Вирок № 73357862, 10.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/25/18

Номер справи місцевого суду: 522/15328/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Грідіна Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Грідіної Н.В.

суддів Потаніна О.О., Гончарова О.О.

секретаря судового засідання Подуст Т.П.

з участю прокурора Шумко Т.В.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі апеляційні скарги прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 та прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_5 на вирок Приморського районного суду Одеської області від 07.03.2017 року, за кримінальним провадженням, внесеним в ЄРДР за №12016161500002345 від 27.07.2016 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Помічна, Добровеличківського району, Кіровоградської області, громадянка України, навчається в інституті комп’ютерних систем Одеського національного політехнічного університету, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працююча, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кімн. № 116, раніше не судима,

засуджена за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнена від призначеного покарання з іспитовим строком1 рік, з покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 п. 2, 3, 4 КК України.

На підставі ст. 105 КК України звільнена від покарання, з застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді застереження строком на 1 рік,

В С Т А Н О В И В:

Зазначеним вироком суду ОСОБА_3 засуджена за те, що 25.04.2016 року, приблизно о 18: 40 год., з особою, матеріали у відношенні якого виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою, з магазину «Єва», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 102, таємно викрали майно ТОВ «РУШ» на загальну суму 728,85 грн.

Крім того, 25.04.2016 року, приблизно о 19:00 год., особа, матеріали у відношенні якого виділені в окреме провадження, разом з ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою, з магазину «Єва», який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко 2/4, повторно, таємно викрали майно ТОВ «РУШ» на загальну суму 525,44 грн.

Крім іншого, 25.04.2016 року, приблизно о 18 год. 30 хв. особа, матеріали у відношенні якого виділені в окреме провадження, разом з ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою,з магазину «Єва», який розташований за адресою м. Одеса, вул. Армійська, 6, повторно, таємно викрали майно ТОВ «РУШ» на загальну суму 304,21 грн.

Крім того, 25.04.2016 року, приблизно о 19 год. 30 хв., особа, матеріали у відношенні якого виділені в окреме провадження, разом із ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою, з магазину «Єва», який розташований за адресою м. Одеса, пр. Шевченка, 8А, повторно, таємно викрали майно ТОВ «РУШ» на загальну суму 283,94 грн.

В апеляційній скарзі прокурор Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 просить змінити вирок Приморського районного суду м. Одеси, виключити з вироку вказівку щодо звільнення ОСОБА_3 від покарання на підставі ст.105 КК України та застосуванням до неї примусових заходів виховного характеру у вигляді застереження строком на 1 рік, посилаючись на неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, так як суд першої інстанції безпідставно застосував відносно обвинуваченої ст. 105 КК України, оскільки, відповідно до вимог ст. 97 КК України, примусові заходи виховного характеру застосовуються лише до неповнолітньої особи.

В апеляційній скарзі прокурор прокуратури Одеської області ОСОБА_5, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченої, просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов’язків передбачених ст. 76 КК України, в зв’язку з незастосуванням закону, який підлягав застосуванню, та застосуванням закону, який не підлягав застосуванню, посилаючись на те, що суд першої інстанції встановивши, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушенні в неповнолітньому віці не застосував до неї ст.104 КК України, однак безпідставно застосував ст. 105 КК України, оскільки, відповідно до вимог ст. 97 КК України, примусові заходи виховного характеру застосовуються лише до неповнолітньої особи.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка частково підтримала апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 та повністю підтримала апеляційну скаргу прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_5, обвинувачену та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ст. 404 ч.1, 2 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вина обвинуваченої ОСОБА_6в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, встановлена судом першої інстанції на підставі показань обвинуваченої яка послідовно, в повному обсязі визнала пред’явлене обвинувачення, в зв’язку з чим суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювалися, та розглянув кримінальне провадження у спрощеному порядку, передбаченому ст. 349 ч. 3 КПК України.

Як зазначалось, в апеляційних скаргах не оспорюється доведеність вини, кваліфікація дій та призначене покарання, ставиться питання щодо скасування вироку в частині звільнення від відбування покарання та від відбування покарання, без дотримання вимог КК України.

Так, відповідно до п.1 ч. 2 ст. 409 КПК України, підставою для скасування вироку суду першої інстанції може бути неправильне застування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст. 413 КПК України, неправильне застування закону України про кримінальну відповідальність вважається, незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Вина обвинуваченої ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадання чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, встановлена судом першої інстанції на підставі показань обвинуваченої, яка послідовно, в повному обсязі визнавала пред’явлене обвинувачення, в зв’язку з чим суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювалися, та розглянув кримінальне провадження у спрощеному порядку, передбаченому ст. 349 ч. 3 КПК України.

Разом з тим апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_5 є обґрунтованими, оскільки судом першої інстанції був неправильно застосований закон України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 105 КК України, оскільки на момент ухвалення судом вироку ОСОБА_3 досягла повнолітнього віку, в зв’язку з чим до неї не могли були бути застосовані заходи виховного характеру.

На підставі наведеного, керуючись ст. 409 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне вирок суду скасувати в частині призначення покарання, винести в цій частині новий вирок, не виходячи за межи апеляційних скарг ОСОБА_3 засудити за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а також застосувати ст. 75, 104, 76 КК України.

При цьому апеляційний суд приймає до уваги дані щодо особи обвинуваченої, які були встановлені в суді першої інстанції, а також вважає необхідним врахувати обставини, які пом’якшують відповідальність, зокрема, що обвинувачена перший раз притягується до кримінальної відповідальності, в повному обсязі визнала вину, враховує дані, які позитивно характеризують особу обвинуваченої, і вважає можливим застосувати ст.ст. 75, 104 КК України, оскільки приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливо без ізоляції її від суспільства, з застосуванням п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України. В іншій частині апеляційний суд не вбачає підстав для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 409,411, 412, 415,420 КПК України, апеляційний суд Одеської області, -

ЗАСУДИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_5 – задовольнити.

Вирок Приморського районного суду Одеської області від 07.03.2017 року, яким ОСОБА_3 засуджена за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнена від призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 п. 2, 3, 4 КК України, та, на підставі ст. 105 КК України, звільнена від покарання з застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді застереження строком на 1 рік,– скасувати в частині призначення покарання, звільнення від відбування покарання та від відбування покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_3вважати засудженою за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Застосувати відносно ОСОБА_3 п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, та покрасти на неї обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок Приморського районного суду Одеської області від 07.03.2017 року - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Верховного суду протягом 3 місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

Н.В. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Гончаров

(підпис) (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного

суду Одеської області ОСОБА_9