Рішення № 7334863, 20.11.2009, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №2-2984/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2009 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Остапенко Н.Г.

при секретарі Шевцовій М.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ?

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі» 24 березня 2009 року звернулось до Ленінського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідачка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, куди підприємство надає теплову енергію. На підставі особового рахунку №30-630351 вона користується послугами теплопостачання та зобов’язана оплачувати дані послуги щомісячно, проте платежі не проводить з жовтня 2002 року, у зв’язку з чим сума заборгованості на 01 січня 2009 року склала 2757,31 грн.

Незважаючи на неодноразові повідомлення, добровільно погасити заборгованість відповідачка не бажає, чим заподіює підприємству матеріальний збиток.

Позивач вказує, що в даний час вони не мають технічної можливості припинити подачу теплової енергії відповідачці з причини загальної системи центрального опалювання будинку. Проте, платежі, що не поступили, істотно впливають на місцевий бюджет.

У зв’язку з викладеним, позивач змушений був звернутися до суду і просить стягнути з відповідачки в судовому порядку заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в розмірі 2757,31 грн. та судові витрати, сплачені при подачі позову.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю – ОСОБА_2, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідачка позовні вимоги визнала та пояснила, що заборгованість склалась внаслідок скрутного матеріального становища в сім’ї, просила суд застосувати правила позовної давності.

Суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши думку представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, де є основним квартиронаймачем (а.с.5).

Позивачем надаються відповідачці послуги по обігріву квартири та по подачі теплої води (а.с.6). В свою чергу, відповідно до статті 68 Житлового кодексу України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно пунктів 10, 33, 35, 40 «Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1497 від 30 грудня 1997 року, відповідачі зобов’язані своєчасно проводити оплату за спожиті послуги.

Згідно статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Натомість згідно наданого розрахунку заборгованості, за період з 15 жовтня 2002 року по 01 січня 2009 року, оплата послуг позивача в повному обсязі відповідачкою не проводилась, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 2757,31 грн. (а.с.8).

Разом з тим, згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, суд не вважає причини пропущення позовної давності позивачем поважними. Тож заборгованість в межах позовної давності за останні три роки з дня звернення до суду складає в сумі (2757,31 грн. – 427,98 грн.) 2329,33 грн.

Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази, суд приходить до висновку, що у зв’язку з тим, що позивачем надавались послуги, а відповідачка ними користувалась, вона повинна сплатити суму заборгованості в межах строків позовної давності в розмірі 2329,33 грн.

Згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позовної заяви були оплачені судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і його вимоги задоволені, з відповідачки належить стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 51,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.

У зв’язку з тим, що позивачем при зверненні до суду були оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн., а у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року N1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року N 825, особою, яка звертається до суду із позовною заявою майнового характеру мають бути сплачені витрати в розмірі 120,00 грн., та у відповідності до вимог статті 88 ЦПК України, з відповідачки на користь держави також належить стягнути витрати в сумі 90,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.68 ЖК України, ст.ст. 257, 526 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 130, 174, 209, 213-215 ЦПК України, суд, ?

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ, вул. Комунарівська, 5/233) на користь Дніпропетровського міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37, р/р 26008050201337 в ДГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, Код ОКПО 32082770) заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в розмірі 2329,33 гривень (дві тисячі триста двадцять дев’ять гривень 33 копійки) та судові витрати в розмірі 81,00 гривні (вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 90,00 гривень (дев’яносто гривень 00 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ? відмовити .

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Н.Г. Остапенко