Рішення № 73361209, 30.03.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11625/17

н/п 2/640/374/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Шаповал Є.Б.,

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління СБ України в Харківській області, треті особи – Служба безпеки України, житлово-побутова комісія Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення про зняття з квартирного обліку та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати повністю рішення житлово-побутової комісії УСБУ в Харківській області про зняття позивача з квартирного обліку в УСБУ в Харківській області, яке оформлено протоколом №3 від 12.05.2017 року; зобов’язати УСБУ в Харківській області поновити позивача на квартирному обліку УСБУ в Харківській області; зобов’язати УСБУ в Харківській області повторно розглянути питання на облік як осіб, що потребують поліпшення житлових умов членів його родини: дружини ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_5 В обгрунтування вказаних підстав посилається на наступне. 12.05.2017 року на засіданні Житлово-побутової комісії УСБУ у Харківській області (протокол №3) було прийнято рішення про зняття позивача з квартирного обліку Управління на підставі п.п. 5 п.26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в УРСР, затверджених постановою ОСОБА_6 Міністрів УРСР і Української ОСОБА_6 Професійних спілок від 11.12.1984 року №470, та про закриття квартирної справи. Позивач не погоджується з вказаним рішення та вважає його таким, що підлягає скасуванню. З 01.08.1988 року по 25.08.2011 року позивач проходив військову службу, зокрема з 07.09.1993 року по 30.01.2003 року – на посадах офіцерського складу в органах МВС України, з 31.03.2004 р. по 25.08.2011р. – на посадах офіцерського складу в органах СБУ. На даний час позивач є полковником запасу СБУ, пенсіонером за вислугою років (звільнений з військової служби в запас наказом Голови СБУ від 16.08.2011 №787-ос та виключений із списків особового складу наказом начальника УСБУ в Харківській області від 25.08.2001 №202-ос з 25.08.2011р.). У 2002 році позивач на службі в ГУМВС України у м. Києві та мав тимчасову реєстрацію у гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Кривоноса, 29. На той час позивач був співвласником квартири АДРЕСА_1, що не було перешкодою у взятті позивача на квартирний облік, як особи, що потребувала поліпшення житлових умов. 25.10.2002 року позивач звернувся до суду з заявою до Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації, в якій просив прийняти його на квартирний облік по категорії працівників міліції з родиною у складі: одна особа, оскільки позивач проживав та працював у той час у м. Києві. Розпорядженням Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації №1418 від 14.11.2002 року позивач був прийнятий на квартирний облік з першочерговим порядком забезпечення житлом. На квартирному обліку у Солом’янській районній у м. Києві державній адміністрації, але вже на загальній черзі, позивач перебував і під час проходження військової служби в СБУ України (з 31.03.2004 за контрактом). В цей період, а саме 14.12.2004 року за договором купівлі-продажу квартира АДРЕСА_2 була відчужена Територіальній громаді м. Ізюма в особі міської ради Харківської області. Продаж квартири було вчинено за 29150 грн., що на кожного співвласника припадає по 7287 грн. 50 коп. Поліпшення житлових умов не відбулось, оскільки придбати житло у м. Києві навіть після продажу частки квартири в м. Ізюмі Харківської області з урахуванням цін на житло, які існували на той час, не було можливо, та продаж квартири

не є штучним погіршенням житлових умов у розумінні положень ст. 35 ЖК УРСР. В жовтні 2006 року позивач був зарахований у розпорядження начальника УСБУ у Харківській області, а в грудні 2006 року призначений на посаду заступника начальника відділу УСБУ в Харківській області, що є переміщенням по службі. А тому, у зв’язку з зазначеними обставинами відбувся і переїзд позивача на постійне місце проживання до м. Харкова. Враховуючи, що позивача було переведено на роботу в іншу місцевість, облікова справа на позивача була передана у встановленому порядку до СБУ, а в подальшому долучена до матеріалів облікової справи УСБУ в Харківській області. 15.11.2007 року позивач звернувся з рапортом до начальника УСБУ в Харківській області, в якому просив розглянути на засіданні житлово-побутової комісії Управління питання про постановку позивача на квартирний облік для отримання житла, оскільки на той час позивач був тимчасово зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 (казарма в/ч). У власності житла позивач не мав. А тому, рішенням побутової комісії УСБУ в Харківській області від 18.01.2008 року позивач був поставлений на квартирний облік (загальна черга) та включений у списки працівників УСБУ в Харківській області, поставлених на облік для отримання житлової площі. Позивач залишався на квартирному обліку навіть і після звільнення з військової служби. За період з 2007 року по 2017 рік проведено не менше 9 перереєстрацій і підстав для зняття з квартирного обліку позивача виявлено не було. Зокрема у 2015 році у т.ч. у зв’язку з неодноразовими заявами позивача про постановку на квартирний облік членів його родини та виключення з числа службового квартири №45 у будинку №11 корп. 1 по вул. Кірова (нині вул. Молочна) у м. Харкові була проведена перевірка, за результатами якої до матеріалів облікової справи були долучені копії документів, що підтверджували у позивача відсутність житла, а також документи щодо приватизації у 1996 році квартири АДРЕСА_3 та її продаж співвласниками 14.12.2004 року. Проте, ні за результатами даної перевірки, ні під час щорічної перереєстрації у 2016 році не було виявлено підстав для прийняття рішення про зняття позивача з квартирного обліку. Лише після подання позивачем чергової заяви 12.04.2017 року про постановку на квартирний облік членів його родини: дружини ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_5 рішенням від 12.05.2017 року Житлово-побутової комісії УСБУ у Харківській області (протокол №3) було знято позивача з квартирного обліку Управління на підставі п.п. 5 п. 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в УРСР, та про закриття квартирної справи, а також відмовлено у прийнятті на квартирний облік членів його родини, як осіб, що потребують житлових умов. В основу цього рішення було покладено те, що позивач разом з співвласниками 14.12.2004 року здійснив продаж квартири АДРЕСА_4, що не є підставою для зняття з обліку, оскільки дані положення не застосовуються до осіб, які раніше перебували на квартирному обліку, а застосовуються до осіб, які раніше не перебували на даному обліку. В обгрунтування рішення про відмову у прийнятті на облік як осіб, що потребують поліпшення житлових умов членів його родини, а саме дружини та доньки було покладено те, що позивач був знятий з квартирного обліку, та у зв’язку з тим, що вони не проходять військову службу та не перебувають у трудових відносинах з Управлінням. В зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Представником відповідача УСБУ в Харківській області ОСОБА_2 було заявлено клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з тим, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, але ухвалою суду від 21.09.2017 року в задоволенні даного клопотання було відмовлено, яка була оскаржена в апеляційному порядку, але ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 01.12.2017 року апеляційну скаргу було повернено апелянту.

21.09.2017 року судом було залучено до участі в справі в якості третіх осіб – Службу безпеки України та Житлово-побутову комісію УСБУ в Харківській області.

Представник відповідача, яка є одночасно представником третьої особи СБУ ОСОБА_2 надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення, яке було оформлено протоколом №3, було прийняте уповноваженими особами у передбачений нормативно-правовими актами спосіб, та оформлено згідно діючого законодавства. Позивачем було надано не достовірні дані, внаслідок яких його було взято на квартирний облік, А саме облікова справа, яка велась в органах виконавчої влади Солом’янського району м. Києва була видана особисто позивачу 29.08.2006 року, та позивач там також перебував на квартирному обліку до травня 2017 року, що виключає можливість застосування правовідносин п. 32 Правил. Також позивачу належала частка квартири на праві спільної сумісної власності площею 59,9 кв.м.,

що перевищує норму середньої забезпеченості житлом в Харківській області, а відчуження вказаного житла відбулось 14.12.2004 року, а постановка на квартирний облік відбулась в ЖПК УСБУ в Харківській області здійснена 18.01.2008 року, тобто з моменту штучного погіршення житлових умов минуло менше 5 років. Позивач зареєструвався у м. Харкові 15.01.2007 року, а на квартирну чергу був зарахований 18.01.2008 року, тобто через рік після реєстрації, а тому існували обставини, які перешкоджали законному прийняттю рішення про зарахування ОСОБА_3 на квартирний облік, а саме надання позивачем недостовірних відомостей про відсутність штучного погіршення житлових умов протягом останніх 5 років перед зарахуванням на квартирний облік та неправомірних дій посадових осіб ЖПК УСБУ в Харківській області, що виразились в неврахуванні при прийнятті рішення про постановку на квартирну чергу відсутності у позивача 5-річного терміну проживання та реєстрації в м. Харкові, а тому після опрацювання документів, ЖПК УСБУ в Харківській області врахувала ці обставини та зняла позивача з квартирного обліку.

Також було надано пояснення представником СБУ ОСОБА_2, в яких зазначено, що рішення, яке було оформлено протоколом №3, було прийняте уповноваженими особами у передбачений нормативно-правовими актами спосіб, та оформлено згідно діючого законодавства. Також, позивач до зарахування на квартирний облік в УСБУ в Харківській області за попереднім місцем служби, а саме в ЦУ СБУ не перебував на квартирному обліку, а тому на нього розповсюджуються загальні правила зарахування на квартирний облік.

Позивачем було подано до суду клопотання, в якому просить повернути відзив та не приймати надані докази до уваги, оскільки вони подані з порушенням встановленого порядку передбаченого ст. 178 ЦПК України.

Позивачем було подано до суду заяву, в якій він додатково пояснює, що УСБУ в Харківській області є належним позивачем по справі, та документи квартирної (облікової) справи ОСОБА_3, що велась у Солом’янській районній у м. Києві державній адміністрації, знаходяться безпосередньо за його рапортом від 15.11.2007 року на аркушах 6-14 облікової справи №99, та під час проходження військової служби в СБУ позивач не заперечує, що продовжував перебувати на квартирному обліку у Солом’янській районній у м. Києві державній адміністрації, але вже на загальній черзі, та не знав, що він до травня 2017 року перебував на обліку, оскільки ніяких листів він не отримував. Крім того, представником відповідача не надано до суду жодного доказу про надання позивачем неправдивих відомостей, що стали підставою для взяття його на облік, а також доказів неправомірності дій службових осіб ЖПК Управління при вирішенні питання про взяття позивача на облік, як то висновків проведеної перевірки, відомостей про притягнення винних осіб до відповідальності та інше.

Представником відповідача ОСОБА_2 були надані до суду заперечення на клопотання, в яких вона просить відмовити в задоволенні клопотання позивача щодо повернення відповідачу відзиву на позовну заяву та відхилення наданих разом з ним доказів, оскільки порушення ЦПК не відбулось.

Позивач та його представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву підтримали в повному обсязі, та просили її задовольнити.

Представник відповідача УСБУ в Харківській області, яка є одночасно представником третьої особи СБУ та представником ЖПК УСБУ в Харківській області – ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти позову в повному обсязі, та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на доводи, що були викладені у відзиві, поясненнях, запереченнях та доданих до них доказах.

Судом встановлено, що з 01.08.1988 року по 25.08.2011 року позивач проходив військову службу, зокрема з 07.09.1993 року по 30.01.2003 року – на посадах офіцерського складу в органах МВС України, з 31.03.2004 р. по 25.08.2011р. – на посадах офіцерського складу в органах СБУ. На даний час позивач є полковником запасу СБУ, пенсіонером за вислугою років (звільнений з військової служби в запас наказом Голови СБУ від 16.08.2011 №787-ос та виключений із списків особового складу наказом начальника УСБУ в Харківській області від 25.08.2001 №202-ос з 25.08.2011р.).

У 2002 році позивач перебував на службі в ГУМВС України у м. Києві та мав тимчасову реєстрацію у гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Кривоноса, 29. 25.10.2002 року позивач звернувся з заявою до Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації, в якій просив прийняти його на квартирний облік по категорії працівників міліції з родиною у складі: одна особа, оскільки позивач проживав та працював у той час у м. Києві. Розпорядженням Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації №1418 від 14.11.2002 року позивач був прийнятий на квартирний облік з першочерговим порядком забезпечення житлом. На квартирному обліку у Солом’янській районній у м. Києві державній адміністрації, але вже на загальній черзі, позивач перебував і під час проходження військової служби в СБУ України, та був знятий з квартирного обліку лише в травні 2017 року.

15.11.2007 року позивач звернувся з рапортом до начальника УСБУ в Харківській області, в якому просив розглянути на засіданні житлово-побутової комісії Управління питання про постановку позивача на квартирний облік для отримання житла, оскільки на той час позивач був тимчасово зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 (казарма в/ч). А тому, рішенням побутової комісії УСБУ в Харківській області від 18.01.2008 року позивач був поставлений на квартирний облік (загальна черга) та включений у списки працівників УСБУ в Харківській області, поставлених на облік для отримання житлової площі. Позивач залишався на квартирному обліку навіть і після звільнення з військової служби.

Позивачеві та його сім’ї була виділена службова квартира за адресою: АДРЕСА_5, в якій зараз мешкає та зареєстрований позивач разом зі своєю дружиною та донькою.

Відповідно до протоколу від 12 травня 2017 року № 3 засідання житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Харківській області, позивача знято із квартирного обліку на підставі пп. 3 п. 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Української РСР, затверджених постановою ОСОБА_6 Міністрів УРСР від 11 грудня 1984 року № 470, квартирну справу закрито, та на підставі ст. 37 ЖК УССР відмовлено у прийнятті на облік ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як осіб, що потребують поліпшення житлових умов в Управлінні СБ України в Харківській області у зв’язку з тим, що вони не проходять військову службу та не перебувають в трудових відносинах з Управлінням.

Позивач не погоджується з вказаним протоколом, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, в якому він просить захистити свої порушені права.

Порядок проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та забезпечення їх житлом, крім Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», регулюються спеціальними нормами законодавства, зокрема: Законом України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року № 2229-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженою наказом Служби безпеки України від 6 листопада 2007 року № 792, Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України,затвердженим Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 40 ЖК України, п. 29 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов, зокрема, у випадках: припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP.

Пунктом 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1081, та пунктом 3.13 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Служби безпеки України від 6 листопада 2007 року № 792, передбачено право військовослужбовців звільнених з військової служби в запас залишатися на квартирному обліку у військовій частині до одержання житла з державногожитлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.

Згідно п. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

При цьому, дія вказаної норми не пов'язується з тим, з якої підстави військовослужбовець звільнений в запас.

Відповідно до п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених ОСОБА_7 Міністрів УРСР і Українською республіканською радою професійних спілок від 11.12.1984 № 470, на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, зокрема забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських

Рад народних депутатів разом з радами профспілок.

Як було встановлено в судовому засіданні позивачеві на праві спільної власності належала квартира АДРЕСА_6, яка була відчужена 14.12.2004 року. Іншого житла позивач у власності не має, та не мав.

Пунктом 3.3 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень передбачено, що співробітники, у яких потреба у поліпшенні житлових умов виникла в результаті перереєстрації з житлової площі, що відповідає рівню середньої забезпеченості громадян житлом у даному населеному пункті, на житлову площу, меншу за вищевказану норму, не беруться на квартирний облік протягом п'яти років з моменту перереєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано рапорт на ім’я начальника УСБУ в Харківській області, в якому він просив постановити його на квартирний облік, та як вбачається з витягу з протоколу №1 засідання житлово-побутової комісії УСБУ в Харківській області від 18.01.2008 року, позивача було поставлено на квартирний облік.

Вказаний протокол недійсним не визнавався, та оскаржений не був. А доказів щодо того, що вказаний протокол є результатом протиправних дій співробітників ЖПК Управління до суду надано не було.

Виходячи з положень п. 5 ч. 2 ст. 40 ЖК України зняття з квартирного обліку має місце у випадках подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік. При цьому мають враховуватися неправдиві відомості, про які особа знала чи повинна була знати при їх поданні для постановки на облік. В даному випадку відсутнє подання особою даних, що не відповідають дійсності, позивачем були надані достовірні дані, але цим даним була надана невірна правова оцінка. Таким чином, судом на даний час не встановлена неправомірність дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік позивача, що є підставою для зняття з квартобліку.

Відповідно до ст. 35 ЖК України громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.

Аналогічні положення містяться в п. 17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених ОСОБА_7 Міністрів УРСР і Українською республіканською радою професійних спілок від 11.12.1984 № 470.

Слід звернути увагу, що законодавець наголошує не лише на погіршенні житлових умов, але і на штучність характеру такого погіршення. Тобто, маються на увазі свідомі, умисні дії, спеціально спрямовані на створення в обхід закону, права на одержання житла в будинках державного і громадського житлового фонду. Без доведення штучного характеру погіршення житлових умов правила ч. 1 ст. 35 ЖК УРСР не можуть бути підставою для відмови у взятті на квартирний облік.

В даній справі, позивачем дійсно було відчужено свою частку квартири у Харківській області за ціною згідно наданої до суду копії договору купівлі-продажу – 29150 грн., але дана квартира перебувала у спільній сумісній власності трьох осіб, без виділення часток, а тому на кожного співвласника припадало приблизно по 7287 грн., а тому продаж спільної сумісної власності – квартири у м. Ізюмі Харківської області не може вважатись штучним погіршенням житлових умов у розумінні положень ст. 35 ЖК УРСР. А інших даних матеріали справи не містять. Крім того, кожного року відповідно до п. 3.17 Інструкції, проводилась перереєстрація, де перевірялись облікові дані співробітників, та позивач продовжував перебувати на квартирному обліку в Управлінні СБУ в Харківській області.

В порядку ч.3, ч. 4 ст. 40 ЖК УРСР, зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік. Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.

До суду не було надано доказів, що позивача було відразу повідомлено про прийняте рішення у письмовій формі, та в матеріалах справи перебуває лише лист на заяву позивача від 12.04.2017 року, в якому Головою ЖПК Управління було повідомлено позивача про прийняте рішення, що є порушенням вимог приписів ст. 40 ЖК УРСР.

Крім того, згідно повідомлення Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації облікову справу ОСОБА_3 було передано до УСБУ в Харківській області, а саме видано йому на руки, і саме після цього Солом’янська районна у м. Києві державна адміністрація повинна була здійснити відповідні дії щодо зняття ОСОБА_3 з квартирної реєстрації, але до травня 2017 року цього зроблено не було, і ці дії органу виконавчої влади не можуть бути визнані як невірні, умисні дії позивача, який не може нести будь-якої відповідальності за дії Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації щодо несвоєчасного зняття його з квартирного обліку.

При цьому, сам позивач був впевнений, що з моменту його постановки на квартирний облік в УСБУ в Харківській області, він знявся з будь-яких інших обліків, в тому числі і в органі виконавчої влади в м. Києві.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтвердженими доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору в розмірі 640,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 80, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 204, 525, 625, 1046, 1047, 1049, 1051 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління СБ України в Харківській області, треті особи – Служба безпеки України, житлово-побутова комісія Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення про зняття з квартирного обліку та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Харківській області про зняття ОСОБА_3 з квартирного обліку в Управлінні СБ України в Харківській області, яке оформлене протоколом № 3 засідання житлово-побутової комісії Управління СБ України в Харківській області від 12 травня 2017 року.

Зобов’язати Управління Служби безпеки України в Харківській області поновити ОСОБА_3 на квартирному обліку в Управлінні Служби безпеки України в Харківській області.

Зобов’язати Управління Служби безпеки України в Харківській області повторно розглянути питання про прийняття на облік як осіб, що потребують поліпшення житлових умов членів родини ОСОБА_3: його дружини ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_5

Стягнути з Управління Служби безпеки України в Харківській області, код ЄДРПОУ 20001711, на користь ОСОБА_3, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, витрати по оплаті судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 10 квітня 2018 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ