Постанова № 73358029, 03.04.2018, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/219/18

Рядок статзвіту № 18

03 квітня 2018 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Олійника П. В.

розглянувши в місті Костопіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Костопільський районний суд з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції від 01.02.2018 серії ВР №263419 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 122 КупАП та накладено адміністративне стягнення у виглдяі штрафу у розмірі 1020 грн., а провадження по справі закрити.

В обґрунтування адміністративного позову покликається на обставини викладені в позові.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. У поданій до суду заяві представник позивача просив розгляд справи провести у його відсутності, позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Від Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив на позов, згідно якого заперечується проти позову та міститься прохання розглянути справу у відсутність представника Департаменту. Також у відзиві вказується, що позивачем було вчинено порушення КУпАП і його правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Як встановлено судом 01.02.2018 р. інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції було винесено постанову ВР №263419 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. За вказаною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП і на нього накладено штраф у розмірі 1020 грн.

В оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 01 лютого 2018 року о 13:40 год. в м. Києві по вул.. Володимирській 40, здійснив стоянку на місці, яке позначене дорожнім знаком 5.38 «Місце для інвалідів», з додатковим знаком 7.17 (інваліди), чим порушив п. 8.1. ПДР України.

Ч. 5 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю".

З пояснень, викладених у позовній заяві, вбачається, що позивач рухаючись 01.02.2018 р.в м. Києві по вул. Володимирській відчув раптову зміну роботи транспортного засобу SKODA OCTAVIA TOUR д.н.з. НОМЕР_1, що могло свідчити про його технічну несправність. Подальший рух за таких умов міг призвести до небезпеки дорожнього руху. Як наслідок, позивачем було прийнято рішення про вимушену зупинку транспортного засобу на найпершому вільному місці. Приймаючи таке рішення позивач керувався вимогами підпункту "б" пункту 2.3. розділу II Правил дорожнього руху згідно яких для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надана відповідачем роздруківка з фото Google карти не може бути взята судом до уваги, як належний доказ, оскільки, вона датована травнем 2015 року, в той час, як згідно протоколу адміністративне правопорушення мало місце о 13:40 год. 01.02.2018 року тобто значно пізніше. Відтак дане фото не містить даних, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують заперечення відповідача, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із відеозапису на DWD диску, який долучено до відзиву, не можливо ідентифікувати ні номерний знак транспортного засобу, ні водія транспортного засобу.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім вищевказаних даних, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Аналізом спірної постанови встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, зокрема, містить неповний та неконкретний опис обставин, установлених під час розгляду справи, а саме у ній не спростовано твердження позивача про те, що знак "Інваліди" візуально не проглядався, оскільки, був закритий великогабаритним транспортом (про що він зазначив у постанові про притягнення до адмінвідповідальності).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.205 р. № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

На думку суду відповідачем у спірній постанові та у відзиві не спростовано твердження позивача про те, що знак 7.17 "Інваліди" візуально не проглядався, оскільки, був закритий великогабаритним транспортом.

Доводи, викладені у відзиві та долучені до нього докази також не спростовують твердження позивача про вимушену зупинку транспортного засобу. Зокрема, невключення позивачем аварійної світлової сигналізації та не встановлення знаку аварійної зупинки не виключає факту вимушеної зупинки.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на вищесказане суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 5 ст.122 КУпАП не доведена, а тому дійшов до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

На підставі наведеного та керуючись ст. 9, 77, 241-246, 250, 286 КАС України, ст. 268, 280, 283, 288, 289 КУпАП, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції від 01.02.2018 серії ВР № 263419 по справі про адміністративне правопорушення згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 гривень, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Костопільський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її отримання.

СуддяП. В. Олійник