінтернівського районного суду м. Харкова за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання в період доби з 21.00 до 06.00., а саме - АДРЕСА_1 – без дозволу суду.

Ухвалу передати для виконання до Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області.

Працівники органів поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в її житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на обвинувачену обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5

Строк дії ухвали щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 з моменту її проголошення до 18 січня 2018 року, відносно ОСОБА_3 – до 21 січня 2018року.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя- О . О . Маньковська

Судді - Н.І. Фатєєва

ОСОБА_6