Вирок № 73349795, 13.04.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.04.2018

Справа № 320/5527/17

(1-кп/320/202/18)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«13» квітня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Калугіної І.О.,

при секретарі - Горбань Н.А.,

за участю прокурора - Фурманенко М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Гречка О.В.,

потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017080140000672 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, який працює водієм в ФОП ОСОБА_5, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 08 червня 2016 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2017 приблизно о 09 годині 55 хвилин обвинувачений ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «MAN 41.480», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по автодорозі С081006 Трудове-Новопилипівка в Мелітопольському районі Запорізької області з боку смт Мирне в напрямку автодороги М-18 Харків-Сімферополь.

В цей же час потерпілий ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Ford», реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по автодорозі М-18 Харків-Сімферополь-Севастополь з боку м. Запоріжжя в напрямку м. Мелітополя Запорізької області.

На шляху прямування обвинувачений ОСОБА_1, рухаючись по другорядній дорозі, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг не врахував дорожню обстановку та стан проїзної частини, а також особливості вантажу, що перевозиться, своєчасно не знизив швидкість перед перехрестям з головною дорогою, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», маючи технічну можливість уникнути зіткнення, не дав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, в'їхав на перехрестя, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Ford» реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням потерпілого ОСОБА_3, який рухався по автодорозі М-18 Харків-Сімферополь-Севастополь.

В результаті зіткнення пасажиру автомобіля «Ford» ОСОБА_6, який сидів на передньому пасажирському сидінні, були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер на місці події. Водію автомобіля марки «Ford» потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Пасажиру автомобіля «Ford» потерпілому ОСОБА_7 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1, 16.11, 33 (дорожній знак 2.1) Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

16.11. «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;

33 Дорожні знаки. 2. Знаки пріоритету. 2.1 "Дати дорогу". Водій повинен дати дорогу транспортнім засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортнім засобам, що рухаються по головній дорозі.

Порушення п.п. 16.11, 33 (дорожній знак 2.1) ПДР України, вчинені обвинуваченим ОСОБА_1, знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками.

Згідно висновку судової медичної експертизи № 76 від 13.02.2017 року причиною смерті ОСОБА_8 з'явилася поєднана закрита тупа травма грудної клітини та живота з наскрізними розривами передньої стінки серцевої сорочки, передньої стінки правого шлуночка серця, капсули і тканини печінки, а також селезінки, що ускладнилася розвитком гострої крововтрати.

При експертизі трупа ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження:

поєднана закрита тупа травма грудної клітини і живота: повний поперечний перелом грудини на кордоні рукоятки і тіла; повні поперечні переломи ребер (зліва - 3-7 - по передній пахвовій лінії, 7,8 - по задній пахвовій лінії; праворуч - 4-7 - по серединно- ключичній лінії); наскрізні розриви передньої стінки серцевої сорочки, а також передньої стінки правого шлуночка серця; забій серця і задньої поверхні нижньої частки лівої легені; розриви капсули і тканини вісцеральної поверхні лівої частки печінки, множинні розриви капсули, тканини вісцеральної і діафрагмальної поверхні селезінки; крововиливи в м'які тканини тулуба:

повні поперечні переломи обох носових кісток з крововиливом в оточуючі м'які тканини, синець носа; рани, синці, садна голови; садна ніг.

Тілесні ушкодження у ОСОБА_8 мали ознаки:

травма грудної клітини та живота з розривом серцевої сорочки, передньої стінки правого шлуночка серця, печінки і селезінки, як призвела до гострої крововтрати - небезпечного для життя яке спричинило смерть ускладнення, - тяжких тілесних ушкоджень;

пошкодження в області носа, зокрема, переломи обох носових кісток - легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я:

інші тілесні ушкодження мали ознаки легких.

Згідно висновку судової медичної експертизи № 1386 від 23 травня 2017 року потерпілому ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження:

-закрита черепно-мозкова травма: множинні переломи кісток лицьового черепу та основи черепа (верхньої щелепної кістки з обох сторін; решітчастої кістки з обох сторін; правої скроневої кістки; відростків правої виличної кістки; клиновидних відростків та великого крила основної кістки; носових кісток - по даним рентгенологічного дослідження) з крововиливами в м'які тканини обличчя, рана в ділянки підборіддя - сукупно кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя.

Закритий перелом кісточки правої малогомілкової кістки; закритий перелом правої п'яткової кістки; закритий перелом правого надколінка; закритий перелом у нижній третини лівої стегнової кістки (за наданими медичними даними) у потерпілого ОСОБА_3 кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Згідно висновку судової медичної експертизи № 1387 від 23 травня 2017 року потерпілому ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження.

- закриті переломи 3-4-го поперекових хребців з гематомою поперекової ділянці (за медичною документацією) кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Струс головного мозку; рани лівої скроневої ділянки, у потиличній ділянці ліворуч (що були виявлені як наслідки загоєння - рубців); гематома в ділянці лівої очної ямки (за медичною документацією) сукупно кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Рани в ділянці правої голені, лівої сідничної ділянки (що були виявлені як наслідки загоєння - рубців); садна в ділянках лівої кисті (за медичною документацією без уточнення кількості та характеристик) у потерпілого ОСОБА_7 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, згоден з обсягом і кваліфікацією вчиненого, щиросердно розкаявся і пояснив, що дійсно 11 лютого 2017 року приблизно о 10 годині ранку він керував автомобілем марки «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1, по автошляху Трудове-Новопилипівка з боку смт Мирне в напрямку автошляху Харків-Сімферополь. На перехресті, рухаючись по другорядній дорозі, він не дав дорогу транспортному засобу марки «Ford», який наближався до перехрестя по головні дорозі, внаслідок чоло сталося зіткнення автомобілів. В результаті ДТП пасажир автомобіля марки «Ford», який сидів на передньому пасажирському сидінні, помер на місці пригоди, а водію і іншому пасажиру були спричинені тілесні ушкодження. Щиросердно розкаявся у скоєному, просив призначити покарання не пов'язаного з позбавленням волі, та враховуючи його специфіку роботи, просив не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 в судове засідання не з'явились, від них надійшли заяви по розгляд кримінального провадження за їх відсутності. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, просять його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні просив призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не пов'язаного з позбавленням волі та позбавлення прав управління транспортних засобів. Претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч .2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть одного потерпілого, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень другому потерпілому та заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень третьому потерпілому.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, однак за місцем мешкання характеризується позитивно, щиросердно дієво розкаявся у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяв встановленню істини у справі, потерпілі претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, що визнається обставинами, що пом'якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують його покарання, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини, практика якого у відповідності до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ застосовується як джерело права, у справі „Бакланов проти Росії" (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі „Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 року) зазначив, що „досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу „законності" і воно не було свавільним". У справі „Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що „для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити „особистий надмірний тягар для особи".

Враховуючи вищевикладене, зокрема соціальний статус обвинуваченого, ступінь його небезпечності для суспільства, його поведінку до і після вчинення злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України.

Вирішуючи питання щодо додаткового покарання у вигляді позбавленням права керувати транспортними засобами, суд враховуючи особу обвинуваченого, ступень порушення ним ПДР, що призвело до ДТП, його ставлення до скоєного правопорушення, а також те, що обвинувачений працює водієм, та його робота є єдиним джерелом доходу, при цьому потерпілі просили не призначати обвинуваченому додаткове покарання, вважає призначати його недоцільним.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Витрати за проведення експертизи, з урахуванням вимог ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, встановивши 3 (три) роки іспитового строку.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_3), на користь держави на рахунок № 31555201147546, УДК в Запорізькій області, ОКПО 02005177, МФО 813015, витрати на проведення експертизи в розмірі 2 534 /дві тисячі п'ятсот тридцять чотири/ грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_3), на користь держави на рахунок № 31116115700009, УК у Шевч. Р-ні м. Зап./Шевч./24060300, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025367, назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області, витрати на проведення експертиз в розмірі 4 396 /чотири тисячі триста дев'яносто шість/ грн. 64 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню:

автомобіль FORD, реєстраційний номер НОМЕР_2, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_11 згідно розписки від 13 лютого 2017 року - передати потерпілому ОСОБА_3.

СD-R диск з відеозаписом ДТП, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження 12017080140000672 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

С У Д Д Я : І.О.Калугіна