Рішення № 73355996, 11.04.2018, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1558/18

Провадження № 2/552/717/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:головуючого судді Миронець О.К., секретаря судового засідання - Ваніної Ю.А., позивача – ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлового кооперативу «Київський» про визнання права власності, третя особа - Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради

В С Т А Н О В И В:

23.03.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача житлового кооперативу «Київський» про визнання права власності. Позов обґрунтовує тим, що він постійно проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. Його мати ОСОБА_3 26.06.1975 року отримала ордер №1361 на постійне користування квартирою №74 за адресою м. Полтава, провулок Хорольський 5, від виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради та повністю сплатила пайові внески як член кооперативу, але право власності на квартиру не оформила. 21.05.2015 року померла ОСОБА_3. Нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з відсутністю право установчих документів. Тому він просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3.

Позивач в судовому засіданні підтримав свій позов, просив його задовольнити та визнати за ним право власності на квартиру №74, що по провулку Хорольському 5 у м. Полтаві.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснила, що пайові внески за квартиру повністю сплачені ОСОБА_3 за життя.

Представник третьої особи Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради в судове засідання не з’явився, але надав суду пояснення та просив розглядати справу без його участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Клопотань в судовому засіданні від сторін не надходило.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 26 червня 1975 року ОСОБА_3 було видано ордер №1361 на заняття 2-х кімнат площею 41,0 кв.м. у будинку №74, що по провулку Хорольському 5 у м.Полтаві. 21 травня 2015 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КЕ №300379 виданого Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції.

ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії ІІ-КЕ №280862 виданий Київським районним відділом РАЦС 9.10.1979 року.

Згідно листа виконавчого комітету Управління майном комунальної власності міста від 22.02.2018 року квартира АДРЕСА_2 не належить до комунальної власності міста, а знаходиться у житловому кооперативі «Київський», а оформлення права власності на квартири кооперативних будинків не належить до повноважень управління.

Факт постійного проживання та реєстрації ОСОБА_1 у квартирі №74, що по провулку Хорольському 5 у м. Полтава підтверджується довідкою виданою Житловим кооперативом «Київський» від 04.03.2018 року.

Згідно постанови від 22 лютого 2018 року № 105/02-31 приватний ОСОБА_4 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке належало померлій ОСОБА_3 у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

Відповідно до довідки від 04.03.2018 року виданої головою кооперативу «Київський» первісна вартість та пайові внески за квартиру АДРЕСА_3 виплачено повністю.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.145 Житлового кодексу члени сім'ї, які проживають разом з членом житлово-будівельного кооперативу, мають рівне з ним право користування жилим приміщенням. Такого ж право набувають особи, які вселилися в жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу як члени сім'ї, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Якщо член житлово-будівельного кооперативу виключений з кооперативу (крім випадків, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7 статті 147), помер або вибув з нього з інших причин чи переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім'ї, які проживали разом з ним, зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них.

Відповідно до п.5-1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» від 25.05.1998 року судам слід мати на увазі, що згідно із ст.15 Закону України "Про власність" член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку, що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна своєї матері ОСОБА_3, яка виплатила пайові внески та набула права власності на вищевказану квартиру, суд приходить до висновку про задоволення позову, оскільки нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про спадщину, а отже іншим шляхом, крім судового порядку, позивач не має можливості для оформлення спадщини.

Керуючись ст. 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 21.05.2015 року на квартиру №74 в будинку №5, що розташований по провулку Хорольському в м. Полтава та складається з 2-х кімнат житловою площею 26,9 кв.м., у тому числі кімната(5) площею 12,3 кв.м., кімната(6) площею 14,6 кв.м., коридору(1) площею 4,5 кв.м., вбиральні(2) площею 1,1 кв.м., ванної кімнати(3) площею 2,1 кв.м., кухні(4) площею 4,6 кв.м., балкон площею 0,8 кв.м., одне відділення сараю у підвалі площею 3,3 кв.м., загальна площа квартири 41,0 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м.Полтава.

Повний текст рішення виготовлено 13.04.2018 року.

СУДДЯ МИРОНЕЦЬ О.К.