Постанова № 73347586, 12.04.2018, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер провадження 2-а/289/3/18

Справа №289/1894/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2018 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Невмержицького І.М.

за участю секретаря - Шуба В.М.

позивача - ОСОБА_1

предст.відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Радомишлі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (надалі-Позивач) до Коростишівського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (надалі - Відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на п»ять років,як батьку,який утримує дитину - інваліда дитинства,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 07.04.2017 року він звернувся до Відповідача із заявою про призначення йому дострокової пільгової пенсії за віком відповідно до абзаців 4, 5 п. 3 розділу XV "Прикінцеві положення" ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням начальника Коростишівського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 20.04.2017 року №2900/02-3 Позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії в зв'язку з тим, що його дружина – ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, мати інваліда з дитинства – сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 вже використала право на призначення пенсії до досягнення віку, отримує пенсію по 2-ій групі інвалідності від загального захворювання та здійснювала виховання сина-інваліда до 6-ти річного віку, тому він права на призначення даного виду пенсії не має.

Крім того представниками Відповідача були перевірені документи та встановлено що позивач на день звернення до Відповідача мав вік у 55 років (30.07.1960 р.н.), а страховий стаж Позивача на момент звернення складав повних 25 років. Одночасно на обліку в УПФУ в Радомишльському районі як отримувач пенсії по другій групі інвалідності загального захворювання перебувала дружина Позивача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Мати дитини-інваліда – ОСОБА_3 в зв»язку з тяжким матеріальним становищем в сім»ї, незважаючи на встановлену групу інвалідності мала постійне місце роботи,догляд за дитиною інвалідом здійснював Позивач,а тому він вимушений звернутися до суду з позовом про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, а саме - призначити та виплачувати йому дострокову пільгову пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на п»ять років,як батьку,який утримував дитину – інваліда дитинства.

В судовому засіданні Позивач не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав письмовий відзив на позов, підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позові, просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні не з»явилася, про час і місце розгляду справи в суді була повідомлена належним чином,надіслала письмовий відзив на позов, позов не визнала, заперечила проти його задоволення, просила справу розглянути без них.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 квітня 1982 року відділом ЗАГС в Радомишльському районі Житомирської області був укладений шлюб між ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1,актовий запис за №30 ,після реєстрації шлюбу дружина взяла «прізвище» чоловіка – «Іваницька» (Свідоцтво про шлюб серії 1-ТП за №432311,арк.спр.58).

Також встановлено судом, що ОСОБА_4 народився 12.12.1985 року в м.Радомишлі Житомирської області і в свідоцтві про народження його батьками були записані: батько – ОСОБА_1,мати – ОСОБА_3 (Свідоцтво про народження серії 11-ТП за №461341 від 14.01.1986 року, арк.спр.7).

Рішенням Коростишівської ЛКК від 11.08.1998 року ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний інвалідом з дитинства ( у віці 13 років), в подальшому неодноразово переосвідувався(арк.спр.9).

Рішенням Коростишівської ЛКК від 15.08.2000 року ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 визнана інвалідом другої групи загального захворювання, яка в подальшому неодноразово переосвідувалася (арк.спр.31,62).

Дружина Позивача - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1- мати інваліда з дитинства – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в зв»язку з тяжким матеріальним становищем в сім»ї, незважаючи на встановлену групу інвалідності мала постійне місце роботи на час встановлення дитині групи інвалідності (1998 рік) і до даного часу працює в Радомишльській дитячій поліклініці і на призначення пенсії як матері, яка народила та виховала дитину-інваліда до 6-ти років не претендувала і таку пенсію не отримувала (арк.спр.59-61).

З заяви про призначення/перерахунок пенсії від 07.04.2017 року, поданою Позивачем до Відповідача та перевіреною в ній інформацією спеціалістом Відповідача вбачається, що згідно Рішення Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської РДА ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_4 є батьком та утримував і доглядав дитину-інваліда до 16 років - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 18.06.1998 року по 11.12.2001 року(арк.спр.56).

Як встановлено судом, при цьому ОСОБА_1 ніде не працював, не був і не є ПП та не займався будь-якою комерційною або фінансовою діяльністю.

З записів трудової книжки ОСОБА_1, перевіреної представником Відповідача вбачається, що останній має безперервний страховий стаж, який становить більше 25 років(арк.спр.12-28).

Відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Згідно ст. 17 Закону України “ Про пенсійне забезпечення” жінки, які народили 5 і більше дітей, виховали їх до 8-ми річного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії. У разі відсутності матері, коли виховання дитини-інваліда здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років. З 01.01.2004 р. набрав чинності Закон України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,де п. 3 розд. XV “Прикінцеві положення” якого було передбачено аналогічну правову норму про право багатодітних жінок на дострокову пенсію за віком, у разі відсутності матері, якщо виховання 5 і більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалось батьком, то йому призначається дострокова пенсія за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, за наявності не менше 20 років страхового стажу. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, що набрав чинності з 01.01.2006 р. у абзаці 5 п. З розд. XV “Прикінцеві положення” було внесено зміни, згідно з якими за вибором матері або у разі її відсутності, якщо виховання 5 і більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалось батьком, останньому призначається дострокова пенсія за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, за наявності не менше 20 років страхового стажу.

Тобто, суд вважає, що своє право на отримання пенсії з підстав, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», дружина позивача не використовувала в зв»язку з сімейними обставинами і саме Позивач здійснював виховання та утримував дитину-інваліда дитинства.

При цьому абзацом 5 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено спеціальне суб'єктивне право батька (за вибором матері), як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання дитини-інваліда, на призначення дострокової пенсії за віком, і допустимість реалізації цього права не може ставитися в залежність від реалізації матір'ю свого права на призначення дострокової пенсії по інвалідності, передбаченого іншими нормами законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працез-датності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 19 , 46, 124 Конституції України, абзацу 5 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6-14, 17, 71, 94, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Коростишівського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірною відмову Коростишівського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській областіщодо призначення йому дострокової пільгової пенсії за віком відповідно до абзаців 4, 5 п. 3 розділу XV "Прикінцеві положення" ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі зниженням пенсійного віку, як батьку, який здійснював догляд за інвалідом з дитинства.

Зобов’язати Коростишівське об»єднане Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на п»ять років, як батьку інваліда з дитинства відповідно до абзацу 5 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення до Відповідача, тобто з 07.04.2017 року.

Зобов’язати Коростишівське об»єднане Управління Пенсійного фонду України в Житомирській областівиплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, як батьку інваліда з дитинства з 07.04.2017 року, відповідно до абзацу 4,5 пункту 3 прикінцевих Положень Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”.

Стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати в сумі 640,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Радомиш-льський районний суд Житомирської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття Постанови у письмовому провадженні в той же строк з дня отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І. М. Невмержицький