Постанова № 73346320, 04.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/689/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гудима Л.Я.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року (прийняту у м. Луцьку суддею Ксензюком А.Я.; складену в повному обсязі 26.07.2017 р.) в адміністративній справі № 803/757/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «К.П.Верес» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «К.П.Верес» (далі – ТОВ «К.П.Верес»; Товариство) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправними і скасувати рішення управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі – УДАБІ у Волинській області; Управління):

- від 29 травня 2017 року № 47 «Про скасування дії містобудівних умов та обмежень, забудови земельної ділянки» та

- від 8 червня 2017 року № 29 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень не було, оскільки цільове призначення земельної ділянки, на якій планувалося будівництво, відповідає її виду використання, а будівництво – містобудівній документації. Крім того, відсутні підстави для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, так як перевірка з приводу поданої декларації не проводилася.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржило УДАБІ у Волинській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; за невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просило скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що суд першої інстанції без зазначення мотивів не взяв до уваги акт перевірки від 29.05.2017, у якому відображено ряд порушень вимог містобудівної документації та містобудівного законодавства, а також не застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини і підлягали застосуванню.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом, ТОВ «К.П.Верес» є власником земельної ділянки за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Грушевського, 77-А; площа ділянки 1 га, кадастровий номер 0710400000:29:002:0020, цільове призначення «для обслуговування виробничої бази», що підтверджується державним актом серії ЯД № 29073 від 17.10.2009 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08 листопада 2013 року № 12460835.

З метою реконструкції сушильних камер зі складськими приміщеннями під сушильні камери та виробничі цехи за вказаною адресою Товариство звернулося до відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради за отриманням містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки.

27.01.2016 відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради видав Товариству містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об’єкт будівництва «Реконструкцію сушильних камер з складськими приміщеннями під сушильні камери та виробничі цехи на вул. Грушевського, 77-А, м. Ковель, Волинська обл.» за № 22.22/04.

19.04.2016 УДАБІ у Волинській області зареєструвало декларацію про початок виконання будівельних робіт за № ВЛ083161100628 «Реконструкція сушильних камер з складськими приміщеннями під сушильні камери та виробничі цехи: вул. Грушевського, 77-А в м. Ковелі Волинської обл.».

29.05.2017 головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області ОСОБА_2, у присутності начальника відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради ОСОБА_3, відповідно до наказу ДАБІ України від 03.05.2017 № 700 на підставі довідки про результати документальної перевірки від 25.04.2017 провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на «Проведення будівництва торгово-складських приміщень на вул. Брестська, 111-Г, м. Ковель, Волинська обл.» від 21.08.2013 № 22.22/135 та на «Реконструкцію сушильних камер з складськими приміщеннями під сушильні камери та виробничі цехи на вул. Грушевського, 77-А, м. Ковель, Волинська обл.» від 27.01.2016 № 22.22./04, за результатами якої складено акт від 29.05.2017.

Перевіркою, зокрема, встановлено такі порушення вимог містобудівної документації в текстовій частині МУ від 27.01.2016 № 22.22./04:

- у пункті 8 розділу «Загальні дані» зазначено: «відповідно до затвердженого генерального плану м. Ковеля»; рішення Ковельської міської ради від 28.11.2013 № 44/62 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану м. Ковель» не зазначено. Генеральним планом м. Ковель дана територія позначена як промислова зона, територія складів, баз, будівельних і транспортних організацій. Детальний план даної території відсутній. Не враховано пункт 6 розділу V «Прикінцевих положень» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- у пунктах 2, 4, 5, 6, 7, 11 розділу «Містобудівні умови та обмеження» об’єктом нагляду не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомостей, які базуються на розрахунках, та не містять конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, що не відповідає визначенню «містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки», передбаченого пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», присутній пункт 14, що не відповідає пункту 3.6 та додатку до Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109;

- відповідно до наданих замовником матеріалів встановлено, що реконструкція об’єкта здійснюється з добудовою приміщень. В пункті 8 розділу «Містобудівні умови та обмеження» не зазначено вимоги щодо необхідності проведення інженерних вишукувань відповідно до ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва» (на заміну ДБН А.2.1-1-2008), що є порушенням пункту 6.3.1 ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва», відповідно до якого інженерно-геологічні вишукування для реконструкції виконують у всіх випадках реконструкції будівель та споруд.

За результатами перевірки рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області за № 47 від 29.05.2017 скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на «Реконструкцію сушильних камер з складськими приміщеннями під сушильні камери та виробничі цехи на вул. Грушевського, 77-А, м. Ковель, Волинська обл.» від 27.01.2016 № 22.22/04, прийнятого відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради.

У зв’язку із скасуванням цих містобудівних умов та обмежень, постановою від 08.06.2017 головний інспектор будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами УДАБІ у Волинській області прийняв рішення № 29 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт», яким скасував реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 19.04.2016 за № ВЛ083161100628 «Реконструкція сушильних камер з складськими приміщеннями під сушильні камери та виробничі цехи: вул. Грушевського, 77-А в м. Ковелі Волинської обл.» (замовник – ТОВ «К.П.Верес»).

Вважаючи, що ці рішення прийняті всупереч приписам законодавства та за відсутності для цього фактичних підстав, Товариство оскаржило їх до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що відсутність детального плану території, розроблення та затвердження якого відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, в розумінні частини пятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки таке рішення приймається виключно у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, так як і не може бути підставою для скасування уже виданих містобудівних умов та обмежень.

За приписами частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Із державного акта серії ЯД №29073 від 17 жовтня 2009 року видно, що земельна ділянка, кадастровий номер 0710400000:29:002:0020, розташована за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Грушевського, 77-А, належить на праві власності ТОВ «К.П.Верес», цільове призначення якої «для обслуговування виробничої бази».

Отже, відповідність намірів позивача щодо забудови вищевказаної земельної ділянки відповідає положенням містобудівної документації та цільовому призначенню земельної ділянки.

Тобто, забудовники земельної ділянки, які у встановленому законодавством порядку одержали документ про право користування земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням, не можуть нести відповідальності та зазнавати негативних наслідків у зв’язку з відсутністю не з їх вини детального плану території.

Оскільки наміри забудовника відповідали положенням містобудівної документації, не було підстав для відмови у наданні ТОВ «К.П.Верес» містобудівних умов та обмежень на «Реконструкцію сушильних камер з складськими приміщеннями під сушильні камери та виробничі цехи на вул. Грушевського, 77-А, м. Ковель, Волинська обл.», у зв’язку з чим підлягає скасуванню рішення від 29 травня 2017 року № 47 «Про скасування дії містобудівних умов та обмежень, забудови земельної ділянки».

Разом з тим, скасування рішення об’єкта нагляду є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Цей захід застосовується у випадках, коли у контролюючого органу відсутні інші можливості до забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, зокрема, у випадку неможливості усунення виявлених порушень під час перевірки порушень.

Як видно із містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 27 січня 2016 року № 22.22/04, вони містять усі визначені Порядком № 109 дані, їх зміст та форма відповідають законодавчо встановленому додатку.

Щодо скасування рішення від 08 червня 2017 року № 29 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт» вказано, що судом не встановлено порушення позивачем вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, не встановлено факту подання недостовірних даних у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон № 3038-VI), пунктом 8 частини першої статті 1 якого містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі – містобудівні умови та обмеження) визначені як документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами містобудування.

За приписами статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб’єкти містобудування зобов’язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об’єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно із частиною п’ятою статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження містять: назву об’єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об’єкта; інформацію про замовника; відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 36 Закону № 3038-VI право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

За змістом статтей 16 – 19 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Згідно із частинами другою – четвертою статті 24 Закону № 3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Крім того, пунктом 6 розділу V цього Закону встановлено, що до 1 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.

З огляду на зазначені норми законодавства та встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені під час перевірки недоліки містобудівних умов та обмежень не тягнуть за собою їх неправомірності, при тому, що наміри позивача щодо забудови земельної ділянки відповідають її цільовому призначенню, а відсутність детального плану території законодавство пов’язує лише із забороною передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб.

Також, як уже було зазначено вище, відповідачем, який є суб’єктом владних повноважень, не обгрунтовано необхідність скасування містобудівних умов і обмежень як крайнього заходу реагування, при тому, що було можливим при встановленні порушень зупинити їхню дію, із зобов’язанням усунути ці порушення в ході перевірки, як і не надано доказів того, що будівництво здійснюється поза існуючими межами приміщень.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на скасування рішення про скасування містобудівних умов від 29 травня 2017 року, яке було підставою для прийняття рішення про скасування декларації від 08 червня 2017 року № 29, є підстави і для скасування останнього рішення.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року в адміністративній справі № 803/757/17 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_1 Постанова в повному обсязі складена 12 квітня 2018 року.