Рішення № 73346636, 12.04.2018, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/184/18

№ провадження 2/196/104/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року смт. Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Зубій А.В.

за участю:

секретаря Дорошенко В.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, третя особа Царичанська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання права на майно в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в Царичанський районний суд Дніпропетровської області з позовом до Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, третя особа Царичанська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, в якому просить визнати за нею, як спадкоємцем за заповітом після померлої 12.05.1999 року ОСОБА_2, право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Фрунзе у селі Новопідкряж Царичанського району Дніпропетровської області розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП №044536, виданого 29.01.1997 року головою Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на підставі рішення Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №09-р від 10.01.1997 року, зареєстрованого 29.01.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №036.

На обґрунтування своїх вимог у позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що 12 травня 1999 року померла її рідна тітка по лінії матері - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до довідки виконавчого комітету Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області від 18.01.2018 року №216 ОСОБА_2 проживала без реєстрації з 1993 року по день її смерті 12.05.1999 року за адресою: с.Могилів, вул. Староселівська, 11 Царичанського району Дніпропетровської області у племінниці ОСОБА_1 та вели спільне господарство.

Заповітом, зареєстрованим 09.03.1988 року та посвідченим секретарем виконавчого комітету Новопідкрязької сільської ради народних депутатів Царичанського району Дніпропетровської області за №11, ОСОБА_2 все своє майно заповіла ОСОБА_3, тобто саме їй.

23.01.2018 року вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2, проте отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

У зв'язку з відмовою нотаріуса в оформленні їй права на спадщину вона звернулась до суду з даним позовом.

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився. Від сільського голови Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнають повністю.

Представник третьої особи в підготовче засідання не з'явився. Від представника Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи, проти заявлених вимог не заперечують.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст. 82 ЦПК України).

Згідно ст. 206 ч.1 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ст. 206 ч.4 ЦПК України).

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, ст.1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно приписів ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Суд, перевіривши справу, з`ясувавши правові позиції сторін, перевіривши відповідність визнання позову відповідачем вимогам закону за відсутності загрози порушенню прав, свобод чи інтересів інших осіб, вважає можливим та необхідним прийняти визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, так як позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлої 12 травня 1999 року ОСОБА_2; інших осіб, які б мали право на обов'язкову частку в спадковому майні, не має; інші особи на це майно з дня смерті спадкодавця своїх претензій не заявляли.

Обставини, викладені в позовній заяві, визнані відповідачем та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Із встановлених обставин випливає, що між сторонами існують правові відносини щодо набуття права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, до яких повинні бути застосовані ст. ст. 328, 1216, 1218, 1233 Цивільного кодексу України.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що маються законні підстави для винесення судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 1216-1218, 1233 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Прийняти визнання відповідачем позову.

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканкою с. Могилів, вул.Староселівська, 11 Царичанського району Дніпропетровської області (нкпп-2053521962), як спадкоємцем за заповітом після померлої 12.05.1999 року ОСОБА_2, право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Фрунзе у селі Новопідкряж Царичанського району Дніпропетровської області розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП №044536, виданого 29.01.1997 року головою Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на підставі рішення Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №09-р від 10.01.1997 року, зареєстрованого 29.01.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №036.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30-ти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя А.В. ЗУБІЙ