
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 811/952/15
У Х В А Л А
12 квітня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід колегії Київського апеляційного адміністративного суду у складі суддів Сорочка Є.О., Літвіної Н.М., Федотова І.В. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України та прокуратури Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Служба безпеки України, про визнання незаконними дій, скасування рішень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку і моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати незаконними дії прокуратури Черкаської області щодо: надання необ'єктивної оцінки роботи прокурора Черкаського району Олійника Р.В. за результатами перевірки (доповідна записка від 29.04.2014), що викладено в п.п.1,2 рішення колегії прокуратури Черкаської області від 22.05.2014; направлення 13.08.2014 необ'єктивної інформації Генеральному прокурору щодо оцінки роботи підпорядкованого йому прокурора району ОСОБА_2 та висновків про необхідність застосування заходів дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення без урахування результатів попередньої роботи; направлення подання на звільнення від 13.08.2014 з дискримінаційних підстав;
- визнати незаконним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 30.08.2014 №79к;
- поновити ОСОБА_2 на роботі та зобов'язати відповідачів - Генеральну прокуратуру України та прокуратуру Черкаської області, призначити його на посаду, рівнозначну посаді прокурора Черкаського району, яку він займав до звільнення;
- стягнути з прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30.08.2014 по 01.01.2017, виходячи із розміру відкоригованої заробітної плати ОСОБА_2 за розрахунковий період з вересня 2014 року до 01.01.2017;
- стягнути за час вимушеного прогулу з 01.01.2017 по день поновлення на роботі заробітну плату у розмірі середньо місячної заробітної плати прокурора місцевої прокуратури за посадою, аналогічною посаді ОСОБА_2;
- стягнути з відповідачів 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди в рівних частках: 5000 грн. з прокуратури Черкаської області та 5000 грн. з Генеральної прокуратури України.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» №79к від 30.08.2014;
- зобов'язано Генеральну прокуратуру України та прокуратуру Черкаської області розглянути питання, у відповідності до норм чинного на час прийняття рішення законодавства, про призначення ОСОБА_2 на посаду в органах прокуратури, рівнозначну посаді прокурора Черкаського району, яку він займав до звільнення;
- стягнуто з прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 271 297 грн 95 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку в сумі 7030 грн 10 коп допущено до негайного виконання.
Не погодившись з таким рішенням, сторони (позивач та відповідачі) подали апеляційні скарги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018 визначено склад суду для розгляду справи: Сорочко Є.О., - головуючий суддя, судді Літвіна Н.М., Федотов І.В.
Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 апеляційні скарги ОСОБА_2, Генеральної прокуратури України та прокуратури Черкаської області залишено без руху.
У зв'язку із усуненням відповідачами недоліків своїх апеляційних скарг, ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2018 апеляційне провадження за ними було відкрито та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.04.2018.
Станом на 12.04.2018, відомості та документи про усунення позивачем недоліків своєї апеляційної скарги до суду не надходили, питання повернення/відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою судом ще не вирішувалося.
Поряд із цим, 12.04.2018 до суду надійшла заява позивача про відвід колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі суддів Сорочка Є.О., Літвіної Н.М., Федотова І.В.
Розглянувши заяву, перевіривши обставини, на які позивач посилається як на підставу відводу, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість відводу з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Заява про відвід мотивована тим, що суддя-доповідач у даній справі необґрунтовано залишив апеляційну скаргу позивача без руху, невірно визначив розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги. Представник позивача у заяві також зазначає, що судом апеляційної інстанції протиправно не вирішено в ухвалі від 02.04.2018 питання відкриття провадження за апеляційною скаргою позивача в частині зміни рішення суду першої інстанції щодо поновлення позивача на роботі.
Таким чином, підставою для заявленого представником позивача відводу є його незгода із процесуальними рішеннями суду апеляційної інстанції у даній справі.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийнятими суддями рішень.
Частиною четвертою статті 36 КАС прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, зазначені представником позивача підстави відводу не є такими, що свідчать про пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результаті розгляду справи, чи про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів. Жодних доказів існування зазначених обставин надано не було.
Додатково суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повторно наголосити на тому, що питання повернення/відкриття провадження за апеляційною скаргою позивача ще не вирішено. При цьому, оскільки складу суду, що має вирішували питання руху апеляційної скарги позивача, було заявлено відвід, то суд наразі не має змоги вирішити це питання. З цих же підстав суд наразі не може вирішувати також і питання виправлення арифметичних помилок в ухвалі про залишення апеляційної скарги позивача без руху, на наявність яких представник позивача посилається у заяві. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка була висловлена ним у постанові від 31 травня 2017 року № 21-3473а16.
Також щодо посилань у заяві про відвід на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то колегія суддів вважає за необхідне наголосити на позиції Верховного Суду України, що була висловлена у постанові від 30 листопада 2016 року по справі №226/168/15-ц: «<...> на момент звернення до суду з позовною заявою позивач звільнявся від оплати судового збору (станом на січень 2015 року) згідно з чинною на той час редакцією пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Разом з тим станом на день подання позивачем касаційної скарги (6 лютого 2016 року) такої пільги він уже не мав, оскільки на цей час діяла нова редакція статті 5 Закону України «Про судовий збір», за якою справи «за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин», було виключено з категорії пільгових».
Таким чином, заявлений представником позивача відвід колегії суддів не є обґрунтованим.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 40 КАС питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Оскільки заявлений відвід визнано колегією суддів необґрунтованим, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність передачі справи для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Керуючись статтями 34, 36, 40, 243, 248 КАС, суд
УХВАЛИВ:
Визнати необґрунтованим відвід, заявлений представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 колегії Київського апеляційного адміністративного суду у складі суддів Сорочка Є.О., Літвіної Н.М., Федотова І.В. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України та прокуратури Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Служба безпеки України, про визнання незаконними дій, скасування рішень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку і моральної шкоди.
Передати справу для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Літвіна
Суддя І.В. Федотов
Судове рішення № 73346039, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 811/952/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: