Ухвала суду № 73360911, 13.04.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3011/15-к

Провадж. № 1-кп/639/16/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

секретаря – Кузнецова М.І.,

прокурора - Хаменушка К.П.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.1 ст.121 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, суд,

встановив:

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4, в обґрунтування якого посилається на те, що ризики, які були враховані судом під час обрання такої міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не зникли, останній перебуваючи на волі може переховуватися від суду, оскільки не має міцних соціальних зв’язків, постійного джерела доходу, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, потерпілих, які підтримали клопотання прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_3, які заперечували проти клопотання прокурора посилаючись на те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та мешкання в м.Харкові, міцні соціальні зв’язки, відсутність доказів на підтвердження ризиків, на які посилається прокурор, оскільки потерпілі та свідки сторони обвинувачення допитані судом, просили змінити запобіжний захід на не пов'язаний із ізоляцією від суспільства, інших обвинувачених та захисників, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи приходить до наступних висновків.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів за ч.2 ст.187, ч.1 ст.121 КК України, а саме: у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, та спричинення потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження, за які кримінальним законом визначено покарання від 5 до 8 років та від 7 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, відповідно.

Вказана вище міра запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрана слідчим суддею 16.01.2015 року, дія запобіжного заходу продовжена судом до 16.04.2018 року.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, судом при розгляді клопотань враховуються, дані про особу обвинуваченого, його репутацію, відомості щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв’язків за місцем мешкання, вік та стан його здоров’я, відсутність відомостей про наявність у ОСОБА_4 постійного місця роботи та офіційних джерел доходу.

При розгляді клопотань суд також враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, пов’язаних із спричиненням потерпілому тілесних ушкоджень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим.

Судом досліджені всі докази по кримінальному провадженню.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

За таких обставин суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризики, які були враховані судом при обранні йому такого запобіжного заходу не зменшились.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 183, 331 КПК України, суд,

ухвалив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 із тримання під вартою на не пов'язаний із ізоляцією від суспільства - відмовити.

Продовжити застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27 на 60 днів до 11 червня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Федюшин