Постанова № 73353836, 13.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/26645/17

Головуючий у 1-й інстанції: Антонюк В.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

13 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 січня 2018 року (головуючий суддя: Антонюк В.В., повний текст складено 10.01.2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про нарахування та виплату в повному обсязі призначеної пенсії, з урахуванням додатково наданих документів,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок розміру його пенсії починаючи з 23.04.2014 року, врахувавши до складу грошового забезпечення, з якого вона була нарахована, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.04.2012 року по 23.04.2014 року включно, відповідно до довідки Управління СБУ у Вінницькій області від 26.10.2017 року № 203. Також позивач просив виплатити недоплачену суму пенсії та виплачувати її в подальшому в повному розмірі.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про неправомірність дій відповідача стосовно відмови у проведенні перерахунку та виплати його пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу та грошової компенсації за невикористанні дні основної щорічної відпустки, як таких, що не зазначені в ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких категорій інших осіб».

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок розміру пенсії позивача з 23.04.2014 року, врахувавши до складу грошового забезпечення, з якого була нарахована пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.04.2012 року по 23.04.2014 року включно, відповідно до довідки Управління СБУ у Вінницькій області від 26.10.207 року № 203, виплатити позивачу недоплачену суму пенсії та виплачувати її в повному розмірі. Стягнуто з Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи та допущенні порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення міського суду та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Зокрема, відповідач зазначає, що включення матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексації та грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, що виплачується військовослужбовцям, та сплата з вказаних складових внесків на загальнообов'язкове страхування не доводять наявність підстав для включення їх до грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія, оскільки такі підстави законодавчо не закріплені.

Відзиву на апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Вінницькій області позивачем не надано.

В силу положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачу починаючи з 23.04.2014 року призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі відповідних документів, зокрема грошового атестату серії СБ №000080 та додатку до нього від 30.04.2014 року.

Згідно додатку до грошового атестату №0000380 від 30.04.2014 року про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії, виданого ОСОБА_2 за період з 01.04.2012 року по 31.03.2014 року, серед додаткових видів складових грошового забезпечення відсутні такі складові як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова винагорода за безперервну військову службу та грошова компенсація за невикористанні дні основної щорічної відпустки (а.с.19).

26.10.2017 року Управлінням СБУ у Вінницькій області видано довідку за № 203 про суми виплачених одноразових виплат, які не увійшли у довідку - додаток до грошового атестату за період з 23.04.2012 року по 23.04.2014 року, до якої включено суми премій, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.13).

13.11.2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок та виплату пенсії, з врахуванням до складу грошового забезпечення суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової премії та одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове пенсійне страхування за період з 23.04.2012 року по 23.04.2014 року включно, відповідно до довідки Управління СБУ у Вінницькій області від 26.10.2017 року № 203 та виплатити недоплачену суму пенсії (а.с.15-16).

Листом від 27.11.2017 року № 1495/Я-12 ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило позивача про відмову в задоволенні його вимог у зв'язку з тим, що виплата пенсії йому здійснюється у відповідності з чинним законодавством.

Позивач, вважаючи протиправними такі дії відповідача щодо відмови у перерахунку його пенсії, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що допомога на оздоровлення та на вирішення соціально побутових питань, одноразова грошова винагорода за безперервну військову службу є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яке у свою чергу є складовою частиною грошового забезпечення, з яких податковими агентами сплачуються належні внески до бюджету, і відповідно відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), постановою КМУ від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - Постанова № 393), постановою КМУ від 07.112007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова № 1294), Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 р. № 260 (далі - Інструкція № 260), постановою КМУ від 06.04.1998 р. № 452 (далі - Постанова № 452), наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 р. № 75 (далі - Наказ № 75), постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Постанова № 1170), постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»» (далі - Постанова № 3-1), наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 р. № 530 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» (далі - Положення № 530), Постановою КМУ від 18.05.1998 р. № 697 (далі - Постанова № 697).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У п. 7 Постанови № 393 передбачено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону № 2011-ХЇІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

При цьому, Постановою № 1294 впорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (п. 3).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби та винагорода за тривалість безперервної військової служби.

Законом № 2011-XII також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч. 1 ст. 10-1).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою № 1294 та Інструкцією № 260, відповідно до яких розмір грошової допомоги на оздоровлення обчислюється з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право згідно із законодавством на день вибуття у щорічну основну відпустку (відповідну її частину) (пп. 3 п. 5 Постанови № 1294, пп. 30.4 п. 30 розділу XXX Інструкції № 260).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (пп. 3 п. 5 Постанови № 1294, пп.пп. 33.1, 33.3 п. 33 розділу XXXIII Інструкції № 260).

У свою чергу, одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону №2011-ХІІ.

Водночас, розмір даної допомоги встановлений ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII та пунктом 5.6.1 розділу V Інструкції № 260, відповідно до яких військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно зі ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 2 Закону № 400/97-ВР Постановоою № 697 затверджено перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій.

До вказаного переліку не включені підйомна допомога, вихідна допомога та індексації, які виплачуються військовослужбовцям. Відповідно з даних сум нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою № 1170 відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 400/97-ВР затверджений перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно даного переліку до нього не входить вихідна допомога військовослужбовцям при звільненні з військової служби та індексація, відповідно з цих сум утримується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Порядок збору, розгляду та направлення на виконання документів щодо пенсій військовослужбовців врегульований Постановою № 3-1 та Положенням №530.

Так, згідно з п. 7 Постанови № 3-1 для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

Водночас, статтею 63 закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, одноразові премії, винагорода за тривалу безперервну військову службу, компенсація за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

На переконання судової колегії зазначена правова позиція не суперечить рішенню Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № 4-рп/2015, яким здійснено офіційне тлумачення частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки цим рішенням визначено, виключний перелік виплат, що належить до додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), що повинні враховуватися при перерахунку пенсії військовослужбовцям, проте не визначено конкретні види вказаних виплат.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що перерахунок пенсії позивача повинен бути зроблений не у зв'язку із зміною розміру його грошового забезпечення, а у зв'язку з поданням ним у порядку, встановленому ст. 63 Закону № 2262-ХІІ додаткових документів, які дають право на відповідне підвищення пенсії.

Доводи апелянта про те, що виплати, з урахуванням яких позивач просить здійснити перерахунок його пенсії, не є складовими грошового забезпечення, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на вищевикладене.

Аналогічної позиції дотримався Верховний суд України у постанові від 10.03.2015 року у справі №21-70а15.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги відповідача, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків щодо наявності у позивача права на перерахунок його пенсії з урахуванням всіх вищезазначених складових.

Згідно із частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина 1 статті 77 КАС України).

Таким чином, підсумовуючи викладене, колегія суддів, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки останній всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, а висновки щодо встановлених обставин і правові наслідки є вірними.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13.04.2018.

.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4