Рішення № 73355652, 11.04.2018, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/188/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Гвоздика А. Є. у приміщенні Диканського районного суду в смт. Диканька, розглянувши без проведення судового засідання у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ 'Сігма Автолізинг' , про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів на захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

Вказуючи на те, що з метою придбання автомобіля “ВАЗ-2111”, 2016 року випуску, без пробігу, за 106 000 грн., про продаж якого позивач дізнався з оголошень місцевої газети “Трудова слава”, останній 02. 02. 2018 року уклав договір фінансового лізингу № 01189 від 31. 01. 2018 року з відповідачем — ТОВ “Сігма Автолізинг”, в особі їхнього представника ОСОБА_2 Після цього, вказаний представник запевнила його, що для найшвидшого отримання зазначеного автомобіля він повинен внести авансовий платіж у сумі 23% його вартості і було надано відповідну квитанцію. Після оплати у банківському відділенні м. Полтава коштів в сумі 24 225 грн., які виявилися коштами комісією за організацією договору фінансового лізингу, а також комісією за здійснення банківського переказу у сумі 242,25 грн. позивач продовжив ознайомлюватися з наданим вже на підписання договором № 01189 від 31. 01. 2018 року і помітив предмет лізингу був інший автомобіль, марки “RAVON R4, comfort, 1.5 бенз., 5МТ, 4х2”, який коштує 242 250 грн. Потім, на виявлені у цьому договорі факти ОСОБА_2 пояснила, що це ніяких обставин виконання договору не міняє, так як це необхідно для подання податкової звітності та запевнила, що це є формальною процедурою. Але, потім, позивач вже вдома детально ознайомившись із змістом вказаного договору зрозумів, що його завели в оману, у зв'язку з чим він звернувся з позовом до суду та просить визнати договір фінансового лізингу укладений із відповідачем, ТОВ “Сігма Автолізинг” недійсним з наступним стягненням з останніх на його користь 24 507 грн. 25 коп., які знаходяться на рахунку № 26007010005994, відкритий в АКБ “Індустріал Банк”, а також понесені витрати по оплаті судового збору в загальній сумі 1409 грн. 60 коп.

Ухвалою судді від 07 березня 2018 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Крім цього, відповідно до письмової заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № 26007010005994, відкритий в АКБ “Індустріал Банк”, ухвалою від 15. 03. 2018 року вказане клопотання було задоволено і накладено арешт на цей рахунок.

З наявної у матеріалах справи поштової розписки про отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позову з доданими до неї копіями документів вбачається, що відповідач зазначені документи отримав заздалегідь, однак у визначений йому строк відзиву на позов або якихось клопотань суду не подав, що в свою чергу вважає суд свідчить про байдуже ставлення відповідача як до вимог позивача, так і до розгляду справи стосовно нього.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Як було встановлено, що позивач відповідно до оголошення у редакції газети “Трудова слава” довідався, що можливо придбати новий автомобіль марки “ВАЗ-2111”, 2016 року випуску, без пробігу, за 106000 грн. у розстрочку.

Тому, 02 лютого 2018 року між позивачем та відповідачем ТОВ «Сігма Автолізинг”, в особі його представника ОСОБА_2 було укладено договір Фінансового лізингу № 01189 від 31. 01. 2018 року та додатку № 1 до Договору відповідно до якого предметом даного договору повинен був бути вказаний автомобіль. Відповідно до договору лізингодавець — відповідач по справі ТОВ “Сігма Автолізинг” бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність та передати його у користування лізингоодержувачу — позивачу по справі на умовах передбачених договором. Потім, позивачу представник товариства пояснила, що він повинен сплатити авансовий платіж шляхом перерахування коштів на відповідний розрахунковий рахунок і надала реквізити. 02. 02. 2018 року позивачем було сплачено на користь відповідача 24 225 грн., банк отримувача якого був АКБ “ІндустріалБанк”. Але, під час підписання 02. 02. 2018 року договору фінансового лізингу, позивач помітив невідповідність вказаної марки автомобіля і його вартості з тим автомобілем і за ту ціну за яку вони домовлялися з представником, на що остання повідомила, що автомобіль який хоче позивач знаходиться в іншому регіоні та при його транспортуванні можливі складнощі з боку контролюючих органів, а вказана у Договорі інша сума вартості автомобіля, ніяких обставин виконання договору не міняє, так як їхній організації необхідно лише для податкової звітності та запевнила, що це є формальною процедурою. Після укладання договору фінансового лізингу, повернувшись додому та детально ознайомившись із змістом вказаного договору зрозумів, що його завели в оману, тому як, представник відповідача в подальшому не виходила з ним на зв'язок і предмет договору по цей час відсутній, так як і відсутній відповідний Додаток 1 до договору.

Законом України «Про фінансовий лізинг» визначено фінансовий лізинг як вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

Вимоги ст. 6 вказаного закону вказують на те, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу): розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 1.1 договору фінансового лізингу № 01189 від 31. 01. 2018 року (далі по тексту, Договору), що дійсно предметом цього договору є автомобіль марки “RAVON R4, comfort, 1.5 бенз., 5МТ, 4х2”, вартість якого відповідно до п.п 8.2 Договору становить 242 250 грн.

Згідно з п.п. 1.3 вказаного Договору лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність та передати у користування майно на строк і на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. п. 3.1.1 та 3.1.2 Договору лізингодавець зобов'язаний придбати предмет лізингу. Який визначено лізингоодержувачем та передати останньому.

Укладеним договором передбачено, сплату комісії за організацію договору, авансового платежу, комісії за передачу предмета лізингу.

Так, на виконання вказаних умов договору 02. 02. 2018 року позивачем сплачено на рахунок відповідача всього 24 507 грн. 25 коп. як платіж за комісію за організацію по Договору фінансового лізингу та за обслуговування (квитанції від 02. 02. 2018 року, банк отримувча якого є АКБ “ІндустріалБанк”).

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Частинами 1, 2 , 3 ст. 18 ЗУ “Про захист прав споживачів” передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Несправедливість умов договору проявляється у разі:

- виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);

- надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору;

- встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором;

- надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі.

Із вказаного договору вбачаються явно невигідні умови для самого споживача, які протилежна сторона — відповідач сформулював в односторонньому порядку, тим самим створивши істотний дисбаланс між правами та обов'язками сторін за Договором на свою користь і не врахував при цьому інтересів іншого учасника.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства, за своєю правовою природою, договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи вищевказану норму, суд вважає за необхідне визнати договір фінансового лізингу № 01189 від 31. 01. 2018 року укладений між ТОВ “Сігма Автолізинг” та ОСОБА_1 недійним та стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним платіж за оформлення договору в загальній сумі 24 507 грн. 25 коп. та 3 % річних за порушення зобов'язання, як це передбачено ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на корист якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 11, 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, ст. ст. 16, 18 Закону України “Про захист прав споживача”, ст. ст. 15, 203, 215, 216, 806-808 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сігма Автолізинг”, яке розташоване в м. Київ, вул. Харківське шосе, 182, ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 41298109, про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів на захист прав споживача, задоволити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу № 01189 від 31. 01. 2018 року укладений 31. 01. 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сігма Автолізинг” та ОСОБА_1.

Стягти з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сігма Автолізинг”, які розташовані в м. Київ, вул. Харківське шосе, 182, ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 41298109 на користь ОСОБА_1, 19. 04. ІНФОРМАЦІЯ_2 24 225 грн. - комісію за організацію договору фінансового лізингу, інфляційні витрати в сумі 40 грн., комісію за здійснення банківського переказу в сумі 242 грн. 25 коп., а всього в загальній сумі 24 507 (двадцять чотири тисячі п'ятсот сім) грн. 25 коп.

Стягти з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сігма Автолізинг” на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в загальній сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області.

Головуючий: