Вирок № 73352219, 29.03.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/773/16-к Провадження № 1-кп/450/16/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

з участю: прокурора Гаранджа Т.Є., обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_1, захисника ОСОБА_1 – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 286 КК України внесене до ЄРДР за № 12015140270001229 від 08.08.2015 року стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, військовозобов’язаного, працюючого ФОП, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 29.12. ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

сторони кримінального провадження:

прокурор Гаранджа Т.Є.

обвинувачений (цивільній відповідач) ОСОБА_1

захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_2

інші учасники судового провадження:

потерпіла ОСОБА_4

цивільний позивач ОСОБА_5 міська рада

встановив:

обвинувачений ОСОБА_1 07.08.2015 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «Фольксваген Транспортер» р.н. НОМЕР_1 та рухаючись ним по дорозі «Західний обхід м. Львова» у напрямку до с. Скнилів, Пустомитівського району, Львівської області, при проїзді ділянки вказаної дороги в районі 9 км + 100 м порушив чинні вимоги ПДР України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 136 від 06.03.2013. а саме : п.п. 1,5; 2.3 (б,д); 10.1 та вимоги дорожнього знаку розмітки 5.16 «напрямки руху по смугах», які виразилися в тому, що він будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху. А саме, перестроївся на крайню праву смугу руху, яка призначена тільки для повороту праворуч (в с. Скиилів, Пустомитівський район, Львівська область), у той же час продовжив рух через регульоване перехрестя прямо, що призвело до зіткнення із автомобілем "Міцубіші АСХ”, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6, який в цей час здійснював маневр повороту ліворуч (до с. Скнилів, Пустомитівський район Львівська область). У результаті зіткнення водій автомобіля "Міцубіші АСХ", реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 від отриманих травм, будучи госпіталізованим до комунальної 8-мої міської клінічної лікарні м. Львова помер. Згідно висновку судово – медичної експертизи № 49/15 від 21.09.2015 року причиною смерті ОСОБА_6 стала тупа поєднана травма голови у вигляді забою головного мозку; грудної клітки у вигляді перелому п'ятого ребра справа, забою органів середостіння та забою нирок. Травма ускладнилась двобічним гнійним запаленням легень та бронхів з токсичним ураженням всіх внутрішніх органів та призвела до поліорганної недостатності. Вказані ушкодження заподіяні тупими предметами чи при ударі об такі, вони утворитися 07.08.2015 року в момент дорожньо-транспортної пригоди знаходяться у причинному зв’язку зі смертю та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження. Отже, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Фольксваген Транспортер» р.н. НОМЕР_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6, відтак ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та надав суду наступні покази:

07.08.2015 року в обід він (обвинувачений) їхав автомобілем "Фольксваген Транспортер" реєстраційний номер НОМЕР_1 у напрямку до с. Скнилів, Пустомитівського району, Львівської області. Будучи не місцевим, не виконав вимоги дорожніх знаків, не побачив, що з його смуги руху можна було їхати лише на право та здійснив рух прямо, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Міцубіші АСХ», реєстраційний номер НОМЕР_2. У вчиненому щиро кається, просить суд суворо його не карати. Цивільний позов визнає.

Судом у судовому засіданні з’ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин кримінально провадження та у добровільному порядку без будь-якого тиску дає свої пояснення, стороні захисту зрозуміло, що при апеляційному розгляді справи вони будуть обмежені у праві на оскарження обставин кримінального провадження.

З’ясувавши думку учасників процесу, які не заперечують проти не дослідження доказів, які ніким не оспорюються, суд прийшов до висновку про необхідність визнати недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

За злочин вчинений ОСОБА_1 останній підлягає покаранню, при визначені виду та міри покарання суд бере до уваги суспільну небезпеку злочину, характер вчиненого злочинного діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені злочину визнав повністю, активно сприяв органам досудового розслідування у розкритті злочину, повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду заподіяну потерпілій, ці обставини враховуються судом, як такі, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

На підставі вищенаведеного, враховуючи:

особу обвинуваченого, який:

має постійне місце проживання,

за місцем проживання характеризується позитивно,

раніше не судимий,

на наркологічному обліку не числиться,

на психо - неврологічному обліку не числиться,

працює,

одружений,

має на утриманні малолітню дитину,

обставини вчинення злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, його стійкі соціальні зв’язки, беручи до уваги те, що:

основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який вчинений обвинуваченим є безпека руху з додатковим обов’язковим об’єктом життя особи, те що прямого умислу на вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у обвинуваченого не було, оскільки такий злочин характеризується необережною формою вини; те, що потерпіла від злочину вчиненого обвинуваченим претензій до останнього не має,

суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік, із застосуванням статті 75 КК України до основного покарання.

Цивільний позов заступника начальника Пустомитівського відділу ОСОБА_5 місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 міської ради до ОСОБА_1 про стягнення з останнього на користь ОСОБА_5 міської ради до місцевого бюджету м. Львова, понесені ОСОБА_8 8-мою. міською клінічною лікарнею міста Львова витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_6 в розмірі 21 656 грн. 60 коп. підлягає задоволенню виходячи з такого:

відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

У п.п. 3 - 6 Постанови від 7 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» Пленум ВСУ роз’яснив судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Якщо потерпілий на час розгляду справи продовжує стаціонарно лікуватися, витрачені на його лікування кошти стягуються з засудженого по день постановлення вироку. Витрати на подальше лікування потерпілого можуть бути стягнуті з засудженого в порядку цивільного судочинства. Відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі. Всі інші витрати (наприклад, пов'язані з наданням потерпілому швидкої або невідкладної медичної допомоги, на амбулаторне лікування тощо) не відшкодовуються. Звернути увагу судів на те, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

ОСОБА_8 8- мої міської клінічної лікарні м. Львова № 140 від 02.02.2017 року підтверджено розрахунок витрат на лікування ОСОБА_6

Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів у розмірі 3 437,28 грн., у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Речові докази у кримінальному провадженні, згідно наданих стороною обвинувачення матеріалів, відсутні.

Підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому за цим вироком основного покарання у виді трьох років позбавлення волі, якщо він протягом одного років не вичинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу засудженому ОСОБА_1 не обирати.

Цивільний позов, - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 /РНОКПП 3479808234/ в користь ОСОБА_5 міської ради до місцевого бюджету м. Львова /отримувач - УК у Галицькому районі м. Львова, код отримувача (ЄДРПОУ) - 38007573; банк отримувача (ГУДКСУ) - ГУДКСУ у Львівській області; код банку (МФО ГУДКСУ)- 825014; номер рахунку - 31413544700004; код платежу - 24060300 інші надходження/ в розмірі 21 656, 60 грн. /двадцять одну тисячу п’ятдесят шість грн. 60 ком./ понесених ОСОБА_8 8-мою. міською клінічною лікарнею міста Львова витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 3437,28 грн. (три тисячі чотириста тридцять сім гривень 28 коп.) судових витрат на залучення експерта.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяОСОБА_9