Ухвала суду № 73356915, 13.04.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 6/537/39/2018

Справа № 537/1515/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2018 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Хіневича В. І., при секретарі Головньовій Л. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчук подання головного державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове входження до житла чи іншого володіння фізичної особи, –

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Крюківського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення разом з працівниками Крюківського ВП м. Кременчука до квартири АДРЕСА_1. м. Кременчук, Полтавської області та машиномісця № 2 та № 3 по вул. Цюрупи, 21А, м. Кременчук, Полтавської області для проведення виконавчих дій, а саме опису належного боржнику рухомого та нерухомого майна для подальшої його реалізації в рахунок погашення боргу з метою виконання зведеного ВП № 40980132.

В обґрунтування подання, зазначив, що В провадженні головного державного виконавця Крюківського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 перебуває зведене виконавче провадження № 40980132 щодо стягнення боргів з ОСОБА_2, до складу якого входять 6 виконавчих проваджень на загальну суму 1822746,71 грн. та 24931,79 дол. США з примусового виконання: ВП № 33143781 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2307 від 03.04.2012 року, що видав Крюківський районний суд м. Кременчука, про стягнення боргу в сумі 1820,00 грн. на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк»; ВП № 33143989 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2307 від 05.06.2012 року, що видав Крюківський районний суд м. Кременчука, про стягнення боргу в сумі 337088,83 грн. та 24931,79 дол. США на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк»; ВП № 38644688 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1191 від 25.06.2013 року, що видав Крюківський районний суд м. Кременчука, про стягнення боргу в сумі 697284,24 гри на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк»; ВП № 50422262 з примусового виконання судового наказу № 917/1626/15 від 22.02.2016 року, що видав Господарський суд Полтавської області, про стягнення боргу в сумі 85347,00 грн. на користь ПП «Явір 2000»; ВП № 51164988 з примусового виконання судового наказу № 917/1626/15 від 25.04.2016 року, що видав Господарський суд Полтавської області, про стягнення боргу в сумі 2192,40 грн. на користь ПП «Явір 2000»; ВП № 20315322 з виконання виконавчого листа № 2-1191 від 25.03.2010 Крюківський районний суд м. Кременчука, про стягнення боргу в сумі 699014,24 грн. Виконавчі провадження відкрито 21.06.2012, 21.06.2012, 04.07.2013, 11.03.2016, 23.05.2016, 13.07.2010, відповідно, копію постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі Закону України «Про виконавче провадження» направлено сторонам. Згідно відповіді з ОДПІ за боржником виявлено розрахункові рахунки, проте коштів на залишку не достатньо для задоволення вимог за судовими рішеннями. Згідно акта державного виконавця від 14.02.2017 року боржник за вказаною в поданні адресою дійсно проживає. 07.03.2017 року та 27.03.2017 року до помешкання боржника здійснювались виходи, проте боржника застати вдома не вдалося. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_2 А, м. Кременчук належить боржнику на праві спільної сумісної власності. Вказане майно перебуває в іпотеці ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України». Окрім іншого, боржнику на праві спільної сумісної власності належить машиномісце № 2 та № 3 по вул. Цюрупи, 21 А, м. Кременчук.

Державний виконавець в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні подання про надання дозволу на примусове проникнення до житла слід відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Частиною першою статті 439 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

При цьому необхідно враховувати, що недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.

Судом встановлено, що при виході державного виконавця за адресою боржника з метою перевірки майнового стану боржника, доступу державному виконавцю до житла не було надано, про що були складено відповідні акти, які датовані 14.02.2017 року, 07.03.2017 року та 27.03.2017 року, при цьому з поданням про примусове входження до житла державний виконавець звернувся тільки 12.04.2018 року більше ніж через рік, тобто державним виконавцем в даний період ніяких виконавчих дій проведено не було.

Також, виконавцем не надано доказів про те, що боржник був належним чином повідомлений про здійснення останнім виконавчих дій, а відтак в суду відсутні докази, що боржник навмисно не надає державному виконавцю доступ до будинку.

Крім цього, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_2 А, м. Кременчук належить боржнику на праві спільної сумісної власності.Вказане майно перебуває в іпотеці ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», тобто при наданні дозволу на проникнення до вище вказаного житла можуть бути порушенні конституційні права іншого співвласника квартири, що є неприпустимим.

При цьому, державним виконавцем на обґрунтування подання не надано жодних доказів щодо наявності чи відсутності у боржника будь-якого нерухоме майно та транспортних засобів, а також чи зареєстрований боржник за цією адресою, чи перебуває майно чи кошти боржника за вище вказаною адресою.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення подання про примусове входження до помешкання боржника.

Керуючись ст. ст. 260, 439 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове входження до житла чи іншого володіння фізичної особи.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: В. І. Хіневич