Ухвала суду № 73358407, 13.04.2018, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/748/18

Провадження №2/523/1618/18

О К Р Е М А У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2018 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Шепітко І.Г.

при секретарі Мица А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 в м.Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. За клопотанням позивача у справі був накладений арешт на належну відповідачці згідно договору купівлі-продажу від 19.02.2002 року, посвідченого Селезньовою Г.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, квартиру АДРЕСА_1.

Громадянин ОСОБА_4 вдруге звернувся 30.03.2018 року до суду із заявою про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, посилаючись на те, що у даній справі було накладено арешт на належну йому особисто квартиру АДРЕСА_1, при цьому зазначив, що не маючи юридичної освіти він самостійно звернувся до канцелярії суду із заявою про залучення його у якості третьої особи, однак ухвалою суду від 21.03.2018 року йому було відмовлено, оскільки заява складена необгрунтовано та без належного посилання на норми ЦПК України.

Отримавши відповідну правничу допомогу, заявник зазначив, що суд помилково послався на п.9 Постанови №5 Пленуму ВССУ, роз'яснивши йому право звернення до суду з позовом, та звернув особливу увагу на безперечність факту належності йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 та вважає єдиним допустимим доказом належності квартири - дані з державного реєстру, згідно якими він дійсно зазначений власником (інформація з держреєстру про належність ОСОБА_4 вказаної квартири на підставі акту приймання-передачі від ПП "Будінвестбіз 2007").

Від позивача, у якого викликала сумнів належність квартири заявникові ОСОБА_4, надійшло клопотання про витребування копій правостановлюючих документів з КП ОМБТІ та РОН, а також з Управління державної реєстрації, - для перевірки достовірності наданої адвокатом ОСОБА_5 інформації.

Ухвалою суду від 01.03.2018 року клопотання позивача задоволено та витребувано вказані відомості з метою перевірки достовірності наданої адвокатом ОСОБА_5 інформації, і згідно отриманої судом інформації та копій документів з КП ОМБТІ та РОН, власником квартири є відповідачка у справі на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 19.02.2000 року Селезньовою Г.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, при цьому квартира була придбана у ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, котрим квартира належала на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради 19 квітня 1999 року, - у відповідності до розпорядження №132734 від 19.04.1999 року, реєстр.3220-стор.141-кн.221 пр. При цьому жодних інших правовстановлюючих документів, зокрема перехід права власності з тих чи інших підстав до інших осіб матеріали інвентаризаційної справи КП ОМБТІ та РОН не містять.

Разом з тим, на виконання Ухвали суду від 01.03.2018 року, з Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради отримано копію справи №01.02-1, реєстраційна справа №1095778851101 на квартиру АДРЕСА_1, згідно якої за заявником ОСОБА_4 дійсно зареєстрована квартира АДРЕСА_1 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер - б/н, виданий 06.11.2017 року, видавник: ПП «Будінвестбіз 2007»; рішення засновника, серія та номер:2/17, виданий 06.11.2017 року, видавник: ПП «Будінвестбіз 2007».

Заслуговує на особливу увагу той факт, що акт прийому-передачі вказаної квартири ОСОБА_4 було підписано директором та засновником підприємства ПП «Будінвестбіз 2007» ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, виданий 03.04.2004 року Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області, місце проживання: АДРЕСА_2 ІПН - НОМЕР_2, котрому квартира АДРЕСА_1 належала на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради 05 квітня 1999 року, - у відповідності до розпорядження №19-10733 від 04.04.1999 року, при цьому дані про реєстрацію такого свідоцтва в КП МБТІ та РОН, що на той час було необхідним, зазначене свідоцтво не містить. До того ж, з урахуванням дати народження ОСОБА_10, станом на 05 квітня 1999 року Свідоцтво про право власності було йому видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради як неповнолітній особі.

Отже, на одну і ту ж квартиру АДРЕСА_1 матеріали справи містять два правовстановлюючі документи, що видані однією й тією ж юридичною особою з різницею у два тижні, а саме:

- Свідоцтва про право власності, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради 19 квітня 1999 року на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, - у відповідності до розпорядження №132734 від 19.04.1999 року, реєстр.3220-стор.141-кн.221 пр. В КП ОМБТІ та РОН;

- та Свідоцтва про право власності, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради 05 квітня 1999 року на ім'я неповнолітнього на час видачі ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, - у відповідності до розпорядження №19-10733 від 04.04.1999 року, при цьому дані про реєстрацію такого свідоцтва в КП МБТІ та РОН, що на той час було необхідним, зазначене свідоцтво не містить.

До того ж, матеріали справи містять надану позивачем довідку-повідомлення №3218 від 04.03.2018 року про наявність заборгованості у відповідачки ОСОБА_2 станом на 01.03.2018 року у загальному розмірі 34210,62 грн., що додатково свідчить про надану заявником ОСОБА_4 недостовірну інформацію, а намагання адвоката ОСОБА_5 інспектувати роботу суду, тиску на головуючого шляхом подання скарг до Вищої Ради Правосуддя, заслуговує на відповідне реагування до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.

Виходячи з отриманої суперечливої інформації щодо виникнення права власності на квартиру та поведінки адвоката, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу у відповідності до вимог ст.262 ЦПК України.

Згідно ст.262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

У зв'язку з вищезазначеним, суд вважає за необхідне надіслати на адресу Одеської міської прокуратури №4 інформацію для вжиття відповідних заходів реагування.

Крім того, суд, зважаючи на поведінку адвоката ОСОБА_5, котрий особисто подавав до суду документи, ознайомлювався з матеріалами справи, починаючи з 28.01.2018 року, та після витребування 01 березня 2018 року судом інформації для перевірки достовірності документів про право власності з КП ОМБТІ та РОН, а також з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, всупереч його наполегливим вимогам щодо негайного зняття арешту з квартири його довірителя, заявив 07.03.2018 року необгрунтований відвід судді, вказуючи на дії, що приймаються виключно судом і не потребують інспектування зі сторони адвоката, зокрема питання оплати судового збору за клопотання про витребування інформації щодо перевірки достовірності доказів. У своїй заяві про відвід, адвокат ОСОБА_5, маючи на меті намір швидкого досягнення бажаного результату, а саме зняття арешту з квартири його довірителя, право власності на яку викликало сумнів як у позивача, так і у суду, повідомив про направлення скарги його довірителем до Вищої Ради Правосуддя, при цьому до скарги було додано усі процесуальні документи, що отримував особисто адвокат, оскільки його довіритель ОСОБА_4 з матеріалами справи не знайомився.

Після повернення ОСОБА_5 заяви про відвід та повернення заяви про скасування заходів забезпечення позову Ухвалами суду від 12 березня 2018 року із роз'яснення йому, як фахівцеві в галузі права, порядку захисту прав особи, котра вважає, що її право власника порушено накладенням арешту у справі, в якій вона участі не приймає,

а саме згідно п.9 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" від 03 червня 2016 року, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження),

адвокат ОСОБА_5 27.03.2018 року в черговий раз звернувся до суду із заявою про необхідність повідомлення його про причини нерозгляду справи у встановлений строк, про причини не призначення дати судового засідання, причини нерозгляду заяви про відвід, причини невиконання судом вимог щодо визначення підсудності, причини ненадіслання справи за підсудністю та про наявність чи відсутність особистої заінтересованості головуючого Шепітка І.Г. у результатах розгляду справи, а також у результатах розгляду заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі.

Згідно ч.3 ст.2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно ст.33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Статтею 34 зазначеного Закону передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Зазначені вище звернення адвоката ОСОБА_5 вказують на його низький рівень професійної підготовки та морально-етичних якостей, бажанням досягти незаконного рішення у будь-який спосіб, у тому числі шляхом тиску на суддю шляхом спонукання направлення скарг до Вищої Ради Правосуддя, попередження судді про направлення таких скарг, як особою, яка надає правничу допомогу особі, що не є учасником справи.

Також вважаю за необхідне зазначити, що адвокат зобов'язаний дотримуватись Правил адвокатської етики (Правил), затверджених звітно-виборним з'і?здом адвокатів Украі?ни 2017 року «09» червня 2017 року, і, з урахуванням вимог ст.43 Правил щодо наполегливості і принциповості у відстоюванні інтересів клієнта в суді, обов'язку не поступатися своєю незалежністю у захисті и? представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями, зобов'язаний також виконувати вимоги ст.42 Правил дотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження: «Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язании? дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустріи? і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил», та ст.43 Правил (Дотримання адвокатом принципів чесності та порядності під час здіи?снення професіи?ноі? діяльності в суді).

Керуючись ст.ст.262, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Довести до відома Одеської міської прокуратури №4 про вищевикладене в окремій ухвалі з метою вжиття відповідних заходів виявлених судом підроблень правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 та їх подальшого використання.

Направити копію даної Ухвали разом з окремими матеріалами цивільної справи, що стосуються предмету розгляду, до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, - для вжиття заходів щодо притягнення адвоката ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності.

Копію Ухвали направити адвокату ОСОБА_5 за вказаними у клопотаннях та заявах електронній адресі: ІНФОРМАЦІЯ_3, - для відому.

Про вжиті заходи прошу повідомити суд у передбачені строки.

Ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується, до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - ти денний строк з дня постановлення ухвали.

Суддя: