Рішення № 73356271, 03.04.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5800/17

Провадження № 2/500/606/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Сирбу Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами та просить встановити факт її постійного проживання разом з ОСОБА_4, померлим 03.05.2013 року, в період з грудня 2011 року до дня смерті ОСОБА_4, а саме до 03.05.2013 року та визнати за нею в порядку спадкування за законом, після смерті брата ОСОБА_4, померлого 03.05.2013 року, право власності земельну ділянку площею 2,0312 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, свої вимоги мотивує тим, що вищевказане майно належить ОСОБА_4. 03.05.2013 року ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить земельна ділянка площею 2,0312 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено, у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 необхідно було протягом шести місяців із дня смерті спадкодавця ОСОБА_4 подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, і заява не була подана.

Представник позивача в судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області всудове засідання не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 2,0312 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 031206, виданого 02.02.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10-16-405, кадастровий номер земельної ділянки 5122085300:01:001:0258.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 342391 від 03.05.2013 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 помер 03.05.2013 року.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 2,0312 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до витягу із Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 51300152 від 20.03.2018 року, наданого державним нотаріусом Ізмаїльської міської нотаріальної контори ОСОБА_6, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4, померлого 03.05.2013 року – відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємців за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4, немає.

Спадкоємцем за законом другої черги відповідно до ст. 1262 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являється:

-сестра ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження ОСОБА_7, серії І-ЖД № 262784, виданим 31.12.1972 року ОСОБА_3 сільського бюро РАЦС, де батьками записані: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІІ-ЖД №303990, виданим 29.10.1991 року Ізмаїльським відділом ЗАГС, згідно якого ОСОБА_7 після укладення шлюбу змінила прізвище на «Коваленко»; копією актового запису про народження №2 ОСОБА_10, від 15.12.1968 року, де батьками записані: ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживала разом з ОСОБА_4, померлим 03.05.2013 року, в період з грудня 2011 року до дня смерті ОСОБА_4, а саме до 03.05.2013 року, що підтверджено показаннями, допитаних в якості свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які пояснили, що ОСОБА_1 постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із спадкодавцем та зазначили, що ОСОБА_4 хворів, ОСОБА_1 доглядала його.

Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_6 №301/02-14 від 20.03.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 необхідно було протягом шести місяців із дня смерті спадкодавця ОСОБА_4 подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, і заява не була подана.

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що оформлення спадщини в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв'язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1262, 1268, 1270 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Маяковського, 5) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_3 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04527112, місцезнаходження: 68654, Одеська обл., Ізмаїльський район, село Першотравневе, вул. Гагаріна, будинок 108, корпус Б) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Маяковського, 5, разом з ОСОБА_4, померлим 03.05.2013 року, в період з грудня 2011 року до дня смерті ОСОБА_4, а саме до 03.05.2013 року.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Маяковського, 5, в порядку спадкування за законом, після смерті брата ОСОБА_4, померлого 03.05.2013 року, право власності земельну ділянку площею 2,0312 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 031206, виданий 02.02.2004 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10-16-405, кадастровий номер земельної ділянки 5122085300:01:001:0258).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2018 року.

Суддя: ОСОБА_13