Ухвала суду № 73348745, 12.04.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/1639/17

Провадження № 22-ц/779/477/2018

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Максимчин Ю. Д.

Суддя-доповідач Фединяк

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі суддів колегії судової палати у цивільних справах - головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач)

суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О.

секретаря Турів О.М.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду від 22 лютого 2018 року, постановлену у складі судді Максимчина Ю.Д.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 9 розд. XIIІ «Перехідні положення» Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України» справи у судах першої та апеляційної інстанції провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 3 жовтня 2017 року.

01 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що 08 серпня 1986 року між сторонами був зареєстровай шлюб, який розірвано на підставі рішення Галицького районного суду від 17 березня 2014 року. За час перебування в шлюбі сторонами придбано квартиру АДРЕСА_1, та є спільною сумісною власністю подружжя. За домовленістю між сторонами правовстановлюючі документи на зазначену квартиру оформлені за відповідачкою. Вказуючи на те, що майно придбане сторонами за час шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя, просив провести розподіл спірної квартири, шляхом визнання за ним право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1

Ухвалою Галицького районного суду від 22 лютого 2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя закрито.

На дану ухвалу ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції , посилаючись на допущеня судом порушення норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд закрив провадження у справі, мотивуючи відсутністю предмета спору. Зокрема, зазначає, що клопотання ОСОБА_2 позивачу не оголошувалось, копію клопотання для ознайомлення позивачу не надавали, суд не взяв до уваги заяву позивача про відкладення розгляду справи. Крім цього, вважає, що попередньо розгляд донаї справи було відкладено для укладення між сторонами мирової угоди, яку суддя зобов'язав підготувати адвоката позивача. Проект мирової угоди був підготовлений адвокатом, який не зміг прибути в судове засідання з поважних причин.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу визнала частково, вважає, що даний спір може бути вирішеним мировою угодою укладеною між сторонами.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу Чіпко І.П. від 12.02.2018 року, квартиру АДРЕСА_1 відповідачка ОСОБА_2 по ? частині цієї квартири подарувала ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Отже відсутній предмет спрору, що відповідно п.1ч.1ст.255 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі.

Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 01 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя і просив провести розподіл квартири набутої в період шлюбу, шляхом визнання за ним право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Установлено, що під час розгляду справи, відповідачка ОСОБА_2 на прізвище якої зареєстрована спірна квартира, 12.02.2018 року квартиру АДРЕСА_1 без згоди ОСОБА_3 по ? частині цієї квартири подарувала ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Отже, посилання суду на відсутність предмета спору є помилковим, оскільки предмет спрору є в наявності, змінився тільки його власник.

За змістом ч.2 ст. 43, ч.1ст.44 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно п.2ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, і фактично позбавив позивача права на збільшення або зменшити розміру позовних вимог, не сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України внасдідок чого допусти порушення ст.2 цього Кодексу, якою встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно п.4 ч. 1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-382, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Галицького районного суду від 22 лютого 2018 року скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції..

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В.Д.Фединяк

Судді: Л.В.Василишин

І.О.Максюта