Ухвала суду № 73348361, 13.04.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/639/18

Провадження № 1-кп/346/219/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючої судді Беркещук Б.Б.,

з участю секретаря Матушевської Г.Д.,

прокурора Хільчука Л.Ф.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5, ОСОБА_6,

перекладача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. ст.15 ч.2, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України, ОСОБА_4 за ст.185 ч.3 КК України, ОСОБА_8 за ст.185 ч.3 КК України,- ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 07.03.2018 року обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів по 05 травня 2018 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивуючи наявністю ризиків передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, котрі не зменшились та залишаються актуальними, що злочини у вчиненні яких підозрюються обвинувачені відносяться до категорії тяжких злочинів, а також відсутністю підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м який запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених КПК України. Вважають за можливе змінити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту .

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4Ш заперечили проти продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою із-за не доведеності прокурором ризиків, передбачених КПК України, вважають за можливе змінити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з триманням під вартою – домашній арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу.

До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 331 КПК України також передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього кодексу.

Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують .

Враховуючи викладене, думку учасників судового провадження, дані про особи обвинувачених, їх соціальні зв'язки, що обвинувачений ОСОБА_4 є громадянином іншої держави, обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачуються у скоєнні тяжких злочинів, та опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що судовий розгляд не завершено і на даний час існують ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, з якими закон пов'язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу як тримання під вартою, суд вважає, що оскільки обставини зазначені у вказаному кримінальному провадженні як підстави для обрання та продовження тримання під вартою не змінилися, інших обставин, які були б підставами для зміни запобіжного заходу не встановлено, і в матеріалах кримінального провадження наявні обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого на свободу і таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, тому вважає за доцільне продовжити по відношенню до обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою та клопотання прокурора задовільнити.

Щодо заперечень обвинувачених та їх захисників відносно клопотання прокурора, суд вважає їх недоведеними та такими, що належно необґрунтовані .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 331, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовільнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 на строк 60 днів по 11 червня 2018 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 на строк 60 днів по 11 червня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Беркещук Б. Б.