Постанова № 73352132, 22.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/734/16-ц Головуючий у І інстанції Унятицький Д. Є.Провадження № 22-ц/780/835/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 6 22.03.2018

П О С Т А Н О ВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Журби С.О.,

суддів Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 05 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Блиставицької сільської ради, ОСОБА_3, третя особа - Управління Держгеокадастру у Бородянському районі Київської області, про часткове скасування рішення сільської ради, та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, який мотивувала наступним. Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 20 травня 2011 року визнані недійсними та скасовані державні акти на її земельні ділянки, що розташовані по вул. Котовського, 29 в с. Блиставиця Бородянського району Київської області.

Рішенням Блиставицької сільської ради 29 сесії 6 скликання від 25 червня 2014 року позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право приватної власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та на земельну ділянку площею 0,1922 га для ведення особистого селянського господарства по вулиці Котовського, 29 в с. Блиставиця Бородянського району Київської області. Виготовивши проекти землеустрою та отримавши необхідні погодження, позивач звернулася із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо реєстрації вищевказаних земельних ділянок, однак державний кадастровий реєстратор своїм рішенням №РВ-3200131522015 від 30 квітня 2015 року відмовив їй у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, знаходиться інша земельна ділянка - по вулиці Котовського, 31 в с. Блиставиця Бородянського району Київської області, яка належить ОСОБА_3 Позивач вважає, що землевпорядна документація щодо приватизації земельних ділянок ОСОБА_3 виготовлена з порушенням земельного законодавства та порушує її право на державну реєстрацію права власності на її земельні ділянки, на підставі чого просила суд:

- скасувати рішення Блиставицької сільської ради 19 сесії 4 скликання від 22 липня 2005 року в частині надання ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №791046 від 26 січня 2006 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №791045 від 26 січня 2006 року;

- скасувати державні акти серії ЯБ №791045, серії ЯБ №791046 від 26 січня 2006 року на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та земельну ділянку площею 0,2834 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за адресою: с.Блиставиця Бородянського району Київської області, вул. Котовського, 31.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 05 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. Обґрунтувала скаргу тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наявним доказам у справі та не взято до уваги доводів, якими вона обґрунтовувала свою позицію. Вважає висновки суду такими, що не ґрунтуються на положеннях закону.

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи позивачем не було доведено тих обставин, якими вона обґрунтовувала свої вимоги, а саме порушень вимог закону при наданні відповідачу у власність спірних земельних ділянок. З наведеною позицією в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Статтею 10 ЦПК України в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення, встановлено принцип змагальності в судовому процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених законом. Обов’язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду. Аналогічні за своїм змістом норми процесуального законодавства діють й на даний час.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідач володіє спірними земельними ділянками на підставі рішення Блиставицької сільської ради від 22 липня 2005 року. Позивач придбала свої земельні ділянки 10 березня 2006 року. При цьому рішенням Бородянського районного суду від 20 травня 2011 року державні акти на зазначені земельні ділянки були визнані недійсними та скасовані.

В ході розгляду було встановлено, що межі земельної ділянки, яка належить відповідачу, перетинаються з межами земельної ділянки, на яку позивач виготовила технічну документацію для реєстрації її права власності. Дана обставина була встановлена висновком судової земельно-технічної експертизи №18594/18595/16-41 від 05 травня 2017 року. Таким чином частковий перетин таких ділянок є доведеним. В той же час, жодного доказу з приводу того, що саме земля відповідача накладається на землю позивача (а не навпаки) в ході розгляду представлено не було. Незважаючи на те, що свої вимоги позивач обґрунтовувала порушеннями встановленої законом процедури при набутті відповідачем землі у власність, зокрема факту надання йому землі, яка вже перебувала у законному користуванні позивача (її попередника), належних та допустимих доказів з цього приводу надано не було. Матеріали справи взагалі не містять жодного доказу з приводу того, яка земельна ділянка перебувала у користуванні позивача або у власності попереднього власника, на підставі чого та з якого часу виникло таке користування/власність, які межі такого користування та ким вони були встановлені. За таких умов висновок суду щодо недоведеності позовних вимог колегія суддів вважає вірним.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: О.П. Коцюрба

ОСОБА_4