Постанова № 73358049, 11.04.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/414/16-ц Номер провадження 22-ц/786/623/18Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Кривчун Т.О., Бондаревської С.М.

секретар: Філоненко О.В.

імена (найменування) сторін:

позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_2

відповідач (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, ухваленого 14 грудня 2017 року в приміщенні суду у м. Кременчук, у складі судді Нестеренка С.Г., повний текст рішення складено 19 грудня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання винити певні дії

зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області, державного реєстратора Заїченської сільської ради Радченко Альони Леонідівни про зобов'язання вчинити певні дії, усунення перешкод у користуванні майном,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання винити певні дії. Остаточно визначившись у позовних вимогах відповідно до заяви від 06 січня 2017 року (т. 3 а.с. 58-59), просив зобов'язати ОСОБА_3 привести до попереднього стану (відновити) за її рахунок, на дату оформлення спадщини 04 грудня 1997 року, у відповідності до технічного паспорту на житловий будинок від 12 травня 1988 року зі змінами від 11 листопада 1997 року, конструктивні елементи частково зруйнованої квартири АДРЕСА_1, шляхом відбудови стін: кухні літера «1-1» площею 7,8 кв.м., кімнати літера «1-2» площею 10,9 кв.м., сіней літера «І» площею 9,7 кв.м., монтажу вікон та дверей в зазначених приміщеннях, відбудови перекриття та даху над всією квартирою АДРЕСА_1 у відповідності до вимог державних будівельних норм та правил.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що він є власником 8/25 частини домоволодіння з надвірними будівлями по АДРЕСА_1.

Зазначав, що ОСОБА_3, без отримання необхідних дозволів, в належній їй частині будинку самочинно проводить ремонтні роботи. Здійснено перепланування та переобладнання приміщень, а саме вибито двері, вікна будинку, знято дах, за рахунок чого половина будинку залишилася лише з глиняними стінами. Вказував, що внаслідок часткового знесення зовнішніх стін в частині відповідача, внутрішня стіна між їх частинами будинку фактично стала зовнішньою стіною, після зняття частини даху на його частині даху утворилася дірка, зруйновано кухню літера «1», кімнату літера «2», сіни літера «І», внаслідок чого технічний стан будинку погіршився, що призвело до необхідності проведення ремонту.

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області, державного реєстратора Заїченської сільської ради Радченко А.Л та, остаточно визначившись у позовних вимогах відповідно до заяви від 05 травня 2017 року (т. 3 а.с. 146-154), просила:

визнати протиправним рішення Департаменту ДАБІ у Полтавській області про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року, а саме: житлового будинку по АДРЕСА_1 за замовленням ОСОБА_2; скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ПТ І 3620007 від 25 грудня 2015 року, а саме: житлового будинку по АДРЕСА_1 за замовленням ОСОБА_2, проведену Департаментом ДАБІ у Полтавській області, із подальшим виключенням відповідних відомостей з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про звернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Радченко А.Л. Заїченської сільської ради про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14 лютого 2017 року № 33850390 на 8/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 та визнати протиправними дії державного реєстратора щодо внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення № 33850390 та скасувати запис про право власності № 19006199 в Реєстрі, який був внесений на підставі рішення № 33850390;

зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою, в точках 6-5-4-3 кадастрового плану, що по АДРЕСА_1; звільнити належну їй земельну ділянку від частини влаштованого поверх неї даху на відстань до встановленої Державним актом межі (в точках 6-5-4-3 кадастрового плану), демонтувати (знести) дах у вказаній частині;

зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні та володінні належними їй на праві власності 17/25 частинами житлового будинку по АДРЕСА_1 шляхом демонтажу частини даху, який влаштовано над належною їй частиною будинку в результаті його самочинної (без погодження та без отримання належних дозвільних документів) реконструкції, в частині що нависає над належною їй частиною будинку; а також не чинити їй перешкод в проведенні реконструкції належних їй 17/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 у відповідності до чинних нормативних документів у будівництві та діючих вимог ДБН й в отриманні відповідних (на здійснення реконструкції і будівельних робіт) дозвільних документів;

зобов'язати ОСОБА_5 (за його рахунок) відновити (збудувати) в кімнаті № 2-4 (колишній № 2-1) квартири № 2 цього ж будинку частину суміжної з квартирою № 1 стіни на місці демонтованої печі.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що є власником 17/25 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Рішенням Автозаводської районної ради міста Кременчука від 20 квітня 2005 року у її власність, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, було передано земельну ділянку площею 313 кв.м. по АДРЕСА_1, державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1, було видано 03 листопада 2005 року.

Вказувала, що, починаючи з 1997 року ОСОБА_5 самовільно здійснював переобладнання та вдосконалення належної йому частини будинку, чим, вважає, порушив її право на мирне володіння майном. В ході однієї з незаконних, на думку ОСОБА_3, реконструкцій, ОСОБА_5 здійснив переобладнання даху, внаслідок чого він нависає над належною їй земельною ділянкою на 0,9 м.

Окрім того, зазначала, що внаслідок демонтажу частини печі, що була розташована в належній ОСОБА_5 частині будинку, її частина залишилась без опалення, що спричинило його руйнування.

Вважає незаконними дії органів, уповноважених на прийняття в експлуатацію та реєстрацію права власності на нерухоме майно, оскільки добудови та реконструкції, здійснені ОСОБА_5 не відповідають вимогам законодавства.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Департаменту ДАБІ у Полтавській області про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації за № ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року, а саме житлового будинку по АДРЕСА_1 за заявою ОСОБА_2

Скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації за № ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року, а саме житлового будинку по АДРЕСА_1 за заявою ОСОБА_2, проведену Департаментом ДАБІ у Полтавській області.

Зобов'язано Департамент ДАБІ у Полтавській області здійснити дії по внесенню відповідних відомостей з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів у зв'язку зі скасуванням реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації за № ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року, а саме житлового будинку по АДРЕСА_1 за заявою ОСОБА_2

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Радченко А.Л. Заїченської сільської ради Семенівського району Полтавської області про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14 лютого 2017 року за № 33850390 на 8/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2

Визнано протиправними дії державного реєстратора Радченко А.Л. Заїченської сільської ради Семенівського району Полтавської області, що полягають у внесенні запису про державну реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення за № 33850390 від 14 лютого 2017 року та скасовано запис про державну реєстрацію права власності за № 19006199 на 8/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесеного на підставі рішення за № 33850390.

Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 в користуванні належною їй на праві власності 17/25 частинами житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою площею 313 кв.м. по АДРЕСА_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_1 від 03 листопада 2005 року, в точках 6-5-4-3 кадастрового плану, та звільнити належну ОСОБА_3 земельну ділянку від частини влаштованого поверх неї, зі сторони належних ОСОБА_2 8/25 частин будинку по АДРЕСА_1, шляхом знесення (демонтажу) частини даху, який влаштовано над належною ОСОБА_3 частиною будинку зі сторони належних ОСОБА_2 8/25 частин будинку по АДРЕСА_1 на відстань до встановленої Державним актом межі (в точках 6-5-4-3 кадастрового плану).

Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 в користуванні та володінні належними їй на праві власності 17/25 частинами житлового будинку по АДРЕСА_1, а саме не чинити перешкод в проведенні реконструкції належних ОСОБА_3 17/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 у відповідності до чинних нормативних документів у будівництві та діючих вимог ДБН та в отриманні нею відповідних, на здійснення реконструкції і будівельних робіт, дозвільних документів.

Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 своїми протиправними діями перешкоджає ОСОБА_3 користуватися належною їй частиною домоволодіння та земельної ділянки.

Мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 місцевий суд не навів.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2, просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким вирішити спір по суті його позовних вимог та відмовити у повному обсязі у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вказував на законність здійснених ним прибудов та реконструкцій, що залишилось поза увагою місцевого суду. Зазначав, що незаконними діями ОСОБА_3, які полягали у руйнуванні належної їй частини будинку, порушено його права, оскільки належна йому частина будинку також почала руйнуватися. Окрім того, вказував на пропуск ОСОБА_3 строків позовної давності, оскільки останній було достовірно відомо про здійснення ним прибудов та реконструкцій.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі не відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що за договором дарування, посвідченого 21 жовтня 1997 року державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Харитоновою А.В., за реєстровим № 2-2300, ОСОБА_2 прийняв у дар 8/25 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, що в цілому складався з житлового будинку літ. «А,а,а2», житловою площею 20,0 кв.м., сараїв літ. «Б», «Е», вбиралень літ. «В», «З», зливної ями літ. «Я», огорожі №1-4,6, бруківки № 5, колонки літ. «К1»,«К2», розташованих на землі держфонду.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04 грудня 1997 року державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Мусієнко Т.О., ОСОБА_3 прийняла у спадщину 17/25 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, що в цілому складався з житлового будинку літ. «Аа-а2», житловою площею 20,0 кв.м., сараїв літ. «Б», «Е», вбиралень літ. «В»,«З», зливної ями літ. «Я», водопроводів літ. «К1»,«К2», огорожі № 1-4, бруківки № 5, розташованих на землі держфонду.

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_1, виданого Кременчуцьким міським управлінням земельних ресурсів 03 листопада 2005 року, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 313 кв.м. по АДРЕСА_1, а на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_2, виданого Управлінням Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області 17 лютого 2010 року, ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 341 кв.м. за вищевказаною адресою.

Згідно висновків будівельно-технічного дослідження за № 4/3-16 від 16 травня 2017 року, проведеного спеціалістом техніком-будівельником Шлапак С.Л., яка здійснює діяльність як експерт в галузі будівництва, встановлено наступне:

Житловий будинок літ. «А» відноситься до неопорних житлових будівель. Відсутність капітального ремонту 17/25 частин житлового будинку (приміщення «1-2», «1-3») по АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_3, пошкодження, пов'язані з втратою стійкості, несучої спроможності супроводжуються просіданням огороджуючих конструкцій, що в подальшому призведе до переходу послаблених конструкції даної частини будинку в аварійний технічний стан.

Стара конструкція 17/25 частин будинку, належних на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, влаштована з глинобитних стін, без фундаменту, опорою слугує каркас, несуче навантаження сприймають деревяні стійки стін.

Житловий будинок літ. «А» відноситься до 6 класу капітальності, нормативний термін служби яких становить 30-50 років. Своєчасно проведені поточні та капітальні ремонти подовжують строк експлуатації будинків. Житлові будинки, строк експлуатації яких перевищує 50% терміну служби і не проведено їх капітальний ремонт, понижуються на один клас. 6 клас є останнім в класифікаційній таблиці житлових будинків.

Фактичний строк експлуатації житлового будинку (78 років) значно перевищує нормативний термін служби для подібних будівель (30-50 років). Подальша безпечна експлуатація 17/25 частин житлового будинку є неможливою внаслідок відсутності фундаменту, незадовільного технічного стану огороджуючих конструкцій (стін), відсутності опалення протягом тривалого часу в даній частині житлового будинку.

Причиною пошкоджень та руйнувань цієї частини будинку є тривалий строк експлуатації будинку (78 років). Відсутність протягом тривалого часу опалення, внаслідок демонтажу димоходу, прискорило погіршення технічного стану основних конструктивних елементів в даній частині житлового будинку.

Під час реконструкції 8/25 частин житлового будинку (квартира №2) ОСОБА_2 змінено конфігурацію дерев'яного чотирисхилого даху на двосхилий дерев'яний горищний дах з покрівлею з хвилястих азбоцементних листів. Вказана конструкція даху влаштована з заступом на частину даху з боку квартири № 1 на відстань близько 0,9м., а також «нависає» на відстань близько 0,9 м. над земельною ділянкою, належною на праві приватної власності ОСОБА_3 з боку розміщення кухні «2-3».

Існуюче обємно-планувальне рішення частини будинку не відповідає діючим нормами ДБН В.2.2-15.2005 Житлові будинки. Основні положення , ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові Будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», відновлення вказаної частини будинку є неможливим.

За конструктивним рішенням дана частина будинку є неопорною, споруджена без фундамента.

Первинне відновлення 17/25 частин будинку, належних ОСОБА_3, є неможливим.

Згідно технічного паспорту на жилий будинок (домоволодіння) від 30 квітня 1982 року за № 3997 попередньо (до проведення реконструкції співвласником ОСОБА_2) конструкція даху була чотирискатною, зі спільним горищем.

Під час реконструкції 8/25 частин житлового будинку (квартира №2) ОСОБА_2 змінено конфігурацію дерев'яного чотирисхилого даху на двосхилий дерев'яний горищний дах.

При проведенні реконструкції в приміщеннях «2-4», «2-5», належних ОСОБА_2, було демонтовано піч, внаслідок чого змінилися (збільшилися) площі вказаних приміщень. У частині будинку, належної ОСОБА_3, було перенесено димар (димохід), але без влаштування його виходу на покрівлю, внаслідок чого дана конструкція є не функціонуючою. Пічне опалення в частині будинку, належної ОСОБА_3 на момент обстеження відсутнє, інші опалювальні прилади відсутні, дана частина будинку не газифікована. Відсутність опалення в квартирі № 1 (17/25 частин житлового будинку) прискорює погіршення технічного стану приміщень.

Під час проведення реконструкції даху, внаслідок демонтажу димоходу, який знаходився в частині житлового будинку, належної ОСОБА_2 (8/25 частин), не функціонує опалення в частині житлового будинку, яка належить ОСОБА_3 (17/25 частин). Внаслідок відсутності опалення в приміщеннях квартири №1, виникло погіршення технічного стану зовнішніх стін.

Стіна кімнати «2-3» - 8/25 частин будинку, належних на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, є зовнішньою стіною прибудови літ. «а2» (згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 18 вересня 2015 року). Вона споруджена з цегли товщиною близько 120 мм., на бетонному фундаменті, який виступає в бік прибудови літ.«а» (на дату огляду демонтованої) на відстань 170мм. Таким чином, відстань між стінами прибудов літ. «а» (співвласник ОСОБА_3) та літ. «а2» (співвласник ОСОБА_2.) становить 170 мм. (на величину виступаючого в бік прибудови літ «а» фундаменту прибудови літ. «а2»).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 Проте, судом першої інстанції не наведено мотивів такої відмови.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, у редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення, а також відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів того, що дії ОСОБА_3 перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку із погіршенням стану належного йому житлового приміщення. Окрім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відновлення конструктивних елементів частково зруйнованої квартири, що належить відповідачеві, є технічно можливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З'ясування вищевказаних обставин потребує спеціальних знань, що відповідно до ст. 103 ЦПК України та ст. 143 ЦПК України, у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення, є підставою для призначення судової експертизи.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 травня 2017 року у справі було призначено судову комплексну комісійну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу. Проте експертиза не була проведена у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не оплатив її проведення (т. 3 а.с. 234-235). Таким чином, позивач свідомо та добровільно розпорядився своїм правом на подання доказів у справі.

Наявний у справі письмовий доказ, а саме висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 4/316 (т. 1 а.с. 107-122), вказує на те, що первинне відновлення 17/25 часин будинку, належних ОСОБА_3 є неможливим.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню за недоведеністю.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Під час розгляду справи судом 05 травня 2017 року (т. 3 а.с. 146-154) ОСОБА_3 подала уточнену позовну заяву, пред'явивши позовні вимоги до Департамента ДАБІ у Полтавській області, а саме визнати протиправним рішення Департаменту ДАБІ у Полтавській області про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року, а саме: житлового будинку по АДРЕСА_1 за замовленням ОСОБА_2; скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ПТ І 3620007 від 25 грудня 2015 року, а саме: житлового будинку по АДРЕСА_1 за замовленням ОСОБА_2, проведену Департаментом ДАБІ у Полтавській області, із подальшим виключенням відповідних відомостей з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про звернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Проте, згідно з Положенням про Департамент ДАБІ у Полтавській області, затвердженого наказом ДАБІ України від 12 жовтня 2015 року № 1107, Департаент ДАБІ у Полтавській області є територіальним органом - структурним підрозділом апарату ДАБІ України та не є юридичною особою.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України, у редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Вказані положення процесуального закону були залишені поза увагою місцевого суду.

За таких обставин, вищевказані позовні вимоги ОСОБА_3 не можуть бути задоволеними. Позовні вимоги до ДАБІ України ОСОБА_3 не заявляла.

Всупереч вимогам ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, у редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення, ОСОБА_3 не надала належних та допустимих доказів того, що саме дії ОСОБА_2 призвели до руйнування належного їй нерухомого майна.

Згідно висновків будівельно-технічного дослідження за № 4/3-16 від 16 травня 2017 року причиною пошкоджень та руйнувань частини будинку, що належить на праві власності ОСОБА_3 є тривалий строк експлуатації будинку (78 років).

Будь-які відомості про те, що руйнування вказаного нерухомого майна перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку із діями ОСОБА_2 у матеріалах справи відсутні.

Окрім того, ОСОБА_3 не надала будь-яких доказів, які б дозволяли встановити технічну можливість демонтажу частини даху, а також приведення житла ОСОБА_2 до попереднього стану.

Протиправність рішення державного реєстратора Заїченської сільради Полтавської області Радченко А.Л. обґрунтована ОСОБА_3 лише виходячи з недійсності рішення Департамента ДАБІ у Полтавській області про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року. Проте, колегія суддів встановила, що таке рішення на час здійснення реєстраційних дій, а також на час розгляду справи є чинним. Окрім того, встановлено відсутність підстав для їх скасування в межах даного провадження. Таким чином, дії державного реєстратора відповідають положенням ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Будь-яких інших обґрунтованих доводів щодо порушень, допущених державним реєстратором під час прийняття рішення № 33850390 від 14 лютого 2017 року, ОСОБА_3 не наводить.

Позовні вимоги ОСОБА_3 щодо зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні її частиною будинку та земельною ділянкою також не підкріплені належними та допустимим доказами. ОСОБА_3 не вказує, яким саме чином ОСОБА_2 перешкоджає їй у користуванні її майном. Окрім того, судом встановлено та визнається сторонами, що 17/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 зруйновані та не придатні до проживання, а тому позивач за зустрічним позовом не проживає у ньому. Вини ОСОБА_2 у руйнуванні належного ОСОБА_3 майна не встановлено. Окрім цього, згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 (т.3 а.с. 175-183) на земельній ділянці, що належить ОСОБА_3 нею було збудовано новий житловий будинок. А тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 перешкоджав їй у користуванні земельною ділянкою та розташованим на ній нерухомим майном.

Посилання ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_2 не надає їй дозволу на проведення ремонтно-будівельних робіт у 17/25 частині житлового будинку по АДРЕСА_1 не заслуговують на увагу, оскільки надання такого дозволу є правом співвласника, а не його обов'язком.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню за недоведеністю.

Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ним було ухвалено помилкове рішення, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 367 ч. 1, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 грудня 2017 року - скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання винити певні дії та зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області, державного реєстратора Заїченської сільської ради Радченко Альони Леонідівни про зобов'язання вчинити певні дії, усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: --//-- О.Ю. Кузнєцова

Судді --//-- Т.О. Кривчун

--//-- С.М. Бондаревська

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: О.Ю. Кузнєцова