Рішення № 73360817, 05.04.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/11401/16-ц

Провадження №2/592/51/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., секретар судового засідання - Шипиленко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Сумська міська державна нотаріальна контора Сумської області Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Головне Управління держгеокадастру у Сумській області про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним, визнання права власності на частину домоволодіння та земельної ділянки,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним уточненим позовом до суду, який мотивує тим, що 30.05.2003 р. його баба, ОСОБА_3, склала заповіт. Згідно заповіту ОСОБА_3, будучи власником житлового будинку № 46 по вул.Островського в м.Суми заповідала йому 41/100 частину житлового будинку № 46 по вул.Островського в м.Суми разом з надвірними та побутовими будівлями, ОСОБА_2 - 59/100 вказаного житлового будинку з надвірними та господарчими будівлями: в житловому будинку „А-1” кімнату „1-4”, площею 5,6 кв.м, кімнату 1-5, площею 11,7 кв.м, кімнату 1-6, площею 18,1 кв.м, коридор 1-3, площею 3,9 кв.м, із житлової прибудови „А1-1” кухню, площею, 8,6 кв.м, сіни „ а1”, 1/2 частину погреба «Дпр», сарай під літерою „Е”, туалет під літерою „У”, 1/2 частину паркану, йому ОСОБА_4 заповідала в житловій прибудові „А1-1” кімнату 1-2, площею 18,8 кв.м, кухню 1-7, площею 8,5 кв.м, тамбур „а2”, сарай під літерою „Б”, 1/2 частину погреба „Дпр”, 1/2 частину паркану, що становить 41/100 житлового будинку і надвірних будівель, а 12.12.2006 р. ОСОБА_4 подарувала йому 48/100 вказаного житлового будинку і надвірних будівель з житлового будинку „А-1” житлову кімнату, 1-4 площею, 5,6 кв.м, із житлової прибудови „А1-1” житлову кімнату 1-2 площею, 14,8 кв.м, кухню 1-7, площею 8,5 кв.м, тамбур „а”, 1/2 частину погреба „Д”, сарай „е” та 1/2 частину огорожі. Після укладення договору дарування заповіт не змінювався. ОСОБА_3 подарувала йому також 48/100 частини земельної ділянки від загальної площі 0,0600 га, на якій розташовані житловий будинок і надвірні будівлі. 24.06.2008 р. ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина. До складу спадкового майна входить 52/100 житлового будинку з надвірними і господарськими будівлями за адресою: м.Суми, вул.Островського, 46, і 52/100 земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок і надвірні будівлі. Після укладення договору дарування заповіт не змінювався, не відмінявся, тому він вважає, що до складу спадщини входить 52/100 частини житлового будинку і надвірних будівель, від яких він має право успадкувати 41/100 частину, а відповідач - 59/100 частин, це становить 21/100 та 31/100 частини житлового будинку, надвірних будівель і споруд. Спадщину після смерті ОСОБА_3 він прийняв, на день відкриття спадщини він був зареєстрований і проживав разом з спадкодавцем за адресою: м.Суми, вул.Островського, 46. ОСОБА_2, знаючи, що він є спадкоємець за заповітом на майно померлої ОСОБА_3, звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. 27.04.2012 р. нотаріусом ІІ-ї СДНК ОСОБА_5, ОСОБА_2 відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку з тим, що укладення договору дарування змінило /зменшило/ склад спадщини, посилаючись на ті обставини, що вони спадкоємці не дійшли згоди щодо тлумачення заповіту, а також те, що частина заповіданого майна ОСОБА_2 подарована спадкодавцем за життя ОСОБА_6, а саме із житлового будинку „А-1”- житлова кімната 1-4, площею 5,6 кв.м, та й саме укладення договору дарування 48/100 часток житлового будинку - цим змінений склад спадщини, заповіт не був змінений, тому необхідно було звертатися до суду для належного тлумачення заповіту. Він звертався до Зарічного районного суду м.Суми з заявою про тлумачення заповіту, рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 03.07.2012 р. в задоволенні його вимог відмовлено. 23.08.2012 р. нотаріусом ІІ-ї СДНК ОСОБА_7 відмовлено ОСОБА_2Є в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку з тим, що на момент відкриття спадщини у померлої 24.06.2008 р. ОСОБА_3 у власності перебувало 52/100 частки житлового будинку і надвірних будівель, а частина заповіданого майна ОСОБА_2Є спадкоємицею за життя подарована йому, укладання договору дарування 48/100 часток житлового будинку змінило склад спадщини, а заповіт змінений не був, відмовлено в зв’язку з невідповідністю майна, належного заповідачу на момент смерті, часткам вказаним з заповіті, і в даній ситуації не можливо було видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки неможливо було вирахувати конкретну частку кожного спадкоємця. Таким чином йому було рекомендовано знову звернутися до суду з питанням визнання права власності на частину будинку і надвірних будівель у порядку спадкування. 13 грудня 2013 р. державним нотаріусом ІІ-ї СДНК видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину житлового будинку, а також свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину земельної ділянки, не дивлячись що ним, а також нотаріусом ОСОБА_7 зроблені відмови у видачі свідоцтв про право на спадщину. Вважає, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 видане з порушенням закону, після відмови в видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус не мав права видавати свідоцтво про право на спадщину. Він вважає, що має право на 21/100 частину спадкового майна за заповітом після смерті ОСОБА_3, так як на момент відкриття спадщини ОСОБА_3 була власником лише 52/100 частин житлового будинку і надвірних будівель за адресою: м.Суми, вул.Островського, 46, тобто до складу спадщини входять всі права та обов’язки ОСОБА_3 в частині 52/100 вказаного житлового будинку, а не в частині усього будинку, як вказано в заповіті. Оскільки до складу спадщини входить не весь будинок, а лише 52/100 його частини, від яких згідно заповіту, він має успадкувати 41/100, а ОСОБА_2 59/100, що на день відкриття спадщини становить 21/100 та 31/100 частини усього будинку. Спадкування повинно відбутися з урахуванням зменшення частки спадкодавця у праві власності на будинок після укладення договору дарування. 23.02.2015 р. була подана скарга на дії державного нотаріуса ОСОБА_5 до Головного управління юстиції у Сумській області. 20.03.2015 р. керівництвом Головного управління юстиції йому повідомлено, що державний нотаріус ОСОБА_5 порушив вимоги чинного законодавства - ч.4 ст.1236 ЦК України та ч.1 ст.346 ЦК України, відповідно до яких чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. Так як частина майна охоплена заповітом, на час відкриття спадщини вже не перебувала у власності спадкодавця, воно не може бути об’єктом спадкування, а також право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна. Таким чином, державний нотаріус ОСОБА_5, всупереч заповіту та договору дарування, видав свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2, в якому засвідчив право власності ОСОБА_2 на всі 52/100 майна померлої ОСОБА_3, чим повністю залишив його без спадкового майна, за даних обставин його право на отримання спадщини за заповітом порушене. У зв’язку з чим, просить суд визнати недійсними: свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 24.06.2008 р., видане ОСОБА_2 13 грудня 2013 року ІІ-ю СДНК, зареєстроване в реєстрі за 2-2126, спадкова справа № 1033/2008, на 52/100 частки житлового будинку і надвірних будівель за адресою: м.Суми, вул.Островського, 46; свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 24.06.2008 р., видане ОСОБА_2 13 грудня 2013 року Другою СДНК, зареєстроване в реєстрі за № 2-2128, на 52/100 частки земельної ділянки за адресою: м.Суми, вул.Островського, 46; визнати за ним право власності на 41/100 частину спадкового майна, що становить 21/100 частину від усього домоволодіння, за адресою: м.Суми, вул. Островського, 46, до складу якого входить у житловому будинку „А-1” кімната 1-5, площею 11,2 кв.м, кімната 1-6, площею 18,1 кв.м, коридор 1-3, пл.3,9 кв.м; у житловій прибудові „а-1”- кухня „1-1”, площею 7,6 кв.м., сіни „аі”, частина погреба „Д”, убиральня „У”, частина огорожі № 1 -2 за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 24 червня 2008 року; визнати за ним право власності на 41/100 частину спадкового майна - земельну ділянку, що становить 21/100 частину земельної ділянки від загальної площі 0.0600 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, (присадибна ділянка), кадастровий номер 5910136600:20:023:0066, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 24 червня 2008 року.

Відповідач – ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову та зазначили, що з заявленими позовними вимогами не згодні. Якщо порівняти текст договору дарування від 12.12.2006 р., то чітко вбачається, що перелік конкретних житлових приміщень, які ОСОБА_3 бажала за заповітом передати позивачеві, повністю співпадає з приміщеннями, переданими йому в дар за договором дарування (за винятком кімнати 1-4, площею 5,6 кв.м в житловому будинку «А-1» по вул.Островського, 46 в м.Суми та сараю «Е»). Тобто, воля заповідача щодо ОСОБА_9 була повністю виконана. Як вбачається з тексту заповіту, у ньому перераховані окремі житлові приміщення, які мають перейти за заповітом відповідачу та окремі житлові приміщення, які мають перейти за заповітом позивачеві. При цьому зазначена та ідеальна доля у житловому будинку, якій відповідають дані приміщення у відсотковому відношенні, однак не зазначені частки у житловому будинку, які мають перейти сторонам, які не можуть співпадати з ідеальною долею. Аналізуючи тексти договорів дарування і жилого будинку, і земельної ділянки від 12.12.2006 р., вбачається, що йдеться не про ідеальну долю, а про частину, тобто за договорами дарування позивач отримав у власність 48/100 частин жилого будинку, з визначенням жилих та нежилих приміщень, та 48/100 частин земельної ділянки за адресою: м.Суми, вул.Островського, 46. Тобто, після оформлення договорів дарування жилого будинку та земельної ділянки спадкодавець мала звернутися до нотаріуса для засвідчення нового заповіту. З огляду на те, що спадкодавець нового заповіту не оформляла, її воля не змінилася, а тому оскільки всі приміщення, які вона заповіла позивачеві, та навіть більше, вона йому подарувала, в цій частині заповіт виконанню не підлягає, та відповідно жодних підстав для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним немає. Крім того, на даний час технічний стан жилого будинку за адресою: м.Суми, вул.Островського, 46, змінився, причому в результаті проведення робіт з реконструкції, як у частині житлового будинку, належній відповідачу, так і позивачеві, та вже не відповідає тому стану, який був отриманий у спадщину та перейшов за договором дарування.

Представник третьої особи - Сумської міської державної нотаріальної контори Сумської області Головного територіального управління юстиції у Сумській області, в судове засідання не з’явився, надав до суду лист, в якому справу просив розглядати без його участі.

Представник третьої особи - Головного Управління держгеокадастру у Сумській області, в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Судом встановлено, що згідно заповіту від 30.05.2003 р., вбачається, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті належний їй житловий будинок за №46 з надвірними та побутовими будівлями, що знаходиться в м.Суми по вул.Островського, заповіла в таких частинах: ОСОБА_2: в житловому будинку «А-1» кімнату 1-4, пл.5,6 кв.м; кімнату 1-5, пл.11,7 кв.м; кімнату 1-6, пл.18,1 кв.м; коридор 1-3, пл.3,9 кв.м.; із житлової прибудови «А1-1»: кухню 1-1, пл.8,6 кв.м, сіни «а1», 1/2 частину погреба «Дпр», сарай під літерою «Е», туалет під літерою «У», 1/2 частину паркану, що згідно визначення ідеальної долі домоволодіння становить 59%; ОСОБА_1: в житловій прибудові «А1-1» кімнату 1-2, пл.14,8 кв.м; кухню 1-7, пл.8,5 кв.м; тамбур «а2», сарай під літерою «Б», 1/2 частину погреба «Дпр» та 1/2 частину паркану, що становить 41% згідно визначення ідеальної долі домоволодіння. Приватизовану земельну ділянку, яка знаходиться біля цього житлового будинку і розташована по вул.Островського м.Суми, буд. 46 заповіла: 59% - ОСОБА_2, а 41% - ОСОБА_1 (а.с.7).

24.06.2008 р. померла ОСОБА_3 (а.с.9).

З листа від 27.04.2012 р., виданого державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що спадкоємці не дійдуть згоди щодо тлумачення заповіту, а також те, що частина заповіданого майна ОСОБА_2 подарована спадкодавицею за життя ОСОБА_1, а саме: із житлового будинку «А-1» житл. кімн. 1-4, пл. 5,6 кв.м, та й саме укладення договору дарування 48/100 часток житлового будинку змінило (зменшило) склад спадщини, а сам заповіт не був змінений (а.с.8).

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 03.07.2012 р. в задоволенні позовів сторін про тлумачення заповіту відмовлено (а.с.9).

Постановою державного нотаріуса Другої Сумської державної нотаріальної контори від 23.08.2012 р. у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_10, яка діє від імені ОСОБА_1, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину житлового будинку, що розташований за адресою: м.Суми, вул.Островського, 46, відмовлено у зв’язку з невідповідністю майно, належного заповідачу на момент смерті, часткам, вказаним у заповіті (а.с.10).

Згідно договору дарування 48/100 часток земельної ділянки від 12.12.2006 р.,- ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 48/100 частин земельної ділянки від загальної площі 0,0600 га, із якої 0,0320 га знаходиться під будівлями та іншими угіддями, а 0,0280 га знаходиться під ріллею, розташовану в м.Суми, вул.Островського, 46 (а.с.21-22).

Дана земельна ділянка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-CM №015851, виданого Сумською міською радою 15.05.2002 р. та зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №17729 (а.с.107).

Відповідно до договору дарування 48/100 часток житлового будинку від 12.12.2006 р.,- ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1, а останній прийняв в дар із належного ОСОБА_3 житлового будинку з надвірними та побутовими будівлями за номером 46, що знаходиться в м.Суми по вул.Островського, згідно визначеної ідеальної долі або відчужуваної частки будинку №46 по вул.Островського м.Суми, виданого КП «Сумське міське БТІ» 17.08.2006 р., що є невід’ємною часткою витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за №11820256, виданого КП «Сумське міське БТІ» 13.09.2006 р.: із житлового будинку «А-1»: житлову кімнату 1-4, пл. 5,6 кв.м; із житлової прибудови «А1-1»: житлову кімнату 1-2, пл. 14,8 кв.м; кухню 1-7, пл. 8,5 кв.м; тамбур «а», 1/2 частину погреба «Д», сарай «Е» та 1/2 частину огорожі №1-2, що становить 48/100 частин (а.с.69-70).

З копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно вбачається, що право власності ОСОБА_1 на 48/100 часток будинку №46 по вул.Островського в м.Суми зареєстровано в КП «Сумське БТІ» (а.с.24).

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори 13.12.2013 р. за реєстровим №2-2126, вбачається, що ОСОБА_2 було отримано у спадщину 52/100 часток житлового будинку під №46, що знаходиться по вул.Островського в м.Суми. 52/100 частки складає: у житловому будинку А-1: кімната 1-5, пл.11,2 кв.м, кімната 1-6, пл.18,1 кв.м, коридор 1-3, пл.3,9 кв.м; у житловій прибудові: А1: кухня 1-1, пл. 7,6 кв.м; сіни а1; 1/2 частина погреба Д; убиральня У; 1/2 частина огорожі №1-2 (а.с.197).

13.12.2013 р. ОСОБА_2 було отримано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 52/100 часток земельної ділянки, загальною площею 0,0600 га, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: м.Суми, вул.Островського, 46 (а.с.116).

Відповідно до довідки КП «Сумське міське БТІ» від 12.04.2012 р.,- житловий будинок за адресою: м.Суми, вул.Островського, 46, належав: 48/100 часток - ОСОБА_1, 52/100 часток – померлій ОСОБА_3 (а.с.79).

Таким чином, до 52/100 частин належних ОСОБА_3 на час смерті входили: в житловому будинку «А-1» №46 по вул.Островського в м.Суми - кімната 1-5, пл.11,2 кв.м; кімната 1-6, пл.18,1 кв.м; коридор 1-3, пл.3,9 кв.м; із житлової прибудови «А1-1» - кухня 1-1, пл.7,6 кв.м; сіни «а1», 1/2 частина погребу «Дпр», туалет під літерою «У», 1/2 частина паркану та сарай «Б».

Після укладення договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки заповіт ОСОБА_3 не змінювала.

Згідно ст.1301 ЦК України,- свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Зі змісту ч. 5 ст. 1268 ЦК України вбачається, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З договору дарування від 12.12.2006 р. вбачається, що перелік конкретних житлових приміщень, які ОСОБА_3 бажала за заповітом передати ОСОБА_1, повністю співпадає з приміщеннями, переданими йому в дар за договором дарування (за винятком кімнати 1-4, пл.5,6 кв.м, в житловому будинку «А-1» № 46 по вул.Островського в м.Суми та сараю «Е»). Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_2 від 13.12.2013 р., державним нотаріусом не було включено в свідоцтво кімнату 1-4, пл.5,6 кв.м, в житловому будинку «А-1» № 46 по вул.Островського в м.Суми та сарай «Е», оскільки вказану кімнату та сарай спадкодавець подарувала ОСОБА_1 за договором дарування.

Як вбачається з тексту заповіту, у ньому перераховані окремі житлові приміщення, які мають перейти за заповітом ОСОБА_2 та окремі житлові приміщення, які мають перейти за заповітом ОСОБА_1 При цьому зазначена та ідеальна доля у житловому будинку, якій відповідають дані приміщення, у відсотковому відношенні, однак не зазначені частки у житловому будинку, які мають перейти позивачеві та відповідачу, та які не можуть співпадати з ідеальною долею.

З тексту договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки від 12.12.2006 р. вбачається, що йдеться не про ідеальну долю, а про частини, тобто за договорами дарування ОСОБА_1 отримав у власність 48/100 частин жилого будинку з визначенням жилих та нежилих приміщень, та 48/100 частин земельної ділянки за адресою: м.Суми, вул.Островського, 46.

Таким чином, після оформлення договорів дарування жилого будинку та земельної ділянки спадкодавець мала звернутися до нотаріуса для засвідчення нового заповіту. Як вбачається з матеріалів справи, нового заповіту спадкодавцем оформлено не було, а отже її воля не змінилася, а тому оскільки всі приміщення, які вона заповіла позивачеві (подарувала), в цій частині заповіт виконанню не підлягає, а отже, свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 52/100 частин житлового будинку і надвірних будівель та 52/100 частин земельної ділянки за адресою: м.Суми, вул.Островського, 46, видане ОСОБА_2, не суперечать вимогам закону і не порушує права ОСОБА_1

Відповідно до ст.120 ЗК України, - при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчудження будівлі і споруди.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним, визнання права власності на частину домоволодіння та земельної ділянки слід відмовити за безпідставністю заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 76 - 81, 89, 133, 158, 209, 229, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1268, 1296, 1301 ЦК України, ст.120 ЗК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Сумська міська державна нотаріальна контора Сумської області Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Головне Управління держгеокадастру у Сумській області про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним, визнання права власності на частину домоволодіння та земельної ділянки відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення – 12.04.2018 р.

Суддя В.Б. Князєв