Ухвала суду № 73352023, 11.04.2018, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-з/447/8/18 Справа №447/836/18

У Х В А Л А

11.04.2018 р. Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва В.Р.

при секретарі Волківській Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

10.04.2018 року на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованоі.

Разом із вказаною позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просив накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - НОМЕР_4), зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) та накласти арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,12 га (кадастровий номер НОМЕР_3), зареєстрований на праві ввласності за ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1).

Дослідивши матеріали позовної заяви у межах вирішення заяви позивача про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до суду,після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

В силу п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв"язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв"язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв"язку із застосуванням відповідних заходів.

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що між сторонами дійсно виник спір щодо стягнення заборгованості в розмірі 604 000 грн., позивачем обґрунтовано наведено припущення, що не вжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та, як вбачається з матеріалів справи, призвести до порушення його прав та законних інтересів. Судом враховано, що вид забезпечення позову запропонований позивачем у заяві про забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, а тому прийшов до висновку, що вказану заяву слід задоволити та вжити заходи забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149, 153, 260, 261, 263 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - НОМЕР_4), зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) та накласти арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,12 га (кадастровий номер НОМЕР_3), зареєстрований на праві ввласності за ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1).

Надати органу, що здійснює виконання ухвали суду наступні відомості:

Позивач: ОСОБА_1 - зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_2, тел. - НОМЕР_5

Відповідач: ОСОБА_2 - зареєстрований та проживає: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1, тел. НОМЕР_6, НОМЕР_7.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Павлів В. Р.