Постанова № 73345987, 13.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року справа №805/3353/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.,

за участю: позивача - не з'явився,

представника позивача - ОСОБА_4, за довіреністю до договору про надання правової допомоги б/н від 20.09.2017 року,

представника відповідача - Сенникова А.А., довіреність б/н від 13.12.2017 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 805/3353/17-а (головуючий І інстанції Бабаш Г.П., час ухвалення 13:40, м. Слов'янськ, дата складання повного тексту рішення 31 жовтня 2017 року) за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 10902051 від 14 вересня 2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2017 року ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_6 (далі - позивач), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 10902051 від 14 вересня 2017 року (а.с. 7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 14 вересня 2017 року № 10902051. Стягнуто з Головного управління ДФС у Донецькій області на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 640 грн. (а.с. 51-52).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що належний позивачу на праві власності автомобіль Lexus LХ 570 2012 року не є об'єктом оподаткування у відповідності до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, оскільки об'єктом оподаткування є легкові автомобілі з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно). Зазначене свідчить, що з 01 січня 2017 року сплинув встановлений даною правовою нормою п'ятирічний термін.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій пославшись на порушення норм матеріального права, просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач відповідно до пп. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України не звертався до податкового органу із заявою щодо звірки даних щодо нарахованої суми податку. Судом першої інстанції не враховано, що середньо ринкова вартість зазначено автомобіля позивача становить 1538454,06 грн., що відповідає Податковому кодексу України щодо об'єкта оподаткування транспортним податком.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Суд, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, встановив наступне.

ОСОБА_6 є власником транспортного засобу Lexus LX 570, 2012 року випуску, об'єм двигуна 5663, який зареєстрований за позивачем 22 вересня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 13).

14 вересня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 10902051, яким позивачу нараховане зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» на суму 25000 грн., згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267 - 6 ст.267 Податкового кодексу України (а.с.7).

Вказане рішення отримано позивачем 20 вересня 2017 року (а.с. 37).

Суми, визначені податковими повідомленнями-рішеннями підлягають сплаті протягом 60 днів з дня вручення відповідного податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірним у справі є правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення № 10902051 від 14 вересня 2017 року яким позивачу нараховане зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» на суму 25000 грн., згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267 - 6 ст.267 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

При цьому згідно з п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267Податкового кодексу України закріплено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України 01.01.2015 року, власники транспортних засобів, що використовувались до 5 років та об'ємом більше 3000 куб. см є платниками транспортного податку.

При цьому обов'язок із сплати транспортного податку покладено на його платників починаючи із 2015 року (рік набрання чинності Законом).

Тому, законодавець, визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком, передбачив, що ознаками такого є дата реєстрації автомобіля та об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Отже, обов'язок сплачувати транспортний податок покладено на позивача після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII, та не поширено такий на період до набрання ним чинності, тобто до 01.01.2015 року.

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що належний позивачу на праві власності автомобіль Lexus LХ 570 2012 року не є об'єктом оподаткування у відповідності до пп.267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, відповідно до пп. 267.1.2 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Суд вважає, що відлік періоду використання транспортного засобу слід починати саме з дати виробництва автомобіля, оскільки період продажу автомобіля дилером можна також вважати його використанням з метою отримання прибутку.

Згідно з пп. 14.1.220 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Враховуючи зазначене, п'ятим (останнім) роком випуску транспортного засобу позивача є 2016 рік. Тобто, 2016 рік був останнім базовим податковим періодом для нарахування позивачу транспортного податку.

Таким чином, належний позивачу на праві власності автомобіль Lexus LX 570, 2012 року випуску не є оподаткуванням у відповідності до пп. 267.2.1 п. 267 Податкового кодексу України, оскільки об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно). Зазначене свідчить, 01 січня 2017 року сплинув встановлений даною правовою нормою п'ятирічний термін, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення від 14 вересня 2017 року № 10902051є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, вносячи зміни до ст. 267 Податкового кодексу України, законодавець визначив, що об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років.

Посилання апелянта, що позивач відповідно до пп. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України не звертався до податкового органу з заявою щодо звірки даних щодо нарахованої суми податку, є безпідставними, оскільки у відповідності до вимог даної статті це є правом платника податнику, а не як не його обов'язком.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 272, 283, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 805/3353/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 805/3353/17-а за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 10902051 від 14 вересня 2017 року - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 13 квітня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Е.Г. Казначеєв