Рішення № 73351937, 02.04.2018, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/4026/15-ц

Провадження №2/460/220/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2018 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого – судді: Кондратьєвої Н.А.

при секретарі – Юрчишині В.В.

за участю позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області від 30.08.2007 № 385, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області від 30.08.2007 № 385. В подальшому подала заяву про збільшення позовних вимог та звернулася з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області від 30.08.2007 № 385, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 10.10.2006 ОСОБА_3 сільська рада Яворівського району Львівської області прийняла рішення № 138 « Про передачу земельної ділянки у власність», яким земельну ділянку площею 0,0941 га було в рівних частинах передано у власність ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства. Вказаною земельною ділянкою, що знаходиться в зоні житлової забудови вздовж автодороги Львів-Краковець, позивач користується для ведення городництва. Однак, позивачу стало відомо, що рішенням № 232 від 24.04.2007 «Про скасування рішення ОСОБА_3 сільської ради № 138 від 10.10.2006» зазначене рішення було визнано недійсним та відмінено з посиланням на постанову Яворівського районного суду Львівської області про його скасування, при цьому зазначену земельну ділянку передано у власність ОСОБА_6 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. 30.08.2007 ОСОБА_3 сільська рада Яворівського району Львівської області прийняла рішення № 385 «Про внесення змін до рішення № 232 ОСОБА_3 сільської ради від 24.04.2007», яким передала ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 0,0941 га, що знаходиться в с. Рясне-Руське для ведення особистого селянського господарства. Дане рішення є незаконним та необгрунтованим, оскільки винесено на підставі постанови Яворівського районного суду Львівської області, однак на запит позивача від 30.07.2015 про надання справи за її позовом до ОСОБА_3 сільської

ради про визнання незаконним та скасування рішення, а також рішення суду від 03.07.2007 року по вказаній справі, Яворівський районний суд Львівської області надав відповідь, що згідно алфавітного покажчика, за 2007 рік адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Рясно-Руської сільської ради про визнання незаконним рішення не числиться. Окрім того до компетенції сільських рад у сфері земельних відносин не належить визнання права власності на підставі рішення суду, відтак, оскільки постанова Яворівського районного суду Львівської області від 03.07.2007 відсутня, прийняття такого рішення не належить до компетенції Рясно-Руської сільської ради, ОСОБА_3 сільською радою порушено порядок передачі земельної ділянки. Зазначена земельна ділянка знаходиться у зоні житлової забудови та за цільовим призначенням належить до земель житлової та громадської забудови, рішень щодо зміни її цільового призначення не приймалося, однак всупереч цільовому призначенню земельної ділянки вона передана ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, що є неправомірним. Зазначає, що земельну ділянку не було вилучено у неї, і позивач надалі використовує її для городництва. З наведених підстав рішення Рясно-Руської сільської ради № 385 від 30.08.2007 має бути визнано незаконним та скасовано. На підставі оскаржуваного рішення відповідачу ОСОБА_4 ОСОБА_3 сільською радою видано Державний акт серії ЯД № 483131, а відтак у ОСОБА_4 виникло право власності на спірну земельну ділянку, однак, оскільки рішення № 385 від 30.08.2007 є неправомірним, виданий на його підставі державний акт також необхідно визнати недійсним. 27.11.2009 відповідач ОСОБА_4 відчужила спірну земельну ділянку ОСОБА_5 на підставі договору дарування, однак, оскільки право на спірну земельну ділянку, що є предметом договору дарування від 27.11.2009, відповідач ОСОБА_4 набула неправомірно, подальше відчуження нею земельної ділянки відповідачу ОСОБА_5 є також неправомірним. Оскільки відповідач ОСОБА_4 не набула в установленому порядку права власності на спірну земельну ділянку, то і не мала права на розпорядження нею шляхом укладення договору даруванння, така угода має бути визнана недійсною. Просить визнати незаконним та скасувати рішення Рясно-Руської сільської ради № 385 від 30.08.2007, визнати недійсним державний акт серії ЯД № 483131, виданий ОСОБА_3 сільською радою 03.03.2008 ОСОБА_4 та визнати недійсним договір дорування земельної ділянки від 27.11.2009, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала із аналогічних викладеним у позовній заяві підстав.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав із аналогічних викладеним у позовній заяві підстав.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради у судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилися із невідомих причин, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається з рішення Рясно-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області « Про передачу земельної ділянки у власність» № 138 від 10.10.2006, земельну ділянку площею 0,0941 га було передано в рівних частинах у власність ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому, рішенням № 232 від 24.04.2007 « Про скасування рішення ОСОБА_3 сільської ради № 138 від 10.10.2006» рішення № 138 від 10.10.2006 було визнано недійсним та відмінено, при цьому зазначену земельну ділянку передано у власність ОСОБА_6 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

30.08.2007 ОСОБА_3 сільською радою Яворівського району Львівської області прийнято рішення № 385 «Про внесення змін до рішення № 232 ОСОБА_3 сільської ради від 24.04.2007», яким передано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 0,0941 га, що знаходиться в с. Рясне-Руське для ведення особистого селянського господарства.

Предметом заявленого позову є рішення ОСОБА_3 сільської ради № 385 від 30.08.2007 року, яким внесено зміни до п.2 рішення ОСОБА_3 сільської ради № 232 від 24.04.2007 року та визнано за ОСОБА_4 право на земельну ділянку площею 0,0941 га в селі ОСОБА_3.

Рішенням ОСОБА_3 сільської ради № 232 від 24.04.2007 року визнано недійсним та відмінено рішення № 138 Рясно-Руської сільської ради від 10.10.2006 року «Про передачу земельної ділянки у власність», яким попередньо було вирішено про передачу земельної ділянки площею 0,0941 га ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7

Позивач ОСОБА_1, звернувшисть з позовом за захистом порушених прав, не оскаржує рішення ОСОБА_3 сільської ради № 232 від 24.04.2007 року.

Межі здійснення цивільних прав визначають правомірну поведінку особи, оскільки її дії в межах цивільних прав підлягають правовому захисту, на відміну від дій, вчинених поза межами права.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися і застосовуватися, починаючи з моменту пред’явлення позову до суду. Суддя має право відкрити провадження у справі за наявності як передумов права на пред’явлення позову, так і умов, які становлять порядок реалізації права на звернення до суду, і вони передбачені статтями 119–121 ЦПК. Зазначене свідчить, що в разі, якщо такі передумови наявні, то у цієї особи є право на судовий розгляд її цивільно-правової вимоги. Якщо яка-небудь із передумов відсутня, то немає і самого права; звернення до суду в такому разі не може призвести до судового розгляду зазначеного спору.

Таким чином, відсутність у позивача будь-якого речового права щодо спірної земельної ділянки унеможливлює захист або відновлення такого в судовому порядку. В зв’язку з цим, інші доводи та підстави позову судом до уваги не приймаються, оскільки не стосуються приватного інтересу позивача.

Окрім цього, питання про застосування строків позовної давності судом не досліджується, оскільки жодною з сторін відповідна заява не подавалась.

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що в позові ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області від 30.08.2007 № 385, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258 , 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позовуОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області від 30.08.2007 № 385, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу проголошення рішення через місцевий суд до апеляційного суду Львівської області. Учасник справи якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.А. Кондратьєва