Постанова № 73346304, 02.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 523/11825/17

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисельов В.К. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Домусчі С.Д.,

– ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на постанову Суворовського районного суду м. Одеси, яка прийнята 06 грудня 2017 року у складі суду судді: Кисельова В.К. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання незаконними та протиправними дій, та зобов’язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому, з урахуванням уточнень, просила: визнати незаконними та противоправними дії відповідача щодо призначення щомісячного грошової допомоги на ОСОБА_3 у розмірі 884 грн.; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної щомісячної грошової допомоги на ОСОБА_3 у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з часу взяття її на облік, а саме з 01.07.2016 року, з урахуванням виплачених сум; визнати незаконними та противоправними дії відповідача щодо зупинення виплат щомісячної грошової допомоги родині позивача в жовтні 2016 року та в травні 2017 року; зобов’язати відповідача поновити виплати з дня їх зупинення та здійснити відповідні доплати з 16.10.2016 року по 13.11.2016 року виходячи з місячного розміру 2014 гривень, а також з 14.05.2017 року по 13.06.2017 року виходячи з місячного розміру 2196 гривень.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року заявлений позов задоволено. Визнано противоправними дії Управління соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо призначення щомісячної грошової допомоги на ОСОБА_3 у розмірі 884 гривень. Зобов’язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити перерахунок раніше призначеної щомісячної грошової допомоги на ОСОБА_3 у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з часу взяття її на облік, а саме з 01 липня 2016 року, з урахуванням виплачених сум. Визнано противоправними дії Управління соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо зупинення виплат щомісячної грошової допомоги родині позивача в жовтні 2016 року та в травні 2017року. Зобов’язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради поновити виплати щомісячної грошової допомоги родині позивача з дня їх зупинення та здійснити відповідні доплати за 16.10.2016 року по 13.11.2016 року виходячи з місячного розміру 2014 гривень, а також з 14.05.2017 року по 13.06.2017 року виходячи з місячного розміру 2196 гривень.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Позивачем подані заперечення на апеляційну скаргу, в яких остання просить залишити подану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи, з 16.10.2014 року ОСОБА_4 (змінено прізвище згідно свідоцтва від 22.03.2017 року на Нестерук) разом із неповнолітньою донькою, яка згідно посвідчення Серії ААГ № 162682 є дитиною-інвалідом (а.с.9), взято на облік УСЗН Біляївської РДА, як осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідною довідкою від 16.10.2014 року № НОМЕР_1 (а.с.29).

Також з матеріалів справи вбачається, що з 27.05.2016 року позивача разом із неповнолітньою донькою, яка згідно посвідчення Серії ААГ № 162682 є дитиною-інвалідом (а.с.9), взято на облік, як осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, - Управлінням соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (а.с.11).

Згідно наявної в матеріалах справи довідки УСЗН в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 18.08.2017 року, позивачу та її неповнолітній доньці дитині-інваліду розпочато виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в УСЗН в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради з липня 2016 року (а.с.38), а з 01.07.2016 року в УСЗН Біляївської РДА виплату такої допомоги припинено.

У відповідності до наведеної довідки, що підтверджується відповідачем, з липня по вересень 2016 року включно позивачу та її неповнолітній доньці дитині-інваліду була виплачена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання у розмірі 1768 грн. кожний місяць; з 01.10.2016 року по 15.10.2016 року виплачено допомогу переміщеним особам на проживання у розмірі 855,48 грн.; з 16.10.2016 року по 13.11.2016 року включно допомога переміщеним особам на проживання не виплачувалась; з 14.11.2016 року по 30.11.2016 року – 1001,87 грн.; з грудня 2016 року по квітень 2017 року – 1768 грн. кожний місяць; з 01.05.2017 року по 13.05.2017 року у розмірі 741,42 грн.; з 14.05.2017 року по 13.06.2017 року включно допомога переміщеним особам на проживання не виплачувалась; з 14.06.2017 року по 30.06.2017 року – 1001,87 грн.; за липень 2017 року – 1768 грн. При цьому, усі наведені виплати здійснювались з розрахунку по 884 грн. на кожну особу.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо виплати з 01.07.2016 року позивачу та її неповнолітній доньці дитині-інваліду щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання з розрахунку по 884 грн. на кожну особу, а не, як вважає позивач, у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на дитину-інваліда, а також з діями відповідача щодо зупинення виплати допомоги переміщеним особам на проживання у жовтні 2016 року та травні 2017 року, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів часткового погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Як вбачається зі змісту заявленого позову та уточнень, позивач просить визнати незаконними та протиправними дії щодо призначення її сім'ї, а саме для неповнолітньої доньки – дитини-інваліда щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, з розрахунку 884 грн., та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок такої допомоги з 01.07.2016 року, а також визнати незаконними та протиправними дії відповідача щодо зупинення виплати вказаної допомоги у жовтні 2016 року та травні 2017 року.

Водночас, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивача з даним позовом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що допомогу переміщеним особам на проживання, дії відповідача щодо виплати якої у меншому розмірі з 01.07.2016 року та щодо зупинення виплати якої у жовтні 2016 року та травні 2017 року, просить визнати протиправними позивач, останньою було отримано у вересні 2016 року та у відповідні місяці її виплати з цієї дати.

Таким чином, позивач з вересня 2016 року була обізнана з розміром виплаченої її сім'ї щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання. Також згідно матеріалів справи, допомогу переміщеним особам на проживання з урахуванням зупинення її виплати у жовтні 2016 року позивач отримала – 20.10.2016 року.

Водночас, з даним позовом позивач звернулась лише 18.08.2017 року, тобто частково з пропуском строку, визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивача з даним позовом).

Зазначеним обставинам судом першої інстанції помилково не надано належну оцінку.

За правилами ч. 1 ст. 100 КАС України (чинного та в редакції на момент звернення позивача з даним позовом та вирішення справи судом першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Клопотань про поновлення строку звернення до суду позивачем не заявлено, доказів поважності його пропущення не наведено.

Так само позивачем не наводиться та зі змісту позовної заяви не вбачається будь-яких причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали їй своєчасно звернутись до суду із вищезазначеними вимогами.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказує, що, на її думку, нею не пропущено строк звернення до суду, оскільки про розмір отриманих виплат остання дізналась із довідки відповідача, яка отримана нею 18.08.2017 року, проте такі доводи позивача спростовуються матеріалами справи, а саме довідкою банку щодо виплати позивачу спірної допомоги та письмовими поясненнями останньої, згідно яких щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, дії відповідача щодо виплати якої у меншому розмірі з 01.07.2016 року та щодо зупинення виплати якої у жовтні 2016 року, просить визнати протиправними позивач, останньою було отримано у вересні 2016 року та у відповідні місяці її виплати з цієї дати, що свідчить про те, що позивач з вересня 2016 року була обізнана з розміром виплаченої її сім'ї допомоги переміщеним особам на проживання.

Посилання позивача в запереченнях на положення Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки спірним в даному випадку є розмір виплати сім'ї позивача щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання.

Згідно ч. 1 ст. 319 КАС України (чинного та в редакції на момент вирішення справи судом апеляційної інстанції) судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, у вказаній редакції, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

В свою чергу, згідно ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, у вказаній редакції, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що заявлений адміністративний позов в частині вимог за період з 01.07.2016 року по 17.02.2017 року має бути залишено без розгляду.

Що стосується позовних вимог позивача за період з 18.02.2017 року колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, не заперечується апелянтом та підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою УСЗН в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 18.08.2017 року, позивачу та її неповнолітній доньці дитині-інваліду розпочато виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в УСЗН в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради з липня 2016 року та, зокрема, з лютого 2017 року по липень 2017 року така допомога була виплачена з розрахунку по 884 грн. на кожну особу.

Також із вказаної довідки вбачається, що підтверджується апелянтом, що з 16.05.2017 року по 13.06.2017 року включно щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання позивачу та її неповнолітній доньці не виплачувалась.

Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505.

Відповідно до п.п. 2, 3 вказаного Порядку (в редакції на момент здійснення виплати позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання за спірний період) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім’ї (далі - уповноважений представник сім’ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім’ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім’ї).

Згідно ст.ст. 2, 3, 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції на момент здійснення виплати позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання за спірний період) інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Терміни «розумне пристосування» та «універсальний дизайн» вживаються у значенні, наведеному в Конвенції про права інвалідів, а термін «дискримінація за ознакою інвалідності» вживається у значенні, наведеному в Конвенції про права інвалідів та Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Пільги інвалідам надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина-інвалід» (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).

Таким чином, з наведених положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції на момент здійснення виплати позивачу допомоги переміщеним особам за спірний період) чітко вбачається, що пільги інвалідам надаються, в тому числі, на підставі посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина-інвалід» (для дітей).

Згідно матеріалів справи, позивача взято на облік УСЗН в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради разом із неповнолітньою донькою, яка згідно посвідчення про призначення соціальної допомоги дітям-інвалідам Серії ААГ № 162682 та медичного висновку № 2520 від 16.11.2007 року є дитиною-інвалідом (а.с.9, 10).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача не було підстав для розрахунку допомоги переміщеним особа, яка виплачувалась сім'ї позивача, по 884 грн. на кожну особу, такий розрахунок відповідача не відповідає вимогам п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України від 01.10.2014 року № 505, за правилами якого наведена допомога для інвалідів виплачується у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в поданій апеляційній скарзі, відповідачем жодним чином не обґрунтовано підстав для визначення розміру допомоги переміщеним особа для ОСОБА_3 з розрахунку 884 грн., як для непрацездатної особи, в той час, як остання взята на облік саме з урахуванням представленого посвідчення, як дитина-інвалід, що дає їй право на пільги інвалідам.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно позивачу та її неповнолітній доньці з 14.05.2017 року по 13.06.2017 року не здійснено виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, оскільки згідно матеріалів справи, що підтверджується апелянтом, позивач подала увесь необхідний пакет документів для виплати такої грошової допомоги на наступний шестимісячний строк. Колегія суддів наголошує, що як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в поданій апеляційній скарзі, відповідачем не вказаного жодного пункту Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України від 01.10.2014 року № 505, який би надав останньому право на зупинення виплати наведеної допомоги при поданні особою документів щодо відсутності будь-яких змін для виплати допомоги.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, судове рішення в частині задоволення заявленого позову ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в частині вимог щодо визнання незаконними та протиправними дій щодо призначення сім'ї позивача, а саме для неповнолітньої доньки позивача, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання у розмірі 884 грн. за період з 01.07.2016 року по 17.02.2017 року, та зобов’язання здійснити перерахунок такої допомоги за вказаний період, а також в частині вимог про визнання незаконними та протиправними дій відповідача щодо зупинення виплати вказаної допомоги у жовтні 2016 року, підлягає скасуванню із залишенням без розгляду заявленого позову у вказаній частині, а в іншій частині залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 240, 241, 243, 250, 311, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року – задовольнити частково.

Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року в частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в частині вимог щодо визнання незаконними та протиправними дій щодо призначення сім'ї ОСОБА_2, а саме для неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання у розмірі 884 грн. з 01.07.2016 року по 17.02.2017 року, та зобов’язання здійснити перерахунок такої допомоги за період з 01.07.2016 року по 17.02.2017 року, а також в частині вимог про визнання незаконними та протиправними дій щодо зупинення виплати вказаної допомоги у жовтні 2016 року – скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в частині вимог щодо визнання незаконними та протиправними дій щодо призначення сім'ї ОСОБА_2, а саме для неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання у розмірі 884 грн. з 01.07.2016 року по 17.02.2017 року, та зобов’язання здійснити перерахунок такої допомоги за період з 01.07.2016 року по 17.02.2017 року, а також в частині вимог про визнання незаконними та протиправними дій щодо зупинення виплати вказаної допомоги у жовтні 2016 року – залишити без розгляду.

В іншій частині постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року щодо задоволення позовних вимог за період з 18.02.2017 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець