Рішення № 73349176, 12.04.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 810/4414/17

2-а/357/147/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий – суддя Кошель Л. М. ,

при секретарі – Вангородська О. С.,

за участі позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 м.Біла Церква адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої бездіяльністю держаних виконавців,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої бездіяльністю держаних виконавців, мотивуючи тим, що вона є стягувачем за виконавчим листом №2а-182/2006, виданим Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, яким зобов’язано Білоцерківську районну державну адміністрацію вчинити відповідні дії для проведення позачергового безоплатного капітального ремонту будинку по вул. Першотравневій (наразі Весняна), 33 в с. Потіївка Білоцерківського району Київської області, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Зазначила, що з 2006 року, а саме, з моменту винесення першої постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.08.2006 року за №75/5 та по теперішній час судове рішення не виконано, повідомленням від 02.11.2017 року за № 9242 виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання на підставі п.2 статини.3 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження». Посилаючись на зазначені обставини, позивача вказала, що внаслідок бездіяльності державних виконавців , які не вчинили всіх передбачених законом дій по виконанню судового рішення, вона зазнала матеріальної та моральної шкоди. Позивачка ОСОБА_1 просила суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 02.11.2017 року; стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 80 000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 150 000,00 грн.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі .

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1, позов не визнає , зазначає, що всі виконавчі дії вчинялись у відповідності із Законом України « Про виконавче провадження».

Повно та всебічно з’ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 22 лютого 2006 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської районної державної адміністрації про визнання нечинною відмови в здійсненні капітального ремонту житлового будинку. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зобов’язано Білоцерківську районну державну адміністрацію вчинити відповідні дії для проведення позачергового безоплатного капітального ремонту будинку по вул. Першотравневій, 33 в с. Потіївка Білоцерківського району Київської області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, означає зобов’язання вчинити дії в межах своїх повноважень у відповідності із діючим законодавством. На виконання даного судового рішення було видано виконавчий лист, який перебував на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області, ВП №4101698.

26.04.2011 року державним виконавцем відповідно до п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»\ тут і далі Закон N 606-XIV в редакції від 21 квітня 1999 року\ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження \ повернення виконавчого документу у випадку, передбаченому ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження»\

Згідно ч.3 ст.75 Закону України « Про виконавче провадження» у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що державним виконавцем були виконані всі виконавчі дії , передбачені ч.3 ст.75 Закону України « Про виконавче провадження». Постанова державного виконавця від 26.04.2011 р. про закінчення виконавчого провадження не скасована і на даний час є чинною.

Встановлено, що постановою державного виконавця від 13.04.2012 року відкрито виконавче провадження №32165913 щодо виконання дубліката виконавчого листа №2а-182, виданого 03.04.2012 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, яке іншою постановою від 01.06.2012 року закінчено на підставі п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова державного виконавця від 01.06.2012 року була предметом судового розгляду, Білоцерківським міськрайонним суду Київської області у справі № 357/1883/14а відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУ юстиції у Київській області про визнання дій бездіяльними та скасування постанов про закінчення виконавчого провадження, постанова суду першої інстанції від 21.03.2014 р. залишена без змін судом апеляційної інстанції.

Встановлено, що 04.04.2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження №53689361 з примусового виконання дублікату виконавчого листа №2а-182/06, виданого Білоцерківським міськрайонним судом 03.04.2012 року. 19.04.2017 року до відділу надійшло повідомлення з Білоцерківської РДА, згідно якого між Білоцерківською РДА та підпорядкованою організацією ТОВ «Білоцерківрозоптторг» укладено договір на виконання робіт згідно рішення суду та складено кошторис на суму 79 852,80 грн. Починаючи з квітня до вересня 2013 року виконано ряд будівельних робіт по капітальному ремонту будинку, про що складено акт виконаних робіт на загальну суму 30 950,60 грн. У зв’язку із частковим виконанням рішення суду, 27.04.2017 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника. 27.04.2017 року державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу, якою зобов’язано надати до відділу пояснення щодо невиконання рішення суду. У зв’язку із невиконанням рішення суду 26.05.2017 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу. 26.05.2017 року державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу, якою зобов’язано надати до відділу пояснення щодо невиконання рішення суду. 01.09.2017 року державним виконавцем направлено повідомлення до правоохоронних органів про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального Кодексу України.

Встановлено, що Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №1584-0-1-17/20.4 від 11.10.2017 року проведено перевірку матеріалів виконавчого провадження. За результатами перевірки винесено постанову , якою визнано дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 такими, що вчинені з порушенням вимог статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, виконавче провадження щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате, крім випадків, передбачених цим Законом. 02.11.2017 року винесено постанову про скасування процесуального документа - постанови про відкриття виконавчого провадження №53689361 від 04.04.2017 року.

02.11.2017 року державним виконавцем Перепелицею А.В. надіслано повідомлення стягувачу ОСОБА_1 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовано у ст.287 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Організаційно-правові засади здійснення примусового виконання судових рішень врегульовано законодавцем у Законі України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Наказом Міністерства Юстиції України №512/5 від 02.04.2012 затверджено Інструкцію з примусового виконання рішень.

Відповідно до п.6 вказаної Інструкції, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як підставу для звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 вказує на не виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №2а-182/06, оскільки безоплатний ремонт її будинку не проведений, державними виконавцями не вчинено всі необхідні дії для примусового виконання рішення суду та безпідставно винесено повідомлення від 02.11.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання.

За змістом оскаржуваного повідомлення, підставою для повернення виконавчого документу стягувачу ОСОБА_1 стало те, що постановою начальника визнано дії державного виконавця Микитчик І.В. такими, що вчинені з порушенням вимог статті 40 Закону України «про виконавче провадження», а саме, виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим законом. Відповідно до відмітки на виконавчому документі, його примусове виконання завершено 01.06.2012 року на підставі п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як зазначено у рішенні вище, постанова державного виконавця від 01.06.2012 року була предметом судового розгляду, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 року за № 5 “Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби” зазначено, що державний виконавець зобов’язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження визначено у розділі ХІІ Інструкції з примусового виконання рішень.

У п.3 Розділу ХІІ Інструкції визначено, що перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребуванню з відповідного органу державної виконавчої служби.

Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова.

Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд прийшов до висновку про безпідставність вимог позивачки ОСОБА_1 про неправомірність повідомлення державного виконавця від 02.11.2017 року про повернення виконавчого документа, державний виконавець діяв правомірно відповідно до Закону України « Про виконавче провадження», фактів бездіяльності відповідача при виконанні виконавчого документу № 2а-182\2006 не встановлено. Вимоги про відшкодування матеріальної і моральної шкоди є похідними від основної, тому у задоволенні і цих вимог також слід відмовити.

На підставі викладеного , керуючись Законом України « Про виконавче провадження» , ст.ст. 6,9,77,90,122,139,242-246, 287 КАС України,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 12 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4