Рішення № 73347576, 04.04.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/955/17

Провадження № 2/288/207/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

при секретарі - Мітніцькій О.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернулася до суду з позовом до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі – Відповідач) про визнання права власності за набувальною давністю в якому вказує, що в 1974 році її було прийнято на роботу на Парипський цегельний завод та вона працювала на вказаному підприємстві до його закриття до 1993 року.

В 1977 році Позивачу було надано дозвіл для вселення і проживання в квартиру в гуртожитку, який відносився до Парипського цегельного заводу та був власністю Попільнянського «Міжколгоспбуду». Поряд також, розташована земельна ділянка площею 0.9 га, яка також була надана керівництвом підприємства для користування Позивачу. У вказаному житлі Позивач проживає з своїм сином, в 1991 році в Парипській сільській раді було відкрито номер в погосподарській книзі та Позивач сплачує податки за користування земельною ділянкою, комунальні платежі за користування квартирою. Позивачка вказує, що більше 25 років добросовісно, безперервно та відкрито володіє і користується квартирою, проводить поточний та капітальний ремонт.

Право власності на вищевказану квартиру ні за ким не зареєстровано, інші особи, які можуть претендувати на дане нерухоме майно відсутні. Документи, які підтверджують передачу нерухомого майна не збереглися, вказане житло не є самочинним будівництвом та є придатним до житла.

На підставі вищевикладеного Позивач просить визнати за нею, право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1.

Позивач в судовому засіданні заявлені нею позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти його задоволення.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до трудової книжки, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 10 травня 1975 року працювала в Попільнянському Міжколгоспбуді на Парипському цегельному заводі. /а.с.7-10/

Відповідно до довідок № 2653 від 24 травня 2017 року та № 3958 від 06 липня 2017 року, виданих Попільнянською селищною радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_1 та її син – ОСОБА_3, зареєстровані та проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 а, кв.1 Попільнянського району Житомирської області, будинок розташований на території бувшого цегельного заводу, вказані особи вселилися з дозволу адміністрації підприємства. /а.с.11, 12/

Відповідно до довідки № 3702 від 02 червня 2017 року, виданої Попільнянською селищною радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_1, разом зі своїм сином ОСОБА_3 проживають та зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 а Попільнянського району Житомирської області з 1977 року по даний час, в Погосподарській книзі відкрито на ОСОБА_1 в 1991 році особовий рахунок № 252, також ОСОБА_1 користується прилеглою до будинку земельною ділянкою, площею 0.9 га та сплачує кошти за її використання. /а.с.13/

Відповідно до довідки № 1688 від 05 квітня 2017 року, виданої Попільнянською селищною радою Попільнянського району Житомирської області, у користуванні ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка площею 0.9 га, за адресою с.Парипси вул.Лугова,77 а Попільнянського району Житомирської області. /а.с.14/

Згідно архівної довідки комунальної установи «Трудовий архів» № 72 від 03 квітня 2017 року, наказ на виділення житла для проживання ОСОБА_1, Попільнянським міжколгоспбудом відсутній, у зв’язку з тим, що накази по основній діяльності даного підприємства до 1984 року не здавалися на зберігання. /а.с.15/

Як вбачається з довідки № 858 від 10 липня 2017 року, виданої КП «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації», право власності на квартиру АДРЕСА_2 а, в с.Парипси Попільнянського району Житомирської області не зареєстровано, правовстановлюючі документи не оформлені. /а.с.16/

Відповідно до Технічного паспорту, виготовленого КП «Бердичівське МБТІ», станом на 26 квітня 2017 року, характеристика квартири № 1, розташованої по вул.Лугова,77 а в с.Парипси Попільнянського району Житомирської області, загальна площа квартири – 43.2 кв.м. /а.с.17-19/

Нормами статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Як визначено пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року, відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов’язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: – володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; – володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; – володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред’явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Враховуючи, що Позивачем доведено, що вона добросовісно заволоділа нерухомим майном – квартирою № 1 по вул.Лугова,77 а, в с.Парипси Попільнянського району Житомирської області, зареєстрована за вказаною адресою з 1976 року, відкрито та безперервно володіє ним, здійснює догляд і сплачує комунальні платежі та право власності на вказану нерухомість ні за ким не зареєстровано, а тому Позивач набула на нього право власності за набувальною давністю.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання за Позивачем, права власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_2 а, в с.Парипси Попільнянського району Житомирської області.

Керуючись статями 328, 344 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності за набувальною давністю на квартиру № 1 в будинку № 77 а по вулиці Лугова в селі Парипси Попільнянського району Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_4