Рішення № 73361276, 14.03.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2018 Справа №607/9096/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого-судді Братасюка В.М.

з участю секретаря Бігун О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 19037,99грн., пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування, що відбувалася з вини страховика, в сумі 2604,68грн., втрат від інфляції в сумі 1147,88грн., процентів за користування коштами 308грн. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.01.2017 року за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_1 сталась дорожньо-транспортна пригода, про що було оформлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол). 04.01.2017 року ОСОБА_1 було подано заяву про настання ДТП та виплату страхового відшкодування, до якої було долучено всі необхідні документи, в тому числі копію довіреності на керування транспортним засобом, виданої на ім’я позивача. За телефоном «гарячої лінії» СК «Глобус» в телефонному режимі позивачу було повідомлено про те, що йому вже нарахована сума страхового відшкодування, проте розмір страхового відшкодування з ним узгоджений не був, страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування не виплачено. Враховуючи вище зазначене просить стягнути з ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» страхове відшкодування в розмірі 19037,99грн., а також пеню розраховану після завершення 90 днів з часу звернення до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, тобто з 05.04.2017 року в розмірі 2604,68грн., втрати від інфляції в сумі 1147,88грн., проценти за користування коштами 308грн.

У судовове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не з’явилися, подано заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов просять задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» в судове засідання не зявився, надіслано заяву про слухання справи у відсутності їх представника з урахуваннм письмових заперечень.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

02.01.2017 року о 18 год. за адресою м.Тернопіль, вул.15 Квітня, за участю транспортного засобу BMW 518 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Камаз 2410 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода, про що було оформлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол). Винуватцем ДТП був водій Камаз 2410 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 – ОСОБА_4, який свою вину визнав.

Приписами ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Цивільна відповідальність винної у ДТП особи, була застрахована у ТДВ СТДВ «Глобус» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК/1377249 від 06.09.2016року.

04.01.2017 року ОСОБА_1 було подано заяву про настання ДТП та виплату страхового відшкодування, до якої було долучено всі необхідні документи, в тому числі копію довіреності на керування транспортним засобом, виданої на ім’я позивача. Дана довіреність була чинною до 27.02.2017 року.

16.02.2017 року транспортний засіб марки BMW 518 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 було зареєстровано на ім’я позивача, про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХМ 036250.

Як зазначає представник відповідача 04.01.2017року транспортний засіб марки BMW 518 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 оглянуто АК «Укрекспертиза», про що складено відповідний акт огляду.

10.02.2017року ОСОБА_1 направлено лист щодо узгодження суми страхового відшкодування, згідно якого розмір матеріального збитку завданій потерпілій стороні становить 19037,99грн, вказаний розмір визначено на підставі ремонтної калькуляції GL від 08.02.2017року. Як зазначає ОСОБА_1 вказаний лист ним отримано не було, не підтверджено надіслання вказаного листа і будь-якими доказами зі сторони відповідача. Про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування, він дізнався лише телефоном «гарячої лінії» СК «Глобус», йому було повідомлено про те, що сума страхового відшкодування нарахована.

Згідно п.9.1 та п.9.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума – це грошова сума, у межах якої страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно вимог ст. 6 вказаного Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Поряд з цим, обов'язок страховика по виплаті страхового відшкодування не є безмежним, і згаданий вище Закон, покладаючи цей обов'язок на відповідача, одночасно наділяє його правом переконатись та перевірити, чи подія відноситься до страхового випадку, і такому праву страховика, виходячи з вимог ст. 33-1 Закону, кореспондується обов'язок учасників ДТП сприяти в проведенні розслідування.

Кваліфікуючою ознакою страхового випадку, як події, яка породжує обов'язок страховика здійснити страхове відшкодування, виходячи зі змісту ст. 6 Закону, є цивільно-правова відповідальність застрахованої особи, яка може виникати виключно за наявності вини такої особи у настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 33.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок встановлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необгрунтованим виплатам.

У даному випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Факт вчинення ДТП, з вини ОСОБА_4 та виникнення цивільно-правових наслідків підтверджується спільним повідомленням (Європротоколом) про дорожньо-транспортну пригоду.

Як встановлено в судовому засіданні, в травні до позивача зателефонував представник СК Глобус і попросив надіслати електронною поштою свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. До матеріалів справи долучено скріншот про відправлення 04.05.2017 року листа представнику СК «Глобус» разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 16.02.2017 року, однак надісланий документ не було долучено до матеріалів страхової справи.

12.05.2017 року позивачем було подано скаргу в Моторне (транспортне) страхове бюро України, а 23.06.2017 року подано скаргу в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, однак відповіді на дані скарги не надано.

Лише в кінці серпня 2017 року ОСОБА_1 отримав лист з СК «Глобус» в якому зазначалося, що ним не долучено документ, що посвідчує його право на отримання страхового відшкодування, оскільки надана довіреність ОСОБА_5 НВІ №266374 від 03.01.2017року припинила строк дії 27.02.2017року, а тому на даний час він не має права на отримання страхового відшкодування по випадку, що стався 02.01.2017року, у разі надання такого документа, СК «Глобус» перегляне своє рішення.

У відповідь на вказаний лист 22.08.2017 року ОСОБА_1 повторно було надіслано СК «Глобус» свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.02.2017 року, а також позивач просив провести службове розслідування щодо недолучення до страхової справи ОСОБА_1 представником «Глобус» копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, надісланого представнику СК «Глобус» в травні. Однак відповіді на дане прохання не надано.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Судом встановлено, що про прийняте рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) ОСОБА_5 повідомлено не було, також не було узгоджено розмір страхового відшкодування, долучені представником копії листів адресованих ОСОБА_1, останнім отримані не були, окрім того відсутні докази їх надіслання чи отримання адресатом, страхове відшкодування виплачено також не було.

Крім цього, відповідно до ст. 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Враховуючи, що дата узгодження розміру страхового відшкодування – відсутня, то пеню слід розраховувати після завершення 90 днів з часу звернення позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, тобто з 05.04.2017 року.

Сума пені, з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати), яка відбулась з вини страховика, за період з 05.04.2017року по 19.10.2017року з розрахунку представленого позивачем становить 2 604 грн. 68 коп.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі статтею 16 цього Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до частини першої статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Проаналізувавши норми статей 524, 533 - 535, 625 ЦК України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається у грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати зобов'язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступає страховик.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування.

Правовідносини, які склалися між сторонами у справі на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2018 року у справі № 149/344/15-ц.

З урахуванням того, що на правовідносини, що склалися між сторонами у справі поширюється дія ч.2 статті 625 ЦК України, яка встановлює компенсаторний механізм у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання, ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» зобов'язано сплатити суму боргу(страхового відшкодування) з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми страхового відшкодування.

Сума інфляційних втрат складає - 1 147 грн. 88 коп., а три проценти річних за користування коштами -308 грн., з розрахунку представленого позивачем.

При цьому судом враховано, що три проценти річних за простроченням виконання зобов'язання може бути стягнуто з страхової компанії лише у випадку звернення потерпілого у страхову компанії (в даному випадку факт звернення 04.01.2017 року ОСОБА_1 до страхової компанії ніким не оспорюється), згідно позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2018 року у справі № 463/2529/15-ц.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України – суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що позивач довів належними, допустимими та достатніми доказами викладені в позові обставини, й в даному випадку має місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_1 23 098 грн. 55 коп., з яких: 19 037 грн. 99 коп. - розмір страхового відшкодування, 2 604 грн. 68 коп. - пеня, 1 147 грн. 88 коп. – інфляційні втрати, 308 грн. проценти за користування чужими коштами.

В силу ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 133, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 509, 526, 625, 979, 1166 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (м.Київ, вул.І.Федоровича, 32-В) на користь ОСОБА_1 (м.Тернопіль, вул.Протасевича, 14/112) 23 098 грн. 55 коп., з яких: 19 037 грн. 99 коп. - розмір страхового відшкодування, 2 604 грн. 68 коп. - пеня, 1 147 грн. 88 коп. – інфляційні втрати, 308 грн. проценти за користування чужими коштами.

Стягнути з ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» в дохід держави 640грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня виготовлення повного тексту рішення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня виготовлення повного тексту рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяОСОБА_6