Рішення № 73361562, 04.04.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/6649/16-ц

Провадження № 2/643/171/18

04.04.2018 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – Скотаря А.Ю.,

за участю секретарів – Кречетової М.А., Ширіної Я.В.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

за участю представника відповідачів – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який неодноразово уточнював та в обґрунтування зазначив, що в ніч з 13 на 14 січня 2016 року сталось залиття водою його квартири АДРЕСА_1, при цьому вода йшла з квартири АДРЕСА_2. Кожен з відповідачів має відношення до даної квартири – на ім’я одних квартира була зареєстрована на праві власності на момент залиття, інші мали реєстрацію місця проживання за вказаною адресою та проживали в квартирі без реєстрації.

Завдані позивачу залиттям квартири збитки склали 27001,60 грн. Крім того, позивач сплатив 800 грн. за дослідження оцінювача. Виконання фотографій квартири після залиття та ксерокопій документів коштувало, відповідно, 192,00 грн. та 105 грн., послуги адвоката обійшлись у 5000 грн., судовий збір сплачено останнім в сумі 1102,40 грн., вартість поштових відправлень відповідачам склала 356,58 грн. Крім того, завдану залиттям моральну шкоду позивач оцінює у 5000 грн.

ОСОБА_3 просить стягнути з відповідачів солідарно зазначену матеріальну шкоду та супутні витрати, що загалом становить 34452,58 грн., а також моральну шкоду – 5000 грн.

В суді представник позивача на задоволенні позовних вимог наполіг, дав пояснення відповідно до обставин, викладених в позові.

Представник відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 проти позову заперечувала посилаючись на те, що причини залиття квартири позивача не встановлені, як і вина відповідачів в цьому, які, до того ж, не можуть нести солідарну відповідальність за наслідками залиття. ОСОБА_4, ОСОБА_5О та ОСОБА_6 не проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент залиття, як і ОСОБА_9, яка хоча і зареєстрована в ній, проте тривалий час працює та мешкає в м. Києві. До того ж позивач є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, отже може претендувати на відшкодування 1/2 частини розміру спричиненої шкоди.

ОСОБА_8 до суду не з’явилась, надіслала відзив на позов в якому заперечувала проти позову через його необґрунтованість та зазначила, що останні два роки мешкає в квартирі АДРЕСА_2 одна, без реєстрації. Її сестра ОСОБА_9 зареєстрована в квартирі, проте мешкає і працює в м. Києві. Станом на 13.01.2016 квартира на праві власності належала ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, проте останні не мешкали в ній і зареєстровані не були.

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до суду не з’явились, причини неявки не повідомили, про дату й час слухання справи сповіщались належним чином, що, враховуючи думку присутніх в судовому засіданні представників сторін, не є перешкодою для розгляду справи.

Клопотань про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі, залучення співвідповідачів чи третіх осіб від сторін не надійшло.

Заслухавши представників сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини: позивач є власником 1/2 частини двокімнатної квартири № 110, яка розташована на 1-му поверсі дев’ятиповерхового будинку по вул. Гвардійців-Широнінців, 18 в м. Харкові, зареєстрований та мешкає за вказаною адресою. Інша 1/2 частина вказаної квартири зареєстрована на праві власності за матір’ю позивача ОСОБА_10, яка померла 18.07.2011 (т. 1, а.с. 6, 26-30).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 03.01.1994, свідоцтва про право на спадщину від 16.07.2002 квартира № 115, яка розташована на 2-му поверсі будинку № 18 по вул. Гвардійців-Широнінців в м. Харкові на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які згідно договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2016 продали її ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 108, 109, 131, 132).

Зі змісту договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2016 вбачається, що жоден з її власників (продавців) на момент укладення договору не був зареєстрованим і не проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, доказів зворотного суду не надано. Разом з тим один з покупців, а саме ОСОБА_9, на момент придбання квартири була в ній зареєстрована, а іншій – ОСОБА_8 – фактично проживала в ній, що підтверджується довідкою КП «Жилкомсервіс» від 08.04.2016 та позицією ОСОБА_8, викладеною у відзиві на позов.

З наданої КП «Харківські теплові мережі» інформації вбачається, що в ніч на 14.01.2016 до міської служби № 1562 від жильців квартир №№ 111, 114 надходили повідомлення про протікання гарячої води з квартири № 115 (а.с.132-140).

Суду надано два акти комісії дільниці № 34 КП «Жилкомсервіс» про залиття квартири АДРЕСА_1 від 21.03.2016 за підписами начальника дільниці ОСОБА_12, інженера ОСОБА_13 та майстра ОСОБА_14, згідно з якими причина залиття – прорив трубопроводу центрального опалення в квартирі № 115, який усунуто КП «ХТС» (т. 1, а.с. 32, 110).

Вказані акти містять відмінність – в одному з них відображенні наслідки залиття – здуття лінолеуму в кімнаті площею 3 кв.м. та в коридорі при вході площею 0,5 кв.м., а в іншому ні. Вказана відмінність, зі слів представника позивача, виникла через те, що спочатку відповідні наслідки залиття не були відображені в акті, на що позивач одразу не звернув уваги, а коли того ж дня дослідив зміст акту і помітив це, то вдруге звернувся до дільниці № 34 та отримав акт з відображенням всіх наслідків залиття. Чому перший акт не був знищений позивачу не відомо.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 показав, що працює в КП «Харківські теплові мережі» та більш ніж 30 років обслуговує будинок № 18 по вул. Гвардійців-Широнінців в м. Харкові. Саме він на наступний день після події усував пошкодження (прорив на стику) батареї центрального опалення в квартирі № 115 даного будинку. В даній квартирі знаходилась одна жінка. В квартирі було сухо, ковдри з підлоги прибрані. Тоді ж він спускався в квартиру № 110 та бачив наслідки залиття в коридорі і одній з кімнат. Залиття, на його думку, сталось через неякісне встановлення батареї.

ОСОБА_14 показала, що працює майстром дільниці № 34 КП «Жилкомсервіс» та у складі комісії складала і підписувала акт від 21.03.2016 про залиття квартири АДРЕСА_3, яке сталось в ніч на 14.01.2016. Обставин залиття та його наслідки, крім того, що було повідомлення про прорив батареї, не пам’ятає. Акт складався не одразу після залиття, а значно пізніше. Квартиру № 115 в якій відбувся прорив батареї комісія не оглядала, причини залиття в акті зазначені зі слів мешканців квартири № 110 та інформації КП «ХТС».

Виниклі між сторонами правовідносини врегульовані, крім іншого, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон), Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 (далі – Правила утримання жилих будинків), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (далі – Правила надання послуг).

Так, згідно п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків у разі залиття квартири складається відповідний акт. У акті, згідно додатку № 4 до вказаних правил, зазначається, зокрема, що трапилось, причини та наслідки залиття.

Всупереч вимог даних правил причини залиття в акті чітко не зазначені, а саме не вказано, чи сталось залиття через несанкціоноване втручання мешканців квартири № 115 у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування системи, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, гнучких підводок та ін.

Відповідно до абзаців 2, 5, 8 ч. 1 ст. 1 Закону житлово-комунальні послуги, це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець – суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; внутрішньобудинкові системи – мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, крім іншого, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 1186 від 20.12.2016 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» (далі – Рішення № 1186) виконавцями житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади визначені: з управління будинком, спорудою або групою будинків – КП «Жилкомсервіс»; з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – КП «Харківські теплові мережі».

Послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, а також з централізованого опалення надаються виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання, теплопостачання, що передбачено п. 2 Правил надання послуг.

Відповідно до п.п. 2, 5, 7, 10 ч. 2 ст. 21 Закону виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Аналогічні та деякі інші обов’язки виконавця житлово-комунальних послуг закріплені в п. 32 Правил надання послуг, а саме в п.п. 5, 10, 12, 17, 18, які передбачають обов’язок виконавця проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта; утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт; усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг; своєчасно проводити за власний рахунок роботи з усунення виявлених несправностей, пов'язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини; відшкодовувати збитки, завдані майну та/або приміщенню споживача та/або членів його сім'ї, шкоду, заподіяну його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, а також моральну шкоду в порядку та розмірі, які визначаються відповідно до законодавства і договору.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, спричинена майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що його спричинила.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, спричинена одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відповідно до ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Аналіз обставин справи та наданих суду доказів дає підстави для висновку, що причиною залиття квартири позивача став прорив трубопроводу центрального опалення в квартирі АДРЕСА_2, проте позивачем не доведений той факт, що прорив трубопроводу стався саме з вини відповідачів чи будь-кого з них, що, в свою чергу, виключає цивільну відповідальність останніх за наслідки, спричинені залиттям квартири позивача.

За вказаних обставин суд не знаходить підстав для задоволення позову, разом з тим, беручи до уваги, що факт залиття квартири позивача встановлений, як і факт завдання в наслідок цього матеріальних збитків (а.с. 12-44), останній не позбавлений права звернутись до суду з позовом до виконавців житлово-комунальних послуг та доводити вину останніх в спричиненні збитків внаслідок залиття квартири.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_2, проживає за адресою: Російська Федерація, АДРЕСА_4; ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_3, проживає за адресою: Російська Федерація, Бєлгородська область, Яковлевський район, хутір Шепелевка, вул. Дачна, 2; ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_4, проживає за адресою: Російська Федерація, АДРЕСА_4; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_8, РНОКПП НОМЕР_6, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, фактично мешкає в АДРЕСА_5 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_7, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.04.2018.

Суддя А.Ю. Скотар