Вирок № 73361200, 12.04.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2018 Справа №607/12354/16-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі Ліщинському О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210000000130 від 12 липня 2016 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російська Федерація, українця, громадянина України, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого:

-28 липня 2006 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробування з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки, з покладенням обов’язків передбачених ст. 76 КК України;

-18 жовтня 2007 року Теребовлянським районним судом Тернопільської області за ч. 3 ст. 296, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання14 вересня 2010 року;

-30 грудня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 3 ст. 296 КК України до покарання у виді 2 років 4 місяців, звільнений по відбуттю покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого водієм таксі, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_8 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_9, несудимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю прокурора Пащенко В.В.

захисника адвоката ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, спільно із обвинуваченим ОСОБА_2, при невстановлених слідством обставинах, придбали та зберігали за своїм тимчасовим місцем проживання, зокрема у квартирі № 42, що по вул. Леся Курбаса, 6, в м. Тернополі вогнепальну зброю - 7,62 мм ручний кулемет конструкції Калашникова із серійним номером ВЛ 706, 1974 року виготовлення, виробництва СРСР, боєприпаси - реактивну протитанкову гранату РПГ - 22 «НЕТТО» та патрони калібру 7,62 мм. у кількості 91 штука.

У подальшому, 28 вересня 2016 року під час проведення обшуку розпочатого о 13 год. 10 хв., згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду, Тернопільської області, за даною адресою, у присутності обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було виявлено та вилучено вищевказані предмети.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що дійсно вони разом із обвинуваченим ОСОБА_2, придбали та зберігали у квартирі № 42, що по вул. Леся Курбаса, 6, в м. Тернополі вогнепальну зброю ручний кулемет конструкції Калашникова та боєприпаси - протитанкову гранату і патрони калібру 7,62 мм. у кількості 91 штука., які було виявлено та вилучено 28 вересня 2016 року під час проведення обшуку вищевказаної квартири. Просить суд, враховуючи визнання вини, щире каяття, суворо його не карати.Також, обвинувачений ОСОБА_1, просить застосувати до нього ст.2 Закону України "Про амністію у 2016 році", так як він брав безпосередню участь у АТО, про що подав письмову заяву та представив відповідну довідку.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що дійсно вони разом із обвинуваченим ОСОБА_1, придбали та зберігали у квартирі № 42, що по вул. Леся Курбаса, 6, в м. Тернополі вогнепальну зброю ручний кулемет конструкції Калашникова та боєприпаси - протитанкову гранату і патрони калібру 7,62 мм. у кількості 91 штука., які було виявлено та вилучено 28 вересня 2016 року під час проведення обшуку квартири. Просить суд, враховуючи визнання вини, щире каяття та суворо його не карати.. Також, обвинувачений ОСОБА_2, просить застосувати до нього ст.2 Закону України "Про амністію у 2016 році", так як він брав безпосередню участь у АТО, про що подав письмову заяву та представив відповідну довідку.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_2 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з’ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з’ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачені та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Також, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та стан здоров’я, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення. Обставинами які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та стан здоров’я, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення. Обставинами які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про застосування до нього ст. 2 ЗУ " Про амністію у 2016 році", яку в судовому засіданні підтримав. Просить суд застосувати до нього ЗУ " Про амністію у 2016 році", оскільки він брав безпосередню участь в антитерористичній операції забезпеченні її проведення перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичній операції у період її проведення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про застосування до нього ст. 2 ЗУ " Про амністію у 2016 році", яку в судовому засіданні підтримав. Просить суд застосувати до нього ЗУ " Про амністію у 2016 році", оскільки він брав безпосередню участь в антитерористичній операції забезпеченні її проведення перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичній операції у період її проведення.

Захисник ОСОБА_3 підтримав заявлені обвинуваченими заяви та просив суд їх задовольнити.

Прокурор Пащенко В.В. у судовому не заперечив щодо задоволення заяв обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та застосування до них ст. 2 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Згідно довідки № 82 від 03 жовтня 2014 року військової частина ПП В0624, виданої ОСОБА_1, він дійсно з 28 липня 2014 року по дату видачі довідки 03 жовтня 2014 року знаходився на військовій службі у ВЧ ПП В0624, відповідно до ЗУ « Про військовий обов’язок та військову службу» від 25 березня 1992 року та згідно з Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 21 липня 2014 року № 607/2014 і ОСОБА_1 отримав статус учасника бойових дій в зоні АТО.

Також, згідно довідки №143 від 09 листопада 2014 року військової частина ПП В0624 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виданої солдату ОСОБА_2, він дійсно у період з 29 серпня 2014 року по дату видачі довідки 09 листопада 2014 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичній операції у Луганській області. Вказана довідка видана на підставі витягів з наказу № 52 від 29 серпня 2014 року і є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону. 07.09.2017 року набрав чинності Закон України №1810-VIIІ від 22.12.2016 року "Про амністію у 2016 році".

Статтею 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" передбачено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно яких не набрали законної сили: а саме, п.д) ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни та учасники війни, які підпадають під дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

Статтею 2 Закону України "Про амністію у 2016 році" передбачено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 9 цього Закону).

Згідно ст. 10 Закону України "Про амністію у 2016 році", питання про застосування амністії вирішує суд, зокрема за ініціативою обвинуваченого.

Як встановлено ст. 85 КК України, на підставі закону про амністію, засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч. 2 ст. 86 КК України).

Крім цього, обмежень, передбачених ст. 4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 ЗУ "Про амністію у 2016 році", щодо застосування відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 амністії не встановлено

Із довідки № 82 від 03 жовтня 2014 року військової частина ПП В0624, виданої ОСОБА_1 вбачається, що обвинувачений знаходився на військовій службі згідно з Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 21 липня 2014 року № 607/2014, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, отримав статус учасника бойових дій, відповідно на нього поширюється дія ЗУ "Про амністію у 2016 році".

Із довідки № 143 від 09 листопада 2014 року військової частина пп В0624 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, відповідно на обвинуваченого нього поширюється дія ЗУ "Про амністію у 2016 році".

У зв’язку із вищенаведеним, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про застосування до нього ст. 2 Закону України "Про амністію у 2016 році" підлягає до задоволення та його слід звільнити від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України "Про амністію у 2016 році".

У зв’язку із вищенаведеним, суд вважає, що заява ОСОБА_2 про застосування до нього ст. 2 Закону України "Про амністію у 2016 році" підлягає до задоволення та його слід звільнити від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Речові докази:

- мобільний телефон торгової марки «Nokia» моделі «1200», яким користувався ОСОБА_1, суд вважає, слід повернути власнику;

- мобільні телефони торгової марки «Nokia» моделі «1280» та торгової марки «Lenovo»», якими користувався ОСОБА_4-В., суд вважає, слід повернути власнику;

- мобільний телефон моделі «1200», яким користувався ОСОБА_1, суд вважає, слід повернути власнику;

- мобільний телефон торгової марки «Nokia» моделі «Х2-02», яким користувалась ОСОБА_5, суд вважає, слід повернути власнику;

- мобільний телефон торгової марки «LG», яким користувався ОСОБА_5, суд вважає, слід повернути власнику;

- реактивну протитанкову гранату РПГ - 22 «НЕТТО», магазин до АКМС - 7,62 мм, патрони калібру 7,62 мм. у кількості 91 штука; корпус від РПГ – 22 та вогнепальну зброю - 7,62 мм ручний кулемет конструкції Калашникова із серійним номером ВЛ 706, 1974 року виготовлення, виробництва СРСР, суд вважає, слід передати до колекції Тернопільського НДЕКЦ МВС України,

після вступу вироку в законну силу.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати, у зв’язку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження, зокрема: судової комп»ютерно – технічної експертизи від 18 жовтня 2016 року № 7-124/16 в сумі 1540, 70 грн.; судової експертизи холодної зброї від 10 жовтня 2016 року № 1.2-244/16 в сумі 615, 72 грн.; судової вибухотехнічної експертизи від 30 вересня 2016 року № 3-40/16 в сумі 703.68 грн.; судової балістичної експертизи від 10 жовтня 2016 року № 1.2-242/16 в розмірі 703.68 грн.; судової балістичної експертизи від 17 жовтня 2016 року № 1.2-243/16 в сумі 879, 60 грн.; судової балістичної експертизи від 29 вересня 2016 року № 1.2-241/16 в сумі 880, 40 грн. , а всього на загальну суму 5323, 78 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних долях по 2661,89 грн. з кожного в користь держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Заяву ОСОБА_1 про застосування до нього ст.2 Закону України "Про амністію у 2016 році" – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст.2 Закону України "Про амністію у 2016 році".

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Заяву ОСОБА_2 про застосування до нього ст.2 Закону України "Про амністію у 2016 році" – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст.2 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Речові докази:

- мобільний телефон торгової марки «Nokia» моделі «1200», яким користувався ОСОБА_1 - повернути власнику;

- мобільні телефони торгової марки «Nokia» моделі «1280» та торгової марки «Lenovo»», якими користувався ОСОБА_4-В. - повернути власнику;

- мобільний телефон моделі «1200», яким користувався ОСОБА_1 - повернути власнику;

- мобільний телефон торгової марки «Nokia» моделі «Х2-02», яким користувалась ОСОБА_5 - повернути власнику;

- мобільний телефон торгової марки «LG», яким користувався ОСОБА_5 - повернути власнику;

- реактивну протитанкову гранату РПГ - 22 «НЕТТО», магазин до АКМС - 7,62 мм, патрони калібру 7,62 мм. у кількості 91 штука; корпус від РПГ – 22 та вогнепальну зброю - 7,62 мм ручний кулемет конструкції Калашникова із серійним номером ВЛ 706, 1974 року виготовлення, виробництва СРСР - передати до колекції Тернопільського НДЕКЦ МВС України,

після вступу вироку в законну силу.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення: судової комп»ютерно – технічної експертизи від 18 жовтня 2016 року № 7-124/16 в сумі 1540, 70 грн.; судової експертизи холодної зброї від 10 жовтня 2016 року № 1.2-244/16 в сумі 615, 72 грн.; судової вибухотехнічної експертизи від 30 вересня 2016 року № 3-40/16 в сумі 703.68 грн.; судової балістичної експертизи від 10 жовтня 2016 року № 1.2-242/16 в розмірі 703.68 грн.; судової балістичної експертизи від 17 жовтня 2016 року № 1.2-243/16 в сумі 879, 60 грн.; судової балістичної експертизи від 29 вересня 2016 року № 1.2-241/16 в сумі 880, 40 грн., а всього на загальну суму 5323, 78 грн., тобто по 2661,89 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят одній гривні вісімдесят дев’ять копійок ) з кожного в користь держави. (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_6