Ухвала суду № 73346724, 02.04.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2328/18

У Х В А Л А

02.04.2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Бедьо В.І., з участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2С про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, власником якого являється ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець міста Чоп, вулиця Залізнична, 2, Закарпатської області,-

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_2 звернувся до суду з даним клопотанням, яке обґрунтовує наступним.

02 березня 2018 року близько 18 годин 48 хвилин, на 827 км, на автодорозі МОб сполученням «Київ-Чоп», поблизу урочища «Цегловський Ліс» напрямком міста Чоп, Закарпатської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, з автомобілем марки «Пежо» моделі «Боксер» реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, та подальшим зіткненням з вантажним автомобілем марки «ДАФ» реєстраційний номер Словаччини УК 353УЕ у щепленні з причепом під керуванням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6,Закарпатськоїобласті.

Внаслідок вище вказаної дорожньо-транспортні пригоди, пасажири автомобіля марки «Пежо» моделі «Боксер» реєстраційний номер НОМЕР_3, отримали незначні тілесні ушкодження, анкетні дані яких встановлюється.

Водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_3, отримав тілесні ушкодженняб забій м'яких тканин голови, забій правого передпліччя; а пасажир переднього пасажирського місця ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканець міста Чоп, вулиця Головна, 2/3, Закарпатської області, вище вказаного автомобіля від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці.

02 березня 2018 року в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було виявлено та вилучено автомобіль НОМЕР_1, власником якого являється ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець міста Чоп, вулиця Залізнична, 2, Закарпатської області.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що автомобіль НОМЕР_1, власником якого являється ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець міста Чоп, вулиця Залізнична, 2, Закарпатської області, є предметом кримінального правопорушення, на якому збереглися сліди злочину, для його подальшого детального огляду та фіксації на ньому слідової інформації (деформацій) внаслідок наїзду, характеру їх утворення, проведення експертних досліджень та судових експертиз, що неможливо без вказаного транспортного засобу, тому, з метою унеможливити розпоряджатися власникові вказаним автомобілем, його ремонту до проведення необхідних експертиз, а потерпілою стороною може бути заявлений цивільний позов про відшкодування витрат.

У судове засідання слідчий не з’явився, однак подав до суду заяву про розгляд клопотання у

його відсутності.

Власник майна в судове засідання не з’явився, про причину неявки суд не повідомив.

Вивчивши зміст клопотання, дослідивши додані до нього письмові докази, приходжу до наступного висновку.

В провадженні слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування злочину, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань «03» березня 2018 року за №12018070000000122.

02 березня 2018 року в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було виявлено та вилучено автомобіль НОМЕР_1, власником якого являється ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець міста Чоп, вулиця Залізнична, 2, Закарпатської області.

03.03.2018 року постановою слідчого транспортний засіб марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_5 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Сторона кримінального провадження ставить питання про накладення арешту на зазначений автомобіль з тих підстав, що таке має значення речового доказу та може містити сліди кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Ч. 2 вказаної норми закону передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру

щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Положеннями ст. 98 КПК України законодавцем визначено, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частинами другою та третьою ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та може накладатись на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначених у статті 98 КПК України.

Відтак матеріали провадження містять достатньо даних, які вказують на відповідність зазначеного слідчим майна ( в даному випадку автомобіля) критеріям ст. 98 КПК України, а відповідно і можливості його використання стороною обвинувачення як доказу у кримінальному провадженні.

У відповідності до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

2. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України суд зобов’язаний при розгляді клопотання про накладення арешту на майна враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або за загальними принципами міжнародного права.

Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що з врахування співмірності і розумності обмеження права власності на зазначений слідчим автомобіль, з огляду на те, що такий є предметом кримінального правопорушення, на якому збереглися сліди злочину, доведено доцільність його вилучення, зокрема для його подальшого детального огляду та фіксації на ньому слідової інформації (деформацій) внаслідок наїзду, характеру їх утворення, проведення експертних досліджень та судових експертиз, органом досудового слідства наедені обгрунтовані підстави для застосування даного виду заходів забезпечення, тому подане клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2С про накладення арешту на майно задовольнити .

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, власником якого являється ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець міста Чоп, вулиця Залізнична, 2, Закарпатської області.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції можна подати протягом п'яти днів з дня отримання її копії до апеляційного суду Закарпатської області.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонногосуду ОСОБА_7