Рішення № 73352974, 13.04.2018, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/504/17-ц

Провадження №2/471/22/18

Номер рядка звіту 38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"13" квітня 2018 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді – Скарницької І.Б.,

за участю секретаря – Романчук О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області, СТОВ "ім. Мічуріна", про визнання права на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.

Свої вимоги позивачі мотивують тим, що 10.03.1996 року померла їх мати ОСОБА_4 Вони є спадкоємцями першої черги після смерті матері. Рішенням сесії ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області № 2 від 07.09.2000 року було виділено у приватну власність колишнім членам КСПТ ім. Мічуріна земельного паю для передачі її спадкоємцям. Позивачі звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте, останнім було роз'яснено про необхідність надання оригіналів правовстановлюючих документів на земельну ділянку. В зв'язку з тим, що за життя ОСОБА_4 сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримувала, отже виникла необхідність для звернення до суду із позовом про визнання за позивачами право на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

У судове засідання позивачі не з'явилися, від представника позивачів надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області у судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив що позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача СТОВ "ім. Мічуріна", залученого ухвалою суду від 22.11.2017 року, за заявою представника позивача, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки суду не повідомив.

Суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

За клопотанням представника позивача судом було витребувано пенсійну колгоспну справу ОСОБА_4

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

ОСОБА_3 сільською радою 07.09.2000 року було прийнято рішення № 2 "Про виділення в приватну власність земельних ділянок в розмірі земельного паю колишнім членам КСПТ ім. Мічуріна для передачі їх спадкоємцям" згідно п. 1 якого: "виділити із земель резервного фонду згідно поданого списку колишнім членам КСПТ "ім. Мічуріна" земельну ділянку загальною площею 322,07 га для передачі її спадкоємцям у приватну власність в розмірі земельної частки (паю) при умові підтвердження їх права власності на земельну частку (пай) в нотаріальному чи судовому порядку згідно ст. 271 ЦПК України". Відповідно до списку бувших членів КСПТ ім. Мічуріна доданого до рішення земельну частку (пай) пропонується також виділити спадкоємцям ОСОБА_4

Під час судового засідання судом досліджено пенсійну колгоспну справу та трудову книжку ОСОБА_4 відповідно до яких встановлено, що остання була членом колгоспу КСПТ ім. Мічуріна.

ОСОБА_4 померла 10 березня 1996 року.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є її діти ОСОБА_1, та ОСОБА_2 (арк.с. 59, 61).

Враховуючи те, що цивільні відносини по даній справі виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України від 01 січня 2004 року, тому на дані правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР, в редакції 1963 року чинній на час виникнення даних правовідносин, спадкоємство здійснюється за законом і заповітом.

Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», передбачений ст. 549 ЦК шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п.1 ч. 2 вказаної статті, способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Спадщина належить спадкоємця з моменту відкриття спадщини, яким є день смерті спадкодавця (ст. 525 ЦК УРСР).

Як встановлено судом, позивачі прийняли спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року ( 561-12 ), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 ( 720/95 ) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР ( 1540-06 ). У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року ( 2768-14 ) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) емельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у Братському районі Миколаївської області, в додатку 1 до Державного акту на право колективної власності на землю від 22.11.1995 року серії МК 011, прізвища ОСОБА_4 відсутнє.

За таких обставин, суд вважає, що позивачами доведено що їх мати мала право на земельну частку (пай), яка після її смерті успадкована ним, а отже позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір слід залишити за позивачами.

Керуючись ст.ст. 259, 264,265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області, СТОВ "ім. Мічуріна", про визнання права на спадщину – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 6,14 в умовних кадастрових гектарах в межах ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області.

Судові витрати залишити за позивачами.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Суддя ОСОБА_5