Ухвала суду № 73351755, 13.04.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3523/18

Провадження №1-кп/369/611/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лисенка В.В.

суддів Бурбели Ю.С., Пінкевич Н.С.

за участю секретаря Потоцької О.О.

прокурора Дядюк Ю.О.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 149, ч.2 ст.15 ч.3 ст. 149 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 149, ч.2 ст.15 ч.3 ст. 149 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 149, ч.2 ст.15 ч.3 ст. 149 КК України,-

УСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області з Прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 149, ч.2 ст. 15 ч.3 ст.149 КК України.

Органом досудового розслідування, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що у період часу з серпня 2017 року по 23 листопада 2017 (до моменту викриття правоохоронними органами) ОСОБА_4, спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 очолив стійке об’єднання, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, при цьому керуючись бажанням спільного здійснення особливо тяжких злочинів на території України, корисливою метою яких було протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення вербування з метою експлуатації у формі вилучення частини органу людини - печінки, а також переміщення осіб, вчинене щодо кількох осіб з використанням обману, уразливого стану особи та щодо неповнолітніх, що відбувалося систематично, сплановано і під керівництвом ОСОБА_4

З метою забезпечення існування та функціонування організованої злочинної групи між її учасниками ОСОБА_4 розробив єдиний план з розподілом функцій кожного учасника, направлений на незаконне збагачення від торгівлі людськими органами, а саме печінки. Відповідно до розробленого плану, учасники організованої групи повинні були через мережу Інтернет або серед знайомих підшукувати неповнолітніх осіб чи осіб з фінансовими труднощами та шляхом обману вербувати їх для експлуатації у формі вилучення частини вказаного органу, мотивуючи їх усною обіцянкою про надання грошових коштів, в загальній сумі 50 000 доларів США.

ОСОБА_4, усвідомлюючи неспроможність одноособово реалізувати і свій злочинний намір, та з метою невикриття правоохоронними органами, спланував досягнути поставленої мети за рахунок створення і керування стійкою злочинною групою, яку він почав формувати у серпні 2017 року, обравши направленість її діяльності - це вербування людей, вчинене з метою експлуатації шляхом вилучення частини органу людини — печінки, з використанням обману та уразливого стану, а також їх подальше переміщення для проведення операцій з . вилучення частини внутрішнього органу людини - печінки.

У період з серпня 2017 року по 23 листопада 2017 року (до моменту викриття правоохоронними органами) до злочинної групи, яку очолив ОСОБА_4 увійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Визначившись з напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції організатора і керівника групи, ОСОБА_4 особисто підібрав її учасників з числа знайомих осіб. Забезпечуючи стійкість організованої групи, керованість і тривалість намічених ним злочинних дій, він використовував для відбору кандидатів їх особисті якості — схильність до вчинення злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, надбані ними навички під час скоєння таких злочинів, умови їх життя, зв’язки, здатність до підпорядкування, тощо.

Так, формуючи склад організованої групи ОСОБА_4 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийняти участь у запланованих ним злочинах з вербування та подальшого переміщення людей з метою експлуатації у формі вилучення частини органу людини — печінки, з використанням обману та уразливого стану, на території України, повідомивши останнім свої наміри щодо механізму його вчинення. Отримавши від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 добровільну згоду на спільну злочинну діяльність у складі організованої групи, ОСОБА_4, за покладеними на себе функціями її організатора і керівника, з метою підготовки до вчинення злочинів, пов’язаних з вербуванням та переміщенням людей, вчинене з метою експлуатації у формі вилучення органів людини, дотримання співучасниками заходів конспірації для протидії викриттю правоохоронними органами, розробив злочинний план, який на етапі створення групи довів до відома ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за яким їх дії були направлені на досягнення єдиного злочинного результату. При цьому, ОСОБА_4 поклав на ОСОБА_6 обов’язки, пов’язані із підшукуванням донорів серед неповнолітніх осіб та осіб, які перебувають у скрутному матеріальному становищі, а також подальшим їх вербуванням. Роль ОСОБА_5 полягала у підшукуванні донорів та реципієнтів за допомогою всесвітньої мережі Інтернет, на форумах та в соціальних мережах, а також в подальшому переміщенні через державний кордон України до Російської Федерації завербованих осіб для проведення операцій з пересадки частини органу - печінки.

Стійкість організованої групи ОСОБА_4 забезпечував за рахунок її стабільного складу, централізованого підпорядкування учасників, єдиних для всіх правил поведінки, планування злочинної діяльності та чіткого розподілу ролей.

Крім того, як організатор злочинної групи, ОСОБА_4 поклав на себе функції координації дій учасників злочинної групи, встановлення характеру взаємовідносин в групі, організацію вербування та переміщення для проведення незаконних операцій з трансплантації органів.

Відповідно до розробленого плану злочинних дій, завданнями і метою існування організованої групи було налагодження системи з підшукування, вербування та подальшого переміщення людей, вчинене з метою експлуатації у формі вилучення частини органу людини - печінки, з використанням обману та уразливого стану, з метою незаконного збагачення учасників.

Організоване ОСОБА_4 злочинне об’єднання було стійким, що знайшло своє вираження у згуртованості та стабільності та тривалості існування.

Таким чином, ОСОБА_4 будучи організатором та керівником злочинної групи здійснював безпосереднє керівництво діями учасників організованої ним групи і уточнював обов’язки кожного під час вчинення злочинів для досягнення загальної злочинної мети; особисто брав участь у підборі учасників групи; розробляв плани вчинення злочинів, у тому числі вживаючи заходів до не викриття злочинної діяльності групи правоохоронними органами; розподіляв ролі між учасниками групи; безпосередньо спілкувався з особами — майбутніми донорами, яких підшукували ОСОБА_5 з ОСОБА_6, при цьому запевняв у законності здійснення операцій з трансплантації органів, відсутності негативних наслідків для життя та здоров’я особи в подальшому, а також про велику грошову винагороду; розподіляв кошти, отримані від незаконної діяльності між учасниками створеної ним організованої групи та визначав необхідну їх кількість для продовження злочинної діяльності, пов’язаної з вербуванням осіб для експлуатації у формі вилучення частини внутрішнього органу — печінки.

ОСОБА_5, будучи активним учасником організованої ОСОБА_4 групи, згідно розподілених функцій, займався підшукуванням донорів та реципієнтів за допомогою всесвітньої мережі Інтернет, на форумах та в соціальних мережах, а також повинен був в подальшому переміщати через державний кордон України до Російської Федерації завербованих осіб для проведення операцій з пересадки частини органу - печінки.

ОСОБА_6, будучи активним учасником організованої ОСОБА_4 групи, згідно розподілених функцій, особисто займався підшукуванням донорів серед неповнолітніх осіб, а також осіб, які перебувають у скрутному матеріальному становищі, приймав участь у вербуванні цих осіб для експлуатації у формі вилучення частини внутрішнього органу — печінки.

Так, в серпні 2017 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6, відповідно до відведеної йому ролі, яка полягає у підшукуванні осіб, які можуть стати донорами частини внутрішнього органу людини — печінки, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, підшукав неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11. Достовірно знаючи та розуміючи, що ОСОБА_8 є неповнолітнім, легко піддається впливу через прагнення вивільнитись з-під контролю батьків, ОСОБА_6, з метою реалізації злочинного плану, відомого всім учасникам організованої групи, передав інформацію про потенційного донора ОСОБА_4 для подальшого вербування та переміщення з метою експлуатації у формі вилучення частини органу — печінки.

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_6, згідно розробленого ОСОБА_4 злочинного плану та розподілених функцій і ролей, в кінці серпня 2017 року, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, запропонували неповнолітньому ОСОБА_8 провести операцію з трансплантації частини органу - печінки, за грошову винагороду в сумі 50 000 доларів США. При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 переконали неповнолітнього ОСОБА_8 в тому, що дана операція є цілком законною, та запевнили про відсутність будь-яких негативних наслідків для життя та здоров’я після проведеної операції, мотивуючи це тим, що печінка — орган, який має здатність до самовідновлення та через певний проміжок часу вона повністю відновиться. Також, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 повідомили неповнолітньому ОСОБА_8 про те, що операція з трансплантації частини печінки буде проводитись в Російській Федерації. При цьому, всі організаційні питання з приводу поїздки до Російської Федерації буде вирішувати ОСОБА_5, який також буде супроводжувати ОСОБА_8 з України до Російської Федерації, до, під час та після проведення операції.

Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, неповнолітній ОСОБА_8, будучи введеним в оману та переконаним в тому, що операція є законною та безпечною для життя та здоров’я надав ОСОБА_6 та ОСОБА_4 згоду на проведення операції по видаленню частини внутрішнього органу, а саме печінки.

Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 виконали відведену злочинним планом функцію по вербуванню неповнолітнього ОСОБА_8, отримавши від останнього згоду на проведення операції з трансплантації частини органу – печінки, та надали йому вказівку на необхідність здачі аналізів та проведення медичного обстеження для отримання висновку про стан здоров’я та можливість проведення операції, при цьому пообіцяли, що будуть супроводжувати його під час проходження, здачі обстежень та аналізів.

У подальшому, за вказівкою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 28.08.2017 та 31.08.2017 неповнолітній ОСОБА_8, здав необхідні аналізи, направлені на встановлення придатності для проведення операції з трансплантації частини органу – печінки.

Крім цього, встановлено, що в кінці серпня 2017 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6, відповідно до відведеної йому ролі, яка полягає у підшукуванні осіб, які можуть стати донорами частини внутрішнього органу людини - печінки, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, підшукав неповнолітнього ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12. Достовірно знаючи та розуміючи, що ОСОБА_10 є неповнолітнім, легко піддається впливу через прагнення вивільнитись з-під контролю батьків, ОСОБА_6, з метою реалізації злочинного плану, відомого всім учасникам організованої групи, передав інформацію про потенційного донора ОСОБА_4 для подальшого вербування та переміщення з метою експлуатації у формі вилучення частини органу - печінки.

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_6, згідно розробленого ОСОБА_4 злочинного плану та розподілених функцій і ролей, в кінці серпня 2017 року, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, запропонували неповнолітньому ОСОБА_10 провести операцію з трансплантації частини органу - печінки, за грошову винагороду в сумі 50 000 доларів США. При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 переконали неповнолітнього ОСОБА_10 в тому, що дана операція є цілком законною, та запевнили про відсутність будь-яких негативних наслідків для життя та здоров’я після проведеної операції, мотивуючи це тим, що печінка — орган, який має здатність до самовідновлення та через певний проміжок часу вона повністю відновиться. Також, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 повідомили неповнолітньому ОСОБА_10 про те, що операція з трансплантації частини печінки буде проводитись в Російській Федерації. Прицьому, всі організаційні питання з приводу поїздки до Російської Федерації буде вирішувати ОСОБА_5, який також буде супроводжувати ОСОБА_10 з України до Російської Федерації, до, під час та після проведення операції.

Після чого, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, неповнолітній ОСОБА_10 надав ОСОБА_4 згоду на проведення операції по видаленню частини печінки.

Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виконали відведену злочинним планом функцію по вербуванню неповнолітнього ОСОБА_10, отримавши від останнього згоду на проведення вищевказаної операції, та надали йому вказівку на необхідність здачі аналізів та проведення медичного обстеження, для отримання висновків про стан здоров’я та можливість проведення операції.

В подальшому, за вказівкою ОСОБА_4 та ОСОБА_6, неповнолітній ОСОБА_10 повинен був здати необхідні аналізи, направлені на встановлення придатності для проведення операції з трансплантації частини органу - печінки, однак не здав їх .

Крім цього, встановлено, що в кінці серпня 2017 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6, відповідно до відведеної йому ролі, яка полягає у підшукуванні осіб, які можуть стати донорами частини внутрішнього органу людини - печінки, підшукав неповнолітнього ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13. Достовірно знаючи та розуміючи, що ОСОБА_11 є неповнолітнім, легко піддається впливу через прагнення вивільнитись з-під контролю батьків, ОСОБА_6, з метою реалізації злочинного плану, відомого всім учасникам організованої групи, передав інформацію про потенційного донора ОСОБА_4 для подальшого вербування та переміщення з метою експлуатації у формі вилучення частини органу - печінки.

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_6, згідно розробленого ОСОБА_4 злочинного плану та розподілених функцій і ролей, в кінці серпня 2017 року, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, запропонували неповнолітньому ОСОБА_11 провести операцію з трансплантації частини органу - печінки, за грошову винагороду в сумі 30 000 доларів США. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 переконали неповнолітнього ОСОБА_11 в тому, що дана операція є цілком законною, та запевнили про відсутність будь-яких негативних наслідків для життя та здоров’я після проведеної операції, мотивуючи це тим, що печінка — орган, який має здатність до самовідновлення та через певний проміжок часу вона повністю відновиться. Також, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 повідомили неповнолітньому ОСОБА_11 про те, що операція з трансплантації частини печінки буде проводитись в Російській Федерації. При цьому, всі організаційні питання з приводу поїздки до Російської Федерації буде вирішувати ОСОБА_5, який також буде супроводжувати ОСОБА_11 з України до Російської Федерації, до, під час та після проведення операції.

Після чого, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, неповнолітній ОСОБА_11 надав ОСОБА_4 згоду на проведення операції по видаленню частини печінки.

Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виконали відведену злочинним планом функцію по вербуванню неповнолітнього ОСОБА_11 отримавши від останнього згоду на проведення вищевказаної операції та надали вказівку останньому на необхідність здачі аналізів та проведення медичного обстеження, для отримання висновків про стан здоров’я та можливість проведення операції.

В подальшому, за вказівкою ОСОБА_4 та ОСОБА_6, неповнолітній ОСОБА_11 повинен був здати необхідні аналізи, направлені на встановлення придатності для проведення операції з трансплантації частини органу - печінки, однак не здав їх.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_4 підшукав ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14. Знаючи та розуміючи, що ОСОБА_12 знаходиться у скрутному матеріальному становищі через великі борги та потребує грошових коштів, ОСОБА_4 з відома всіх учасників організованої ним злочинної групи завербував ОСОБА_12 до проведення операції з трансплантації частини органу - печінки, за грошову винагороду в сумі 50 000доларів США

ОСОБА_4 під час особистої зустрічі з ОСОБА_12, яка перебуває у скрутному матеріальному становищі, використовуючи збіг тяжких особистих обставин, запропонував останній, провести операцію з трансплантації частини органу - печінки, за грошову винагороду в сумі 50 000доларів США. При цьому, ОСОБА_4 переконав ОСОБА_12 в тому, що дана операція є цілком законною, та запевнив про відсутність будь-яких негативних наслідків для її життя та здоров’я від проведеної операції, мотивуючи це тим, що печінка - орган, який має здатність до самовідновлення та через певний проміжок часу вона повністю відновиться. Також, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_12 про те, що операція з трансплантації частини печінки буде проводитись в Російській Федерації. При цьому, всі організаційні питання з приводу поїздки до Російської Федерації буде вирішувати ОСОБА_5, який також буде супроводжувати її з України до Російської Федерації, до, під час та після проведення операції.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_12, будучи введеною в оману та переконаною в тому, що операція є цілком законною, безпечною для життя та здоров’я, а також у зв’язку зі збігом тяжких сімейних обставин та наявністю боргових зобов’язань, надала ОСОБА_4 згоду на проведення операції по вилученню частини печінки за грошову винагороду в сумі 50 000 доларів США.

Так, ОСОБА_4 виконав відведену злочинним планом функцію по вербуванню ОСОБА_12, отримавши від останньої згоду на проведення операції з трансплантації частини органу - печінки, надав їй вказівку на необхідність здачі і аналізів та проведення медичного обстеження, для отримання висновків про стан здоров’я та можливість проведення операції, а також особисто супроводжував останню під час здачі аналізів.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_4 на виконання злочинного плану, відомого всім учасникам злочинної групи, з метою переміщення завербованих осіб до Російської Федерації, 22 листопада 2017 року придбав квитки на потяг № 342, сполученням «Кишинів - Москва» на 23 листопада 2017 року на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_12.

Так, 23 листопада 2017 року, приблизно о 14 годині 10 хв., ОСОБА_5 виконуючи відведену йому роль, згідно розробленого злочинного плану, спрямованого на переміщення ОСОБА_12 до Російської Федерації для проведення операції по вилученню частини органу людини - печінки, перебуваючи на Центральному залізничному вокзалі в місті Києві сів з останньою на потяг сполученням «Кишинів - Москва», де до відправлення зазначеного потягу був затриманий працівниками поліції.

Разом з цим, ОСОБА_4 з метою контролю та переконання, що ОСОБА_5 та ОСОБА_12 відправляться до Російської Федерації, прибув разом з останніми до Центрального залізничного вокзалу у місті Києві та провів їх на потяг сполученням «Кишинів - Москва», де до відправлення зазначеного потягу був затриманий працівниками поліції.

Так, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вчинили усі дії, які вважали за необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

У судовому засіданні прокурор вважала за можливе призначити судовий розгляд даного кримінального провадження на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не заперечували, щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Захисник ОСОБА_2 заперечував, щодо призначення справи судового розгляду на підставі обвинувального акту, оскільки останній не підсудний Києво-Святошинському районному суду Київської області та не відповідає вимогам КПК України.

Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.

Вивчивши обвинувальний акт, наявні матеріали, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до переконання про необхідність направлення даного судового провадження з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12017110000000651 від 31.08.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 149, ч.2 ст. 15 ч.3 ст.149 КК України до Апеляційного суду Київської області для внесення подання до Верховного Суду з метою визначення підсудності, виходячи з наступного.

Згідно ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі, якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Відповідно до статті 34 КПК України до початку судового розгляду питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Враховуючи, що згідно обвинувального акту кримінальні правопорушення завершено в м. Києві на Центральному залізничному вокзалі (м. Київ, проща Вокзальна, 1), суд вважає, що здійснення даного кримінального провадження, згідно вимог ст. 32 КПК України, не належить до юрисдикції Києво-Святошинського районного суду Київської області, а належить до юрисдикції Солом’янського районного суду міста Києва.

За вказаних обставин, розгляд питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого не може бути по суті вирішено судом першої інстанції, а відноситься до компетенції Верховного Суду, тому дане кримінальне провадження підлягає направленню до Апеляційного суду Київської області для внесення подання до Верховного Суду з метою визначення підсудності.

Крім того, в судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про застосування до обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_3 заперечував задоволенню клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 на особисту поруку ОСОБА_13

Захисник ОСОБА_1 заперечував задоволенню клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 на більш м’який не пов'язаний з позбавленням волі, а саме на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_2 заперечував задоволенню клопотання прокурора та просив повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки останній не відповідає вимогам КПК України.

Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до висновку про необхідність обрати обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки ризики, які зазначені в ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а саме: доведена необхідність запобігти спробам обвинуваченим переховуватися від суду, забезпечити їх належну процесуальну поведінку, а також запобігти вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Суд, оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, особи обвинувачених, ураховуючи, що докази у кримінальному провадженні судом не дослідженні, приходить до висновку про необхідність обрати обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

В той же час суд уважає за можливе зменшити розмір застави раніше обраної до обвинувачених з огляду на те, що застава повинна бути помірною для особи та не бути стримуючим фактором, який навмисно створює умови для подальшого утримання особи під вартою. Крім того, суд враховує, що в матеріалах, які наявні в суді відсутні будь-які посилання на заподіяну матеріальну шкоду та відсутні будь-які цивільні позови.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинувачених, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачується, суд вважає за можливе визначити кожному з них заставу у розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинувачених альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ними внесений, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 34, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 315 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017110000000651 від 31.08.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 149, ч.2 ст. 15 ч.3 ст.149 КК України, направити до Апеляційного суду Київської області для внесення подання до Верховного Суду з метою визначення підсудності.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства строком на 60 днів тобто з 13 квітня 2018 року до 11 червня 2018 року, включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 90 (дев’яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 158 580 (сто п’ятдесят вісім тисяч п’ятсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4, з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного обвинуваченого під вартою, та повідомити усно і письмово прокурора та Києво-Святошинський районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави визначені ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства строком на 60 днів тобто з 13 квітня 2018 року до 11 червня 2018 року, включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 90 (дев’яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 158 580 (сто п’ятдесят вісім тисяч п’ятсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5, з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного обвинуваченого під вартою, та повідомити усно і письмово прокурора та Києво-Святошинський районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави визначені ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства строком на 60 днів тобто з 13 квітня 2018 року до 11 червня 2018 року, включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 90 (дев’яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 158 580 (сто п’ятдесят вісім тисяч п’ятсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6, з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного обвинуваченого під вартою, та повідомити усно і письмово прокурора та Києво-Святошинський районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави визначені ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Лисенко В.В.

Судді Бурбела Ю.С.

ОСОБА_14