Постанова № 73346169, 12.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1235/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Гнатик А.З.,

представників позивача адвоката ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року у справі № 809/1061/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСОЩІ» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Чуприна О.В, в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області 21.12.2017 року згідно даних журналу судового засідання о 17 год. 12 хв., повний текст рішення складено 26.12.2017 року), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСОЩІ» (далі – ТзОВ «Ласощі» позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі – ГУ ДФС, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.07.2017.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржило ГУ ДФС, яке покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.07.2017 відповідачем винесено з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки позивача та його контрагент підприємство H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT є пов’язаними особами. Проданий позивачем товар «насіння льону» без перевантаження, тим же транспортом тільки із заміною фактур-рахунків та контракту, через пов’язану особу, був фактично проданий BFB plus Kft. Hungary за ціною, що майже вдвічі більша ніж та, з якої позивачем обчислено вивізне мито.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТзОВ «ЛАСОЩІ» зареєстроване як юридична особа, 19.06.2001 взято на податковий облік в органах державної податкової служби, станом на 24.07.2017 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Городенківському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків та зборів.

З 07.06.2017 по 20.06.2017 ГУ ДФС проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «ЛАСОЩІ» з питань дотримання вимог законодавства України щодо державної митної справи по митних деклараціях № 206050001/2015/101136 від 19.06.2015 і № 206050001/2015/101396 від 02.07.2015.

За наслідками перевірки ГУ ДФС 04.07.2017 складено акт № 6/19-09-14-04/24682033. В акті визначено, що через порушення позивачем пункту 2 частини 2 статті 52, на підставі статті 55 Митного кодексу України (далі – МК), відповідно до частини 14 статті 354 вказаного Кодексу під час перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску додатково визначено митну вартість товару «насіння льону» в розмірі 214717,46 гривень. Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «ЛАСОЩІ» підпункту 1 пункту 1 статті 50, пункту 2 частини 2 статті 52, частини 1 статті 279 МК, що призвело до заниження податкових зобов’язань по сплаті митних платежів на загальну суму 21471,75 гривень, в тому числі вивізного мита у сумі 21417,75 гривень.

За наслідками розгляду акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.07.2017, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем мито на товари, що вивозиться в загальній сумі 26839,69 гривень, в тому числі за основним платежем 21471,75 гривень і за штрафними санкціями 5367,94 гривень.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом були зроблені висновки без дослідження будь яких належних і допустимих доказів в даній справі, які в свою чергу ґрунтуються тільки на самих припущеннях, тобто відповідачем в судовому засіданні не було доведено жодного факту чи обставини про те, що одна юридична або фізична особа впливала чи контролювала за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи, або що та сама фізична або юридична особа здійснювала економічний контроль та впливала на бізнес-рішення кожної юридичної особи.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органами доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 52 МК декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані, серед іншого, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно частини 1 статті 66 МК митною вартістю товарів, що вивозиться за межі митної території України, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

Частиною 1 статті 273 МК передбачено, що вивізне мито встановлюється законом на українські товари, що вивозяться за межі митної території України.

Пунктом 1 статті 276 МК визначено, що платниками мита є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 277 МК об’єктами оподаткування митом є товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами.

Згідно з частиною 1 статті 279 МК базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є:

1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів;

2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

Для товарів, на які законом встановлено комбіновані ставки мита, база оподаткування визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї частини.

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2015 ТзОВ «ЛАСОЩІ» уклало із H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Emilia Kosovets, 72-304, Brojce, Przybiernowo, 3, Poland) договір № 87 (зовнішньоекономічний контракт) на постачання нерезиденту «насіння льону» на загальну суму 31020,00 польських злотих в кількості 22 тонни, по ціні 1410,00 польських злотих за 1 тонну, на умовах поставки FCA. Згідно умов договору вантажоотримувачем товару покупець визначив BFB plus Kft. (Nyaregyhazi ut 5, H-2212, Csevharaszt Hungary).

На виконання вказаного договору позивачем оформлено рахунок-фактуру № 41 від 19.06.2015 (invoice) на «насіння льону для споживчих цілей» вагою 22 тонни загальною вартістю 31020,00 польських злотих. Транспортний засіб визначено АА2666МХ, причіп АА9561ХО.

Для перевезення «насіння льону» оформлено міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 030890.

На вказаний товар позивач при вивезенні товару з митної території України оформив митну декларацію МД-2 (ЕМД) № 206050001/2015/101136 від 19.06.2015. Згідно граф 42, 46, 47 митної декларації митна вартість позивачем визначена 31020,00 польських злотих або 181084,12 гривень за курсом національної грошової одиниці. Перетин товару здійснено через пропускний митний пост «Чоп-Захонь».

Крім того, ТзОВ «ЛАСОЩІ» 26.06.2015 уклало із H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Emilia Kosovets, 72-304, Brojce, Przybiernowo, 3, Poland) договір № 95 (зовнішньоекономічний контракт) на постачання нерезиденту «насіння льону» на загальну суму 30580,00 польських злотих в кількості 22 тонни, по ціні 1390,00 польських злотих за 1 тонну, на умовах поставки FCA. Згідно умов договору вантажоотримувачем товару покупець визначив BFB plus Kft. (Nyaregyhazi ut 5, H-2212, Csevharaszt Hungary).

На виконання вказаного договору позивачем оформлено рахунок-фактуру № 43 від 02.07.2015 (invoice) на «насіння льону для споживчих цілей» вагою 22 тонни загальною вартістю 30 580,00 польських злотих. Транспортний засіб визначено АА2666МХ, причіп АА9561ХО.

З метою перевезення «насіння льону» оформлено міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 029221.

На вказаний товар позивач оформив митну декларацію МД-2 (ЕМД) №206050001/2015/101396 від 02.07.2015. Згідно граф 42, 46, 47 митної декларації митна вартість позивачем визначена 30580,00 польських злотих або 170171,61 гривень за курсом національної грошової одиниці. Перетин товару здійснено через пропускний митний пост «Чоп-Захонь».

В судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечується представниками сторін, що вказаний товар «насіння льону» вантажним автомобілем НОМЕР_2 двома партіями по 22 тонни був доставлений контрагенту-нерезиденту BFB plus Kft. (Hungary).

BFB plus Kft. (Hungary) придбало вказаний товар на підставі договору № 3134, який укладений з H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland), в тому числі на підставі оформлених останнім Іnvoice № 339/06/2015 та № 365/07/2015 по ціні 49423,18 польських злотих і 49818,78 польських злотих, що еквівалентно 11880,00 євро за партію.

На поставку таких двох партій поза межами митної території України до вантажоотримувача в Угорщині H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland) оформлено відповідні транспортні супроводжуючі документи від свого імені.

За поставлений позивачем товар H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT згідно рахунку-фактуру № 41 від 19.06.2015 і № 43 від 02.07.2015 здійснив повний розрахунок.

Щодо покликання апелянта на не підтвердження автентичності поданих позивачем контролюючому органу документів при митному оформленні товару «насіння льону» в режимі експорт, та недостовірності відомостей, які в них міститься, апеляційний суд зазначає наступне.

В акті перевірки № 6/19-09-14-04/2468033 від 04.07.2017 перевіряючі, обґрунтовуючи недостовірність відомостей в документах щодо митного оформлення товару, посилаються на листи Івано-Франківської митниці ДФС № 503/7/09-70-20-31 від 06.04.2017, № 1376/8/09-70-20-25 від 01.08.2016, лист Державної фіскальної служби України № 6502/7/99-99-02-01-17 від 16.03.2017 та лист Податкового та митного департаменту району Південний Будапешт Національної податкової та митної адміністрації Угорщини від 28.12.2016.

Апеляційним судом не встановлено будь яких даних щодо не автентичності чи недостовірності відомості в рахунках-фактурах (invoice) № 43 від 02.07.2015 і №4 1 від 19.06.2015, міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) № 029221 і № 030890, митних деклараціях МД-2 (ЕМД) № 206050001/2015/101136 від 19.06.2015 і № 206050001/2015/101396 від 02.07.2015, в тому числі інших документах, поданих позивачем при митному оформленні товару «насіння льону» в режимі експорт.

Крім того, апелянт покликається на недостовірність даних, яка полягає у неправильному визначенні (заниженні) позивачем фактурної вартості товару як основи нарахування експортного мита, вказаних у графах 42, 46, 47 митної декларації, а саме в сумах 31020,00 польських злотих і 30580,00 польських злотих або 181084,12 гривень і 170171,61 гривень за курсом національної грошової одиниці.

Вірними даними вважає фактурну вартість, визначену H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland) в оформлених для BFB plus Kft. (Hungary) інвойсах (Іnvoice) № 339/06/2015 та № 365/07/2015 в сумах 49423,18 польських злотих і 49818,78 польських злотих, що еквівалентно 11880,00 євро за партію.

Тобто, загальна фактурна вартість в сумі 23760,00 євро по вказаних вище інвойсах є достовірною, а зазначена позивачем в МД-2 (ЕМД) № 206050001/2015/101136 від 19.06.2015 і № 206050001/2015/101396 від 02.07.2015, не достовірною.

В додатку № 2 до акта перевірки від 04.07.2017 № 6/19-09-14-04/24682033 перевіряючими визначено, що недостовірною митною вартість є 351255,73 гривень (170171,91 гривень + 181084,12 гривень), а вірною (достовірною) – 569973,19 гривень (27006,84 гривень + 288966,35 гривень, сума еквівалентна 23760,00 євро).

На переконання відповідача встановлено відмінність від задекларованої позивачем ціни товару «насіння льону», за якою товар був експортований з України, від ціни того ж товару, що ввезений на територію Угорщини.

У зв’язку із вказаним відповідач, застосувавши підпункт 54.3.6. пункту 54.3 статті 53 Податкового кодексу України (далі – ПК), додатково визначив позивачу по МД-2 (ЕМД) № 206050001/2015/101136 від 19.06.2015 і № 206050001/2015/101396 від 02.07.2015 різницю митної вартості на загальну суму 214717,46 гривень, оскільки вважає, що результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, засвідчили про заниження податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що в акті перевірки від 04.07.2017 № 6/19-09-14-04/24682033 не зазначено жодну норму матеріального права, в тому числі ПК, МК, на підставі якої перевіряючий застосував фактурну вартість товару, визначену і сформовану підприємствами нерезидентами внаслідок власної господарської діяльності, поза межами митного кордону України, щодо товару який був проданий суб’єктом господарювання з України і вивезений в режимі експорт, та в який подальшому через нерезидентів перепроданий.

Не зазначив, яка норма МК і ПК забороняє нерезидентам здійснювати перепродаж українського товару придбаного поза митної території України,, вивезеного в режимі експорт.

Не вказано, які обмеження встановлені національним законодавством України щодо вказаних операцій з перепродажу українського товару нерезидентами. Не обґрунтували, який вплив ймовірної пов’язаності українських суб’єктів господарювання із нерезидентами поза межами митного кордону України, має значення для визначення декларантом фактурної вартості товару (бази оподаткування) при здійсненні процедури митного оформлення та випуску товарів в режимі експорт, і як це впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств та вивізного мита.

Щодо недосліджених обставин про господарські операції між H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland) та BFB plus Kft. (Hungary), в тому числі щодо: оформлення між вказаними особами самостійних договорів; проведення по них розрахунків; понесення H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland) власних витрат на організацію і виконання договору щодо продажу (перепродажу) товару «насіння льону», придбаного в Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСОЩІ», яка вартість таких витрат; який реальний дохід отримало H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland) по господарській операції з перепродажу товару «насіння льону», реального доходу отримало H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland) по господарській операції з перепродажу товару «насіння льону» апеляційний суд зазначає, що в матеріалах справи міститься лист Податкового та митного департаменту району Південний Будапешт Національної податкової та митної адміністрації Угорщини від 28.12.2016, який наданий на запит Державної фіскальної служби України. За змістом даного листа уповноважений орган іноземної держави повідомив, що компанія BFB plus Kft. (Hungary) є належним чином зареєстрованою компанією в Угорщині, основною діяльністю якої є виробництво і продаж кормів для тварин. Товар «насіння льону» (2 партії по 22 000 кг), що відправлений з України, прибув до компанії BFB plus Kft. (Hungary) транспортними засобами з номерними знаками АА2666МХ та АА9561ХО. В ході перевірки суб’єкт надав на розгляд рахунки № 41 і № 43, видані українською компанією. Компанія BFB plus Kft. (Hungary) також надала договори купівлі-продажу № 3134, укладений з польським суб’єктом H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland), і комерційні рахунки щодо продажу «насіння льону» № 339/06/2015 та № 365/07/2015. На підставі вказаних документів уповноважений орган іноземної держави встановив, що українська компанія продала «насіння льону» компанії H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland), котра перепродала товар угорській компанії BFB plus Kft. (Hungary). По зазначеним рахункам № 339/06/2015 та № 365/07/2015 BFB plus Kft. (Hungary) переказала купівельну вартість «насіння льону» польській компанії H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland) в сумі 11880,00 євро за партію. У наданих документах про банківські перекази, є посилання на декілька рахунків, серед яких також зазначені два вищевказані номера рахунків. Підставою для митних оформлень в Угорщині були комерційні рахунки № 339/06/2015 від 22.06.2015 та № 365/07/2015 від 03.07.2015, міжнародні транспортні документи CMR № 030890, № 029221 та транзитні документи № 15HU724000119BB3B4, № 15HU724000118DE5F0, оформлені H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland).

Вищевказана відповідь Податкового та митного департаменту району Південний Будапешт Національної податкової та митної адміністрації Угорщини підтверджує доводи позивача про самостійність господарської діяльності H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland) і BFB plus Kft. (Hungary), до якої позивач не має відношення та фінансового інтересу.

Відповідач не надано доказів про отримання ТзОВ «ЛАСОЩІ» від H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland), чи від BFB plus Kft. (Hungary) коштів в сумі еквівалентній 23760,00 євро за спірний товар, чи різниці між митною вартістю, визначеною позивачем, і вартістю задекларованої ціни товару, ввезеної на території Угорщини.

З листа Івано-Франківської митниці ДФС № 503/7/09-70-20-31 від 06.04.2017 встановлено, що відповідальні посадові особи ставили до відома відповідача про те, що H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland) та позивач є пов’язані між собою особи, що могло призвести до заниження фактурної вартості товару, як основи нарахування експортного мита, шляхом продажу ТзОВ «ЛАСОЩІ» товару польській компанії за ціною меншою, ніж та, за яку цей товар був придбаний позивачем в Україні.

На спростування вказаного позивачем подано первинні документи (договори поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні) із придбання «насіння льону» загальною вагою 44 тонни в Приватного сільськогосподарського підприємства «Деркул», Сільськогосподарського фермерського господарства «Калина», за ціною яка є нижчою, ніж так по якій товар проданий H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT.

Досліджуючи доводи перевіряючих, визначених в акті перевірки 04.07.2017 за № 6/19-09-14-04/24682033, з приводу того, що ТзОВ «ЛАСОЩІ» є пов’язаною особою з H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland), колегією суддів встановлено наступне.

В акті перевірки від 04.07.2017 № 6/19-09-14-04/24682033 зазначено, що вказані суб’єкти господарювання пов’язані між собою так як отримана інформація з відповідних Інтернет ресурсів вказує на зв'язок H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland) з позивачем, який є його дочірнім підприємством. Крім того їх директори мають одинакові прізвища.

Огляд офіційної веб-сторінки (сайту) в мережі Інтернет H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Emilia Kosovets 72-300 Gryfice, Fabryczna 2, NIP: 857-113-27-85) свідчить, що в розділі «Про нас» містяться дані про наявність дочірнього товариства в Україні www.lasoshi.com. В свою чергу, посилання на веб-сторінку останнього вказує, що вона розкриває інформацію про ТзОВ «ЛАСОЩІ», з реквізитами ідентичними до позивача у справі - вул. Височана, 13г, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100.

Покликання апелянта на пов’язаність вказують на встановлення цієї обставини постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 809/1079/17 від 25.12.2017, якою відмовлено в задоволенні позову ТзОВ «ЛАСОЩІ» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, згідно змісту якої засновник підприємства позивача та керівник H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT є подружжям, не береться до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до даних Автоматизованої системи діловодства Львівського апеляційного адміністративного суду і Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua) вказана постанова суду за наслідками її перегляду Львівським апеляційним адміністративним судом постановою від 05.12.2017 в провадженні № 876/10712/17 (№ 809/1079/17), скасована, а позов ТзОВ «ЛАСОЩІ» до ГУ ДФС задоволено.

В даному судовому рішенні зазначено, що «під час розгляду справи та винесення рішення судом першої інстанції взагалі не було враховано жодних документальних доказів, якими апелянтом спростовувався можливий чи гіпотетичний вплив ОСОБА_4 на умови або економічні результати діяльності компанії H.P.U. MIREM EXPORT-IMPORT, а взято до уваги лише інформацію з бази даних Amadeus щодо фінансової інформації відносно підприємств H.P.U. EXPORT-IMPORT «HERMES» та H.P.U. MIREM EXPORT-IMPORT.

Інформація з бази даних Amadeus була подана відповідачем під час слухання справи без належного перекладу та вручення копій учасникам процесу та не розкривала змісту наявності будь-якого економічного інтересу чи вигоди, або характеру впливу через можливе володіння корпоративними правами сторін».

Відтак, посилання ГУ ДФС на те, що на офіційному сайті фірм H.P.U. EXPORT- IMPORT «ERMES» і H.P.U. MIREM EXPORT-IMPORT розміщена інформація про те, що дані фірми спеціалізуються на експорті продукції сільського господарства в країни Європи та імпортують сушені фрукти та горіхи з Австралії, США, Індонезії та мають дочірнє підприємство в Україні – ТзОВ «ЛАСОЩІ», не знайшло свого належного документального підтвердження.

У відповіді компанії H.P.U. MIRTM EXPORT-IMPORT, підтверджується відсутність будь-яких дочірніх підприємств на території України, а контролюючим органом не надано жодної інформації з Міністерства фінансів республіки Польща, на підтвердження своїх припущень.

Контролюючим органом були зроблені висновки без дослідження будь яких належних і допустимих доказів в даній справі, які в свою чергу ґрунтуються тільки на самих припущеннях, тобто відповідачем в судовому засіданні не було доведено жодного факту чи обставини про те, що одна юридична або фізична особа впливала чи контролювала за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи, або що та сама фізична або юридична особа здійснювала економічний контроль та впливала на бізнес-рішення кожної юридичної особи.

В матеріалах справи відсутні докази того, який саме відсоток прав компанії H.P.U. MIREM EXPORT- IMPORT у ОСОБА_5 (чи перевищує 20% відсотків) та чи взагалі міг гіпотетично здійснювати вплив та контроль за бізнес-рішеннями компанії H.P.U. MIREM EXPORT-IMPORT сам ОСОБА_4, як засновник ТзОВ «Ласощі».

За змістом абзацу 13 підпункту 14.1.159. пункту 14.1 статті 14 ПК контролюючий орган в судовому порядку зобов’язаний довести на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес - рішеннями кожної юридичної особи.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказаних доказів податковим органом надано не було, а в судовому засіданні таких судом не здобуто.»

З урахуванням вказаних висновків та вставлених обстави суд зазначає, що за змістом частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Системний аналіз статті 58 МК, підпункту 14.1.159. пункту 14.1 ст. 14 та ст. 39 ПК свідчить, що той факт, що продавець і покупець пов’язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що такі взаємовідносини не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Для цілей МК особи вважаються пов’язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб’ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов’язаними для цілей Митного кодексу України, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

При продажу товарів між пов’язаними особами вартість операції підлягає порівнянні до вартості аналогічних господарських операцій, які здійснювалися одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами, в тому числі вартості операції при продажу непов’язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту із Україну.

У разі здійснення вищезазначеного порівняння враховується наявна у органу доходів і зборів або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов’язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов’язані між собою.

Обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях (пов’язаних між собою осіб), вважається таким, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

З огляду на вищевикладене апеляційний суд приходить до висновку про те, що повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.07.2017, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем мито на товари, що вивозиться в загальній сумі 26839,69 гривень, в тому числі за основним платежем 21471,75 гривень і за штрафними санкціями 5367,94 гривень, є протиправним, а позовні вимоги такими, що піддягають задоволенню.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року у справі № 809/1061/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8