Рішення № 7334882, 08.12.2009, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

справа №2-3347/09р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2009 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Городничої В.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2009 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення. В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що відповідно до договору №DNK0GA00000068 від 20 грудня 2007 року позивач надав відповідачці кредит в розмірі 56550,01 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 11,04 проценти в рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 20.12.2027 року.

Згідно договору позивач повинен був надати відповідачці кошти, а відповідачка повинна була регулярно в обумовленій сумі погашати кредит, відсотки та комісію. Позивач виконав свої зобов’язання, передав відповідачці кошти, однак відповідачка своїх зобов’язань не виконує, своєчасно кредит, відсотки та комісію не сплачує, у зв’язку з чим у нього станом на 01 квітня 2009 року утворилась заборгованість у розмірі 51149,80 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом – 45373,78 доларів США, заборгованості по відсоткам – 2554,37 доларів США, заборгованості по комісії – 455 доларів США, пеня – 300,02 доларів США та штрафи – 32,47 доларів США та 2434,16 доларів США.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 20 грудня 2007 року між сторонами був укладений договір іпотеки, згідно умов якого відповідачка надала в іпотеку належне їй нерухоме майно, а саме будинок, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Металургів, б. 96, загальною площею 54,5 кв.м. Окрім того, згідно ст. 6 ЗУ «Про іпотеку», іпотека також поширюється на земельну ділянку, на якій розташований зазначений будинок і яка належить відповідачці на праві власності.

Позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 51149,80 доларів США, що становить еквівалент 393635,90 грн. звернути стягнення на будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Металургів, б. 96, загальною площею 54,5 кв.м., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем, з укладенням від імені відповідачки договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, та наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити відповідачку з зазначеного будинку та зняти з реєстрації за вказаною адресою. Також просив покласти на відповідачку всі судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачка у судове засідання не з’явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомила, ніяких письмових заяв до суду не надходило. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено, що 20 грудня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір №DNK0GA00000068, згідно умов якого ЗАТ КБ «Приватбанк» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 56550,02 доларів США /а.с. 5-7/.

В забезпечення виконання умов зазначеного кредитного договору, 20 грудня 2007 року між сторонами був укладений договір іпотеки №DNK0GA00000068, згідно якого відповідачка надала в іпотеку позивачу будинок, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Металургів, б. 96, загальною площею 54,5 кв.м. /а.с. 8-9/.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що банк свої зобов’язання по кредитному договору виконав належним чином. У свою чергу відповідачка порушила умови кредитного договору, в частині своєчасного погашення платежів, передбачених договором, у зв’язку з чим станом на 01 квітня 2009 року утворилась заборгованість у розмірі 51149,80 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом – 45373,78 доларів США, заборгованості по відсоткам – 2554,37 доларів США, заборгованості по комісії – 455 доларів США, пеня – 300,02 доларів США та штрафи – 32,47 доларів США та 2434,16 доларів США /а.с. 4/.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільнює винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобов’язань щодо повернення чергової частини суми кредиту, є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов’язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, оскільки відповідачка порушила умови кредитного договору, добровільно не сплатив заборгованість за кредитним договором забезпеченим іпотекою, суд вважає за необхідне звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на належний відповідачці на праві власності будинок № 96 по пр. Металургів у м. Дніпропетровську.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ч.1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі – покупцеві.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом його продажу.

Відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою Іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Таким чином, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, а саме належний відповідачці будинок, суд вважає за необхідне виселити відповідачку з нього, та зняти її з реєстрації за зазначеною адресою.

Однак все ж позовні вимоги стосовно звернення стягнення на земельну ділянку, на якій розташований будинок, у відповідності до ст. 6 ЗУ «про іпотеку», задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано суду доказів, стосовно знаходження зазначеної земельної ділянки у праві власності відповідачки.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про іпотеку», іпотека також поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу, зазначеному в договорі іпотеки.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачки слід стягнути на користь позивача судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 1708,50 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення у розмірі 30 грн.

На підставі викладеного і керуючись Законом України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України, ст. ст. 526, 615, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення – задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DNK0GA00000068 від 20 грудня 2007 року у розмірі 51149,80 доларів США, що становить еквівалент 393635,90 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки: будинок, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Металургів, б. 96, загальною площею 54,5 кв.м., який належить ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570), з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, та наданням Закритому акціонерному товариству Комерційному банку «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити ОСОБА_1 з будинку № 96 по пр. Металургів у м.Дніпропетровську та зняти її з реєстрації за зазначеною адресою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 1738,50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя В.С. Городнича