Рішення № 73348314, 30.03.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11890/17 2/335/326/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участю секретаря судового засідання Лєдової А.С.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», третя особа – ОСОБА_2, про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

05.10.2017 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» (далі – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, в сумі 71 066,72 грн. та судові витрати за оплату судового збору в розмірі 718,66 грн.

Позов обґрунтовано наступним. 12.04.2017 о 16.40 год. біля будинку 129 по проспекту Соборному у місті Запоріжжі, з вини водія Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» ОСОБА_2 була скоєна дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП). Вина водія у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений мікроавтобус MERCEDES-BENZ SPRINTER, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 Розмір завданих збитків, за пошкоджений транспортний засіб становить 71 066,72 грн. і 800,00 грн. витрати на проведення автотоварознавчого дослідження.

Ухвалою судді про відкриття провадження у справі від 09.10.2017 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2.

У відзиві на позов від 17.11.2017 представник відповідача зазначив, що підприємством «Запоріжелектротранс» було здійснено виплату матеріальної шкоди ОСОБА_1 в сумі 57 852,71 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 11531, 11562, 11570, 11618, 11621, 11680. Окрім того, відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме: ст. 164.2.14, п.п. 1.2 п. 16і підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної шкоди. Підприємством «Запоріжелектротранс» було здійснено виплату податку з доходів ОСОБА_1 в сумі 12 936,01 грн., та військового збору в сумі 1078,00 грн. до Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області. Таким чином, Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» добровільно, в повному обсязі відшкодувало матеріальну шкоду ОСОБА_1.

11.12.2017 у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, позивач зменшив позовні вимоги та прохав стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 13 214,01 грн. та 800,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Представник позивача у судове засідання не з'явилась, до суду 15.03.2018 подала заяву про розгляд справи за її відсутності без фіксації судового процесу.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явилась. До суду 15.03.2018 подана заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

Третя особа у судове засідання не з'явилась. Про місце, час та дату судового засідання повідомлена належним чином. Про причину неявки у судове засідання суду не повідомлено.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити.

Судом встановлено, що постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.06.2017 у справі № 333/3383/17 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, , громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, працює водієм «Запоріжелетротранс», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Згідно встановлених постановою обставин 12 квітня 2017 р. о 16-40 годині, по вул. Складська, 2/67 у м. Запоріжжі ОСОБА_2 керуючи тролейбусом «ЛАЗ» бортовий номер 007, рухався по пр. Соборному з боку пл. Фестивальної в напрямку вул. Гагаріна в районі буд. 129 по пр. Соборному в м. Запоріжжя не витримав безпечну дистанцію, допустив наїзд передньою частиною на стоячий на зупинці мікроавтобус «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 під керування водія ОСОБА_1 Після даного зіткнення мікроавтобус «Мерседес» почав самовільний рух, в результаті чого наїхав передньою частиною на задню частину стоячого попереду на зупинці мікроавтобусу «Богдан», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 Транспортним засобом понесено механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки. Постанова набрала законної сили 11.07.2017 року, що підтверджується копією постанови.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Мікроавтобус «Mercedes-Benz» Sprinter, державний номерний знак НОМЕР_1 під керування водія ОСОБА_1

Мікроавтобус MERCEDES-BENZ SPRINTER, державний номерний знак НОМЕР_3 (далі мікроавтобус), належить ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САЕ 053492 (копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САЕ 053492). Внаслідок передачі мікроавтобусу в оренду (на підставі Договору оренди транспортного засобу від 09.10.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4В.), на нього, відповідно до положень п. 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 07.09.1998 № 1388, видано тимчасовий реєстраційний талон ДАР № 504515, мікроавтобусу видано реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном ДАР № 504515.

Характеристики мікроавтобуса, марка MERCEDES-BENZ SPRINTER, рік випуску 2003, шасі № WDB9036632R591125 у договорі оренди транспортного засобу і тимчасовому реєстраційному талоні співпадають.

Для визначення розміру збитків ОСОБА_1І звернувся до суб’єкта оціночної діяльності оцінювача ОСОБА_5, який на підставі договору від 12.04.2017 № 40 здійснив автотоварознавче дослідження мікроавтобусу позивача. Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля MERCEDES- BENZ SPRINTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 06.05.2017 №40, вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 18.04.2017 року складає 71 066,72 грн.

21.07.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 913, в якій просив відповідача відшкодувати шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 71 866,72 грн., у т.ч. витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 800,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем здійснено виплату матеріальної шкоди ОСОБА_1 в сумі 57852,71 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №11531 від 30.10.2017 на суму 8 050,00 грн., № 11562 від 31.10.2017 на суму 16 100,00 грн., № 11570 від 01.11.2017 на суму 8 050,00 грн., № 11618 від 02.11.2017 на суму 8 050,00 грн., № 11621 від 03.11.2017 на суму 8 050,00 грн., № 11680 від 10.11.2017 на суму 9 552,71 грн.

При визнанні боргу у жовтні 2017 року на користь ОСОБА_1 відповідачем водночас нараховане та сплачено до бюджету суму податку з доходів фізичних осіб (71 866,72 х 18% = 12 936,01 грн.): платіжне доручення №11532 від 30.10.2017 на суму 1 800,00 грн., платіжне доручення № 11563 від 31.10.2017 на суму 3 600,00 грн., платіжне доручення № 11572 від 01.11.2017 на суму 1 800,00 грн., платіжне доручення №11619 від 02.11.2017 на суму 1 800,00 грн., платіжне доручення №11622 від 03.11.2017 на суму 1 800,00 грн., платіжне доручення №11681 від 10.11.2017 на суму 2 136,01 грн., всього 12 936,01 грн.

А також відповідачем водночас нараховане та сплачено до бюджету суму військового збору (71 866,72 х 1,5% = 1 078,00 грн.): платіжне доручення №11533 від 30.10.2017 на суму 150,00 грн., платіжне доручення №11564 від 31.10.2017 на суму 300,00 грн., платіжне доручення №11573 від 01.11.2017 на суму 150,00грн., платіжне доручення №11620 від 02.11.2017 на суму 150,00 грн., платіжне доручення №11623 від 03.11.2017 на суму 150,00 грн., платіжне доручення №11682 від 10.11.2017 на суму 178,00 грн., всього 1 078,00 грн.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стосовно оподаткування сума відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі - ПК України), яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПК України).

Водночас, відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Пунктом 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи та фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПК України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.

Відповідно до п. 163.1 ст.163 ПК України об’єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Так, згідно з пп. «а» пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено статтею 168 ПК України.

При цьому, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПК України.

Разом з цим, відповідно абзацу «а» п.176.2 ст.176 особи, які відповідно до ПК України мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

У відповідності до підпункту 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи визначені статтею 163 ПК України.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено статтею 164 ПК України.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України).

Суд враховує, що позов датовано і підписано позивачем 04.10.2017 року, з яким ОСОБА_1 звернувся до суду 05.10.2017 . А відшкодовувати матеріальну шкоду відповідач розпочав лише 30.10.2017 .

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, виходячи з наведених норм ЦК України, ПК України, сума відшкодування матеріальних збитків, у даному випадку після звернення позивача до суду, відшкодовується громадянину підприємством внаслідок заподіянню шкоди його майну, не включається до оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі зазначеного, вимога позивача про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 14 014,01 грн. підлягає стягненню з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс».

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 718,66 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.862497862.1 від 03.10.2017 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 718,66 грн. судом покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 76–77, 81, 141, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов позовом ОСОБА_1 до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», третя особа – ОСОБА_2, про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» (код ЄДРПОУ 03328379) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) матеріальну шкоду у розмірі 14 014,01 (чотирнадцять тисяч чотирнадцять гривень одну копійку) грн. та судові витрати за оплату судового збору у розмірі 718,66 (сімсот вісімнадцять гривень шістдесят шість копійок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дні вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення постановлені в нарадчій кімнаті 30.03.2018

Повне судове рішення складене 04.04.2018.

Суддя І.П. Соболєва