Ухвала суду № 73357493, 13.04.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2215/18

Провадження № 2/522/5225/18

УХВАЛА

13 квітня 2018 року Приморськийрайонний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судових засідань Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі засідань суду в місті Одесі заяву ОСОБА_2про відвід судді,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до Одеської місцевої прокуратури №3, Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконної бездіяльності органів досудового розслідування та прокуратури.

12 квітня 2018 рок до суду надійшла письмова заява ОСОБА_2 про відвід головуючого - судді Чернявської Л.М., оскільки виникають сумніви в ії неупередженості.

Мотивує вимоги тим, що раніше рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 12 червня 2015 року по справі № 522/4484/15 (головуючий -суддя Чернявська Л.М.), йому було відмовлено у задоволені позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи - ОСОБА_5 про визнання недійсним правочину з погодження плану забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та первісного проекту будівництва житлового будинку в редакції 2010 року, як правочин укладений ним та його дружиною під впливом обману з боку відповідачів щодо обставин, які мають істотне значення та стягнення моральної шкоди. Не погодившись з таким рішенням суду, він оскаржив його в апеляційному порядку, рішенням апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 02 червня 2016 року, по цивільній справі № 22-ц/785/6472/15, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про визнання недійсним правочину та стягнення моральної шкоди, яким апеляційна скарга була задоволена частково, зокрема в частині встановлення факту погодження між ними первісного проекту житлового будівництва. Судом зазначено, що суд першої інстанції будь-яких висновків стосовно вказаних позовних вимог в рішенні не зазначив, тоді як факт погодження первісного проекту забудови земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та встановлено, що погодження на будівництво сім'єю ОСОБА_4 за первісним проектом від 2010 року на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, дійсно було надано ОСОБА_5 у 2010 році, яка на той час була власницею суміжної земельної ділянки, а погодження змін, внесених відповідачами до проекту у 2011 році та у 2012 році, наданих власником земельної ділянки, тобто ним, відсутнє. Оскільки головуюча-суддя вже приймала участь по іншій цивільній справі, постановила рішення, яке в подальшому апеляційним судом було змінено, вважає, що для забезпечення завдань цивільного судочинства, передбачених ст. 2 ЦПК України та права на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом (ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) і на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі (ст. 13 Конвенції), у даному випадку є підставою для відводу судді.

Отже, обставини, які визначені заявником у заяві про відвід судді Чернявської Л.М. від 12.04.2018 року є незгодою з процесуальним рішенням судді під час розгляду іншої справи.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заяву про відвід.

Представник Одеської місцевої прокуратури №3 заперечувала проти задоволення відводу, оскільки немає підстав для задоволення відводу, встановлених ст. 36 ЦПК України.

Ознайомившись з заявою про відвід та матеріалами справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступнихпідстав.

Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'їабоблизьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлюваччиусиновлений, опікунчипіклувальник, член сім'їабоблизький родич цихосіб) сторонни або інших учасників судового процесу, абоосіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси від 09 лютого 2018 року справа прийнята до свого провадження та призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 квітня 2018 року.

Як вбачається із наявних даних, рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 12 червня 2015 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про визнання недійсним правочину та стягнення моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково, змінена мотивувальна частина рішення Приморського районного суду міста Одеси від 12 червня 2015 року, в іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 червня 2016 року касаційна скарга ОСОБА_2 відхилена. Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 12 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2015 року залишено без змін.

Таким чином, із заяви про відвід вбачається, що підставою для відводу судді заявник зазначає сумніви у неупередженості судді, проте будь-яких доказів на підтвердження обставин викладених у заяві не надано, як і доказів упередженості судді у розгляді даної справи, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення відводу.

Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод та керівних принципів, розробленех практикою Європейського Суду з прав людини разом з відповідними прецедентами, існування безсторонності для цілей повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Feyv. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, SeriesA, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettsteinv. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullarv. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38). У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettsteinv. Switzerland), п. 43).

Отже, суд приходить до висновку, в порядку статті ч.3 ст.40 ЦПК України, про необґрунтованість заявленного відводу. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, тому провадження по справі підлягає зупиненню.

При цьому, в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України матеріали заяви підлягають передачі для визначення головуючого - судді для розгляду заяви про відвід.

Керуючись ст ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Вважати необґрунтованою заяву ОСОБА_2 про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявської Л.М..

Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської місцевої прокуратури №3, Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконної бездіяльності органів досудового розслідування та прокуратури до вирішення питання щодо заяви ОСОБА_2 про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявської Л.М..

Заяву, в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід судді Чернявської Л.М. передати для визначення судді.

Суддя

13.04.2018