Постанова № 73346183, 02.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/678/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Сапіги В.П.,

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,

з участю представника апелянта: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року (суддя Сакалош В.М., ухвалена в м.Львові о 14:53, повний текст складено 21.12.2017р.) у справі № 813/3926/17 за адміністративним позовом Державного підприємства "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017р. Державне підприємство “Львівський державний авіаційно-ремонтний завод” звернулося в суд з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2017 р. за №0010764814, № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, від 01.09.2017 р. за № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5, від 09.10.2017 р. за № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7, від 03.11.2017 р. за № НОМЕР_8 та №0012554809, від 01.12.2017 р. за № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби оскаржив дане рішення в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з’ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить її скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав наведених апеляційній скарзі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення суду законним та просить залишити його без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що за результатами камеральної перевірки ДП “Львівський державний авіаційно-ремонтний завод” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2017 р., Львівським управлінням офісу великих платників податків ДФС складено акт за № 344/28-10-48-09-16/07684556 від 17.08.2017 р.. на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.09.2017 року: № НОМЕР_4, яким платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2017 р. в розмірі 1551659,94 грн.; № НОМЕР_5, яким платнику податків за червень 2017 р. зменшено розмір від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 4131469,98 грн.

Перевіркою встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, ст. 198 ст.198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму ПДВ – 5683129,92 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2017 р. на 1551659,94 грн., та завищення суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 4131469,98 грн.

Крім цього за результатами камеральної перевірки ДП “Львівський державний авіаційно-ремонтний завод” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за липень 2017 р., Львівським управлінням офісу великих платників податків ДФС складено акт за № 416/28-10-48-09-16/07684556 від 19.09.2017 р.. на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.10.2017 року: № НОМЕР_6, яким платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2017 р. в розмірі 2848030,09 грн.; НОМЕР_7, яким платнику податків за липень 2017 р. зменшено розмір від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2162412,79 грн.

Даною перевіркою встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, ст. 198 ст.198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму ПДВ – 5010442,88 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2017 р. на 2848030,09 грн., та завищення суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 2162412,79 грн.

Також за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ДП “Львівський державний авіаційно-ремонтний завод” щодо проведення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ „ОСОБА_3 Сервіс” (ЄДРПОУ 36365141) за листопад-грудень 2016, лютий 2017, ТзОВ “Тех - Партнер” (ЄДРПОУ 39274068) за травень 2016, за лютий 2017, ТзОВ “Листехпоставка” (ЄДРПОУ 35774330) лютий 2017, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, робіт (послуг) або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг) вищезазначеним контрагентам, та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, Львівським управлінням офісу великих платників податків ДФС складено акт за № 173/28-10-48-17/07684556 від 25.09.2017 р. на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.10.2017 року: за № НОМЕР_2, яким платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника податку в розмірі 444778,82 грн; № НОМЕР_3, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на 864144 (вісімсот шістдесят чотири тисячі сто сорок чотири) грн., з яких за податковими зобов’язаннями - 576096,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 288048,00 грн.; № НОМЕР_11, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов’язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань) на 2129080 (два мільйони сто двадцять дев’ять тисяч вісімдесят) грн. з яких за податковими зобов’язаннями - 1703264,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 425816,00 грн; № НОМЕР_1, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток (дохід) підприємств і організацій державного підпорядкування на 761033 (сімсот шістдесят одна тисяча тридцять три) грн. 75 коп., з яких за податковими зобов’язаннями - 608827,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 152206,75 грн;

Даною позаплановою виїзною документальною перевіркою встановлено порушення: п.198.1, п.198.2, п.5-7, п.10-12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п.10 Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.10.99 N 2460, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 за N 751/4044 із змінами та доповненнями, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 608 827 грн., в т.ч. 2 кв. 2016 – 156 020 грн., 3 кв. 2016 – 3 226 грн., 4 кв. 2016 – 116 174 грн., 1 кв. 2017 – 325 252 грн., 2 кв. 2017 – 8 155 грн.; п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов’язання на загальну суму 576 096 грн., в т.ч. липень 2016 – 276 280 грн., грудень 2016 – 272 496 грн., березень 2017 – 27 320 грн. та завищено від’ємне значення податку на додану вартість що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на загальну суму 444 778,82 грн. за березень 2017 року; п.5-7, п.10-12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України N 318 від 31.12.99, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 за N 27/4248, п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.10.99 N 2460, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 за N 751/4044 із змінами та доповненнями, п.1-3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу) господарських органiзацiй (державних унiтарних пiдприємств та їх об'єднаннями на загальну суму 1 703 264 грн., в т.ч.: 2 кв. 2016 – в сумі 650 084 грн., 3 кв. 2016 – в сумі 13 444 грн., 4 кв. 2016 – в сумі 484 058 грн., 1кв. 2017 в сумі 542 087 грн., 2кв. 2017 в сумі 13 591 грн.;

Крім цього за результатами камеральної перевірки ДП “Львівський державний авіаційно-ремонтний завод” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2017 р., Львівським управлінням офісу великих платників податків ДФС складено акт за № 517/28-10-48-09-16/07684556 від 19.10.2017 р.. на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.11.2017 року: № НОМЕР_8, яким платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2017 р. в розмірі 446872,77 грн.; НОМЕР_12, яким платнику податків за серпень 2017 р. зменшено розмір від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2887616,40 грн.

Камеральною перевіркою встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, ст. 198 ст.198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму ПДВ – 3334489,17 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2017 р. на 446872,77 грн., та завищення суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 2887616,40 грн.

Також, за результатами камеральної перевірки ДП “Львівський державний авіаційно-ремонтний завод” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2017 р., Львівським управлінням офісу великих платників податків ДФС складено акт за № 581/28-10-48-09-16/07684556 від 16.11.2017 р.. на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.12.2017 р.: № НОМЕР_9, яким платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2017 р. в розмірі 2232396,23 грн.; № НОМЕР_10, яким платнику податків за вересень 2017 р. зменшено розмір від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1023080,26 грн.

Камеральною перевіркою встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, ст. 198 ст.198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму ПДВ – 3255476,49 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2017 р. на 2232396,23 грн., та завищення суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1023080,26 грн.

Не погодившись з вищевказаними ППР Державне підприємство "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" звернулося в суд з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок про протиправність податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п. 134.1.1. ст. 134 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено що, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З правового аналізу наведених нормативних приписів судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що віднесення до витрат господарської діяльності та формування податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Стосовно висновків контролюючого органу про заниження податку на додану вартість, податку на прибуток та зобов’язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), то такі ґрунтуються на аналізі господарських операцій позивача та його контрагентів - ТзОВ “ОСОБА_3 Сервіс”, ТОВ “Тех-Партнер”, ТзОВ “Листехпоставка”, ТОВ “Промелектроніка”, ТОВ “Aвia Комплект”, ТОВ “Aвia Комплект”, ТОВ “Фалкон-Aвia”, ТОВ “Грандавіатайм”, ТОВ “Таймсервісторг”, ТОВ “Тангаж”, ТОВ “Компанія інженерної взаємодії в авіації”, ТзОВ “Антей-сepвiс” колегія суддів апеляційного суду зазначає, та матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів на постачання запасних частин до військових літаків з даними контрагентами, згідно з умовами яких, постачальники зобов'язуються передати у власність покупцеві радіодеталі, радіоелектронні вироби, кабелі, дроти, роз'єми, перемикачі, лампи, тощо, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах даних договорів.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження обставин виконання умов договорів позивачем надано додаткові угоди, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, накладні Нової пошти, платіжні доручення за відповідні податкові періоди, що зазначені в актах перевірок.

Крім цього, в підтвердження реальності здійснення поставок вищезгаданого товару та його використання у власній господарській діяльності позивачем надано моніторингові протоколи та моніторингові таблиці на закупівлю, журнал пред'явлення ПКВ для вхідного контролю ГПЗ (генерального представника замовника), договори про закупівлю послуг за державні кошти, Положення про проведення моніторингу на закупівлю товарів, робіт, послуг, експрес-накладні Нової пошти, частково надані сертифікати якості та паспорти (інші сертифікати якості та паспорти відправлялись замовнику у складі проектно-технічної документації на літак).

Також як вірно зазначено судом першої інстанції, реальність здійснення поставок товарно-матеріальних цінностей підтверджується відмітками уповноваженої особи Міністерства оборони України про фактичне отримання товару.

Поряд з цим, контролюючий орган в акті перевірки зазначає, що наявність в підприємства первинних документів не є безумовним підтвердженням того, що дані операції мали місце. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проведеннями. При цьому, як на підставу для таких висновків посилається на дані, зазначені у податкових деклараціях, дані Єдиного реєстру податкових накладних по яких встановлено обрив ланцюга постачання товарів (не виявлено виробника та імпортера) по контрагентах постачальників - ТзОВ “ОСОБА_3 Сервіс”, ТОВ “Тех-Партнер”, ТзОВ “Листехпоставка”, ТОВ “Промелектроніка”, ТОВ “Aвia Комплект”, ТОВ “Aвia Комплект”, ТОВ “Фалкон-Aвia”, ТОВ “Грандавіатайм”, ТОВ “Таймсервісторг”, ТОВ “Тангаж”, ТОВ “Компанія інженерної взаємодії в авіації”, ТзОВ “Антей-сepвiс”.

Дана інформація вірно не взята до уваги судом першої інстанції, оскільки така містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що враховуючи особливості функціонування підприємства (прийняття товарно-матеріальних цінностей уповноваженою особою Міністерства оборони України, дотримання порядку закупівель згідно Положення про проведення моніторингу на закупівлю товарів, робіт, послуг, та їх проведення через електронний майданчик “Прозоро”), специфіки виконаних робіт у військово-промисловому комплексі, наявність первинних бухгалтерських документів та внутрішніх документів з обліку товарно-матеріальних цінностей, відсутність обґрунтованих спростувань наведених доказів відповідачем, суд вважає неправомірними висновки контролюючого органу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що прямими доказами, в підтвердження реальності здійснення вищенаведених господарських операцій є надані позивачем первинні бухгалтерські документи, які не містять недоліків, а не докази, на які посилається контролюючий орган в акті перевірки, відтак матеріалами справи підтверджується факт здійснення господарських операцій із контрагентами ТзОВ “ОСОБА_3 Сервіс”, ТОВ “Тех-Партнер”, ТзОВ “Листехпоставка”, ТОВ “Промелектроніка”, ТОВ “Aвia Комплект”, ТОВ “Aвia Комплект”, ТОВ “Фалкон-Aвia”, ТОВ “Грандавіатайм”, ТОВ “Таймсервісторг”, ТОВ “Тангаж”, ТОВ “Компанія інженерної взаємодії в авіації”, ТзОВ “Антей-сepвiс”.

ОСОБА_4 апелянта про не підтвердження реальності зазначених господарських операцій з огляду на не підтвердження поставок в ланцюгу до товаровиробника, не можуть бути підставою для позбавлення платника (позивача) права на формування податкового кредиту, оскільки законодавець не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок сплатити суму податку до бюджету, а у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначними доказами, однак такі докази на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

Стосовно вчинення відповідачем дій за межами наданих йому повноважень при здійсненні камеральної перевірки колегія суддів зазначає наступне.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У відповідності до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п. 75.1 ст. 75, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що з наявних у матеріалах справи актів камеральних перевірок складених щодо позивача за № 344/28-10-48-09-16/07684556 від 17.08.2017 р., № 416/28-10-48-09-16/07684556 від 19.09.2017 р., № 517/28-10-48-09-16/07684556 від 19.10.2017 р., № 581/28-10-48-09-16/07684556 від 16.11.2017 р., відповідачем не встановлено жодних порушень відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які призвели до заниження або завищення відповідних сум податкових зобов'язань.

Враховуючи все викладене вище, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що контролюючим органом не доведено протиправності формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за результатами господарських операцій з його контрагентами, а тому висновки про їх завищення є необґрунтованими, як наслідок є також протиправним висновок про заниження чистого прибутку підприємства та протиправними є податкові повідомлення рішення в частині збільшення сум грошового зобов'язання з вищенаведених податків.

Також судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що оскільки правомірність нарахування основного платежу по згаданих податках не знайшли свого підтвердження, то контролюючим органом безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

ОСОБА_4 апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі № 813/3926/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом 30 днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_4 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 13.04.2018р.